Альтернативні джерела енергії

Elective discipline
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Обсяг освітнього компонента: 
• у кредитах ЄКТС — 3.0.
Кількість аудиторних занять: 
30 години лекційних занять, 14 годин практичних занять.
Семестровий контроль: 
Test.
Освітню компоненту забезпечує: 
Анотація: 

Мета дисципліни:

підготовка фахівців, здатних ставити і вирішувати завдання, що передбачають використання альтернативних джерел енергії (вітрової, сонячної та геотермальної енергії, гідроенергії, енергії рік, морів) в енергобалансі країни і регіону, результатом яких має бути енергозбереження в промисловості і на об'єктах житлово-комунального господарства, поліпшення екологічних умов. 

Завдання дисципліни:
 
вивчати основні види відновлюваних джерел енергії

вміти обґрунтувати вибір вживання різних альтернативних енергіі

оволодіти методиками розрахунки систем сонячного теплопостачання, сонячних колекторів, фотоелементів, вітроустановок та установок біогазу

вивчити методи і критерії оцінки ефективності використання енергії з врахуванням економічних і екологічних вимог в конкретних умовах
 
 Основні результати навчання
 
систематично читати літературу за фахом (у тому числі закордонну), уміння складати реферати, анотації, аналітичні огляди тощо;

знати основні фактори техногенного впливу на навколишнє середовище і основні методи захисту  довкілля;

знати методи оцінювання потенційних небезпек на виробництві; розробляти заходи охорони праці та безпеки життєдіяльності;

вміти оцінювання та синтезувати інформацію; 

вміти обґрунтовувати актуальність проблем в предметної  області;

вміти застосовувати на практиці базові знання щодо  проектування та експлуатації теплоенергетичних систем; 

вміти використовувати свої внутрішні якості у підвищенні ефективності професійної діяльності;
вміти враховувати основні економічні, екологічні принципи та застосовувати елементи соціальної компетенції;

здатність застосовувати знання в галузі теплоенергетичних процесів, технології опрацювання режимної інформації та експлуатація устаткування;

вміти застосовувати раціональні технології  функціонування теплоенергетичних систем традиційних та інноваційних на базі енергозберігаючих технологій.
 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
 
Л1. Характеристика джерел енергії
СРЗ. К.

2 тиждень
 
Л2. Сонячний колектор
ПЗ1. Порівняльна характеристика використання альтернативних та традиційних джерел енергіі 
СРЗ. К.
 
3 тиждень
 
Л3. Сонячне теплопостачання
СРЗ. К.
 
4 тиждень
 
Л4. Теплові сонячні електростанції
ПЗ2. Розрахунок сонячних установок
СРЗ. К.
 
5 тиждень
 
Л5. Фотоелектричні перетворювачі. Космічні сонячні електростанції
СРЗ. К.
 
6 тиждень
 
Л6. Теплова енергія океану. Осмотична електростанція
ПЗ3. Геотермальне теплопостачання 
СРЗ. К.
 
7 тиждень
 
Л7. Геотермальна енергетика 
СРЗ. К. МК1
 
8 тиждень
 
Л8. Характеристика вітроустановок
ПЗ4. Розрахунок вітроенергетичних установок (ВЕУ)
СРЗ. К.
 
9 тиждень
 
Л9. Режими роботи вітроколеса
СРЗ. К.
 
10 тиждень
 
Л10. Гідроенергетика
ПЗ5. Визначення параметрів мікро і малих ГЕС
СРЗ. К.
 
11 тиждень
 
Л11. Використання енергії приливів 
СРЗ. К.
 
12 тиждень
 
Л12. Хвильова енергетика
ПЗ6. Визначення параметрів приливних хвиль
СРЗ. К.
 
13 тиждень
 
Л13. Гідромагнітодінамічні електростанції
СРЗ. К.
 
14 тиждень
 
Л14. Біомаса
ПЗ7. Розрахунок біогазогенераторних установок 
СРЗ. К.
 
15 тиждень
 
Л15. Процеси виробництва біопалива
СРЗ. К. МК2
 
 
Самостійна робота
 
Самостійна робота складає 46 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 25 годин;
2) підготовка до практичних занять– 21 година.
 
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи.
Модульна контрольна робота виконується у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (1 задача). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 10 балами (2 питання = 20 балів). Правильне розв’язання задачі оцінюється в 10 балів.
 
Модульна контрольна робота оцінюється у максимально можливі 30 балів.
 
Накопичувана частина дисципліни  складається з виконання практичних завдань на практичних заняттях.  Кількість виконаних завдань у семестрі –7. 
 
Семестровий модуль № 1
 
ПЗ1 – 2 тиждень – 7 балів
ПЗ2 – 4 тиждень – 7 балів
ПЗ3 – 6 тиждень –6 балів
МК1. Модульна контрольна робота – 30 балів (7 тиждень).
Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2
 
ПЗ4 – 8 тиждень – 5 балів
ПЗ5 – 10 тиждень – 5 балів
ПЗ6 – 12 тиждень – 5 балів
ПЗ7 – 14 тиждень – 5 балів
МК2. Модульна контрольна робота – 30 балів. (15 тиждень).
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
 
Підсумковим контролем з дисципліни є залік, який виставляється як сумарна оцінка за виконання елементів навчальної дисципліна не менш ніж 60%
 
 
Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

 
Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.
 
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
 
Відсутність здобувача на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
 
Складання/перескладання модульних контрольних робіт – за встановленим деканатом графіком.
 
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.
 

2018