Академічна грамотність

Мета навчальної дисципліни – формування у здобувачів  цінностей академічної культури та навичок академічної грамотності, необхідних для успішного провадження науково-дослідницької і науково-навчальної роботи в університеті та у майбутніх дослідницьких практиках.

Завдання вивчення навчальної дисципліни: 
засвоїти розуміння структури і функцій академічної культури та базових цінностей університету; 
долучитися до традиції академічного спілкування та здобути міжнародний досвід; 
усвідомити принципи політики академічної доброчесності; 
знати особливості наукового стилю та академічного письма; 
уміти систематизувати матеріал, добирати джерела, здійснювати пошук мовностилістичних ресурсів, композиційно і логічно вибудовувати академічний текст; 
оперувати правилами оформлення цитувань та посилань у наукових дослідженнях, послуговуватися бібліографічними менеджерами; 
користуватися різними сервісами онлайн перевірки тексту на плагіат; 
уміти вести наукову дискусію, презентувати результати власного наукового дослідження.

Основні результати навчання

Досліджувати проблеми міжнародних відносин, регіонального розвитку, зовнішньої політики, міжнародних комунікацій, із використанням сучасних політичних, економічних і правових теорій та концепцій, наукових методів та міждисциплінарних підходів, презентувати результати досліджень, надавати відповідні рекомендації. 

Вести фахову дискусію із проблем міжнародних відносин, міжнародних комунікацій, регіональних студій, зовнішньої політичної діяльності, аргументувати свою позицію, поважати опонентів і їхню точки зору. 

Мати навички самостійного визначення освітніх цілей та навчання, пошуку необхідних для їх досягнення освітніх ресурсів.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача.

Тематика та види навчальних занять:

1 тиждень
Л1. Академічна культура: поняття, функції, складові. Академічна культура як основа дослідницького навчання в університеті.
ПЗ № 1. Структура академічної культури. Базові компетентності дослідника.
СРЗ, К

2 тиждень
Л2. Академічна доброчесність. Етика та соціальна відповідальність дослідника.
СРЗ, К

3 тиждень
Л3. Академічна нечесність та методи її запобігання. Законодавчий аспект.
ПЗ № 2. Кодекс честі ученого. Види плагіату. Онлайн сервіси перевірки на плагіат.
СРЗ, К

4 тиждень
Л4. Поняття академічної грамотності та академічного письма. 
СРЗ, К

5 тиждень
Л5. Наукове мовлення. Науковий стиль: основні засоби та жанри.
ПЗ № 3. Науковий/академічний текст: організація та технології роботи.
СРЗ, К

6 тиждень
Л6. Види академічних текстів.
СРЗ, К

7 тиждень
Л7. Моделі академічного тексту. Академічне есе.
ПЗ № 4. Підготовка академічного тексту. Різновиди  компресії наукового тексту.
СРЗ, К, МКР1

8 тиждень
Л8. Змістове наповнення академічного тексту.
СРЗ, К

9 тиждень
Л9. Бібліографічна культура дослідника. 
ПЗ № 5. Пошук, систематизація та обробка наукової інформації. Бібліографія, бібліографічний покажчик та бібліографічні менеджери. 
СРЗ, К

10 тиждень
Л10. Інтертекстуальність академічного тексту: покликання, перепокликання та цитування. 
СРЗ, К

11 тиждень
Л11. Структура академічного тексту.
ПЗ № 6. Абзац як структурний елемент академічного тексту. Типи зв’язків речень в абзаці.
СРЗ, К

12 тиждень
Л12. Вступ і висновки у структурі академічного тексту. 
СРЗ, К

13 тиждень
Л13. Переклад і редагування академічного тексту.
ПЗ № 7. Види правки академічного тексту. 
СРЗ, К

14 тиждень
Л14. Жанрова варіативність академічного письма. 
СРЗ, К

15 тиждень
Л15. Принципи та засоби оприлюднення наукової інформації. 
ПЗ № 8. Мистецтво публічної доповіді. Самопрезентація.
СРЗ, К, МКР2

Індивідуальна робота
 
Не передбачена.

Самостійна робота

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу у вільний від обов’язкових навчальних занять час.

Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.

Основними складовими самостійної роботи є: самостійне опрацювання теоретичного матеріалу, підготовка до практичних занять.

Самостійна робота складає 44 години. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу – 15 години;
2) підготовка до практичних занять – 29 годин.

Процедура оцінювання:

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи.

Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.
Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
 
Накопичення балів в кожному модулі – максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів.
 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів, а саме: 
Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-4. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
МКР № 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (7 тиждень). 

Семестровий модуль № 2
ПЗ № 5-8. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
МКР № 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень). 

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. Підсумковою формою контролю з дисципліни є залік. 
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю:
 
До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Залік є результатом роботи за двома модулями (сума балів). Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. 
 
За бажанням здобувач може підвищити заліковий бал. 
 
Складання / перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.
 

Політика освітнього процесу:

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 
 
Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».

Виконаний не свій варіант завдання МКР здобувачеві не оцінюється.

Відсутність здобувача під час складання заліку або на МКР відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання  МКР  відбувається  за  встановленим  деканатом розкладом.  

Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання заліку користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та заліку з дисципліни.