ЕОМ та прикладні програми у розрахунках тепломасообміних апаратів

Мета дисципліни: 
набуття здобувачами вищої освіти теоретичних знань  про методи моделювання тепломасообмінних процесів за допомогою електроно обчислювальних машин, ознайомлення зі спеціалізованими пакетами прикладних програм по розрахунку та підбору тепломоссобмінних апаратів, їх допоміжних елементів та режимів експлуатації, а також підвищення роботи тепломасообмінних апаратів у майбутньому за рахунок ознайомлення студентів з сучасними розробками та світовими тенденціями розвитку даної галузі.

Завдання дисципліни: 
сформувати уявлення про сучасний підхід до моделювання тепломассообмінних процесів в теплоенергетичній галузі, набуття навичок користування спеціалізованими пакетами прикладних програм по розрахунку та підбору тепломоссобмінних апаратів, їх допоміжних елементів та режимів експлуатації.

Основні результати навчання 
 
уміти враховувати знання процесів соціально-політичної історії України, правових засад та етичних норм у соціальній діяльності;
 
систематично читати літературу за фахом (у тому числі закордонну), уміння складати реферати, анотації, аналітичні огляди;

демонструвати знання та розуміння розділів з вищої математики, фізики, хімії при вирішенні практичних завдань професійної сфери;

знати основні фактори техногенного впливу на навколишнє середовище і основні методи захисту довкілля;

вміти застосовувати на практиці знання та компетенції в предметній області ;

вміти оцінювання та синтезувати інформацію; 

вміти обґрунтовувати  актуальність проблем в предметної області;

вміти аналізувати інформацію та визначати оптимальне розв’язання теплоенергетичних завдань;

вміти враховувати основні економічні, екологічні принципи та застосовувати елементи соціальної компетенції; 

здатність застосовувати знання в галузі теплоенергетичних процесів, технології опрацювання режимної інформації та експлуатація устаткування;

вміти застосовувати раціональні технології функціонування теплоенергетичних  систем традиційних та інноваційних на базі енергозберігаючих технологій.
 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
Л – лекційні заняття; ЛР – лабораторні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації; РГР – розрахунково-графічна робота.
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
Л1. Стан розвитку інформаційних технологій в енергетиці для розрахунків тепломасообмінних апаратів.
СРЗ. К.
 
2 тиждень
Л2. Основні принципи математичного моделювання теплотехнологічних процесів у тепломасообмінних апаратах.
ЛР1.  Дослідження процесів теплообміну в баках-акумуляторах за допомогою пакета спеціалізованих прикладних програм.
СРЗ. К.
 
3 тиждень
Л3. Сучасні пакети прикладних програм для дослідження різноманітних тепломасообмінних процесів.
СРЗ. К.
 
4 тиждень
Л4. Використання прикладних програм для розрахунку конструктивних розмірів пластинчастих теплообмінних апаратів.
ЛР2.  Розрахунок пластинчастих теплообмінних апаратів для технологічних процесів харчової промисловості.
СРС. К.

5 тиждень
Л5. Застосування сучасних прикладних програм для розрахунків геліосистем.
СРЗ. К.

6  тиждень
Л6. Прикладні програми моделювання процесів та розрахунку основних елементів теплових насосів.
ЛР3. Моделювання тепло технологічних процесів, розрахунок та підбір основного обладнання парокомпресійного теплового насосу.
СРЗ. К.
МКР№1.
 
7 тиждень
Л7. Пакети прикладних програм оптимізації роботи грунтових колекторів для теплових насосів.
СРЗ. К.
 
8 тиждень
Л8. Блокові індивідуальні теплові пункти. Програми розрахунку та підбору обладнання.
ЛР4.  Використання спеціалізованих програм для розрахунку та підбору основних елементів теплового пункту.
СРЗ. К.
 
9 тиждень
Л9. Гідравлічні розрахунки теплових мереж з використанням сучасних пакетів прикладних програм.
СРЗ. К.

10 тиждень
Л10. Пакети прикладних програм аналізу режимів роботи тепломасообмінних апаратів.  
ЛР5.  Використання спеціалізованих програм для моделювання режимів роботи теплообмінних апаратів.
СРЗ. К.

11 тиждень
Л11. Графічні пакети прикладних програм для проектування та розрахунків основних елементів теплових мереж. Ч.1
СРЗ. К.
 
12 тиждень
Л12. Графічні пакети прикладних програм для проектування та розрахунків основних елементів теплових мереж. Ч.2
ЛР6.  Проектування системи теплопостачання теплообмінного апарату за допомогою графічного пакета прикладних програм.
МКР№2.
СРЗ. К.
 
 
Індивідуальна робота
 
Виконується РГР. 
 

Мета РГР:
 
набуття загальних та спеціальних компетентностей бакалаврів, закріплення та поглиблення знань, придбаних при вивченні теоретичного курсу, а також розвиток навичок застосування пакетів прикладних програм та оформлення технічної документації на тему «Розрахунок основного обладнання блокового теплового пункту».
 
1 - 3 тижні
Отримання завдання. Розрахунок теплових навантажень будівлі за видами споживання (опалення, вентиляція, гаряче водопостачання).
 
4 - 6 тижні
Гідравлічний розрахунок внутрішніх мереж будівлі за видами теплопостачання.
 
7 - 10 тижні
Розрахунок та підбір основного обладнання та арматури систем керування та балансування.
 
11 тиждень
 
Захист розрахунково-графічної роботи.
 
Самостійна робота 

Самостійна робота складає 84 годин. 
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт: 
1). підготовка до лекційних занять – 22 годин; 
2). підготовка до практичних занять – 17 годин; 
3). робота над разрахунково-графічною роботою – 15 годин
4). підготока до екзамену – 30 годин
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та лабораторних робіт, виконують 2 модульні контрольні роботи. Модульні контрольні роботи №1 та №2 виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (10 тестових запитань) та практичної частини (1 завдання). Відповідь на кожне тестове запитання оцінюється максимум в 1 бал. Правильне виконання кожного практичного завдання оцінюється в 10 балів. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:
Семестровий модуль № 1
ЛР1. Оцінка за виконання – 10 балів (2 тиждень).
ЛР2. Оцінка за виконання – 10 балів (4 тиждень).
ЛР3. Оцінка за виконання – 10 балів (6 тиждень).
МКР №1. Модульна контрольна робота – 20 балів (6 тиждень). 
Перескладання можливе протягом 9-10 тижнів за розкладом консультацій.
Семестровий модуль № 2
ЛР4. Оцінка за виконання – 10 балів (8 тиждень).
ЛР5. Оцінка за виконання – 10 балів (9 тиждень).
ЛР6. Оцінка за виконання – 10 балів (10 тиждень).
МКР №2. Модульна контрольна робота – 20 балів (11 тиждень).
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет якого складається з теоретичної частини (4 запитання) та практичної частини (1 задача). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.

Умови допуску до підсумкового контролю 

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти які виконали всі елементи навчальної дисципліни не менше ніж на 60%.

Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовими) модулями дисципліни.

Складання/перескладання екзаменів організується учбовим відділом за встановленим розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих питань під час самостійної роботи. 

Виконаний не свій варіант завдання здобувача не оцінюється.
 
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
 
Відсутність здобувача на модульній контрольній роботі відповідає оцінці «0». 

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів з дисципліни.