Зовнішня політика України

Мета навчальної дисципліни – формування у здобувачів вищої освіти уявлення про процес становлення й основний зміст зовнішньої політики України в історичній ретроспективі, її сучасного геополітичного становища,  характеру відносин з іншими державами та регіонами світу; розуміння концептуальних засад зовнішньополітичної діяльності України по забезпеченню її національних інтересів у міжнародних відносинах.

Завдання вивчення навчальної дисципліни: 
- формування у майбутніх фахівців об’єктивного уявлення про місце України в системі міжнародних відносин; 
засвоїти сутність та принципи зовнішньої політики України; 
опанувати основні напрями зовнішньополітичної діяльності держави.  

Основні результати навчання

Знати природу міжнародного співробітництва, характер взаємодії між міжнародними акторами, співвідношення державних, недержавних акторів у світовій політиці.

Знати принципи, механізми та процеси забезпечення зовнішньої політики держав, взаємодії між зовнішньою та внутрішньою політикою, визначення та реалізації на міжнародній арені національних інтересів держав, процесу формування та реалізації зовнішньополітичних рішень.

Збирати, обробляти та аналізувати великі обсяги інформації про стан міжнародних відносин, зовнішньої політики України та інших держав, регіональних систем, міжнародних комунікацій.
Здійснювати прикладний аналіз міжнародних відносин, зовнішньої політики України та інших держав, міжнародних процесів та міжнародної ситуації відповідно до поставлених цілей, готувати інформаційні та аналітичні матеріали.

Розуміти та відстоювати національні інтереси України у міжнародній діяльності.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача.

Тематика та види навчальних занять:

1 тиждень
Л1. Теоретико-методологічні засади курсу «Зовнішня політика України».
ПЗ № 1. Зовнішня політика: понятійний та теоретичний аспект.
СРЗ, К

2 тиждень
Л2. Історичні корені формування засад зовнішньополітичної діяльності Української держави. Дипломатія Київської Русі та Галицько-Волинської держави.
СРЗ, К

3 тиждень
Л3. Українське козацтво у міжнародних відносинах. Дипломатія Богдана Хмельницького.
ПЗ № 2. Дипломатія Київської Русі та Галицько-Волинської держави. 
СРЗ, К

4 тиждень
Л4. Зовнішньополітичні заходи наступників Богдана Хмельницького (др. пол. XVII ст. – кін. XVIIІ ст.).
СРЗ, К 

5 тиждень
Л5. Зовнішня політика України у добу Центральної Ради та Гетьманату. 
ПЗ № 3. Дипломатія козацької України (XVI-XVIІІ ст.). 
СРЗ,  К

6 тиждень
Л6. Зовнішня політика Директорії УНР та ЗУНР.
СРЗ, К

7 тиждень
Л7. «Українське питання» у європейській політиці в міжвоєнний період та в роки Другої світової війни.
ПЗ № 4. Зовнішня політика України у добу Центральної Ради, Гетьманату, Директорії УНР та ЗУНР.
СРЗ, К, МКР1

8 тиждень
Л8. Українська РСР на міжнародній арені у післявоєнний період.
СРЗ, К  

9 тиждень
Л9. Загальні засади формування зовнішньої політики незалежної України. Розбудова зовнішньополітичної служби держави.
ПЗ № 5. Зовнішньополітична діяльність УРСР (1919-1991 рр.) 
СРЗ,  К

10 тиждень
Л10. Співробітництво України з державами «великої сімки»: США та Канада.
СРЗ, К 

11 тиждень
Л11. Відносини України з державами «великої сімки»: Німеччина, Британія, Франція, Італія, Японія.
ПЗ № 6. Основи зовнішньої політики незалежної української держави. Співробітництво України з державами «великої сімки».
СРЗ, К

12 тиждень
Л12. Країни Центрально-Східної Європи в зовнішній політиці України.
СРЗ, К

13 тиждень
Л13. Основні тенденції в українсько-російських відносинах.
ПЗ № 7. Україно-російські відносини та відносини з державами Центрально-Східної Європи. 
СРЗ, К 

14 тиждень
Л14. Європейський вектор зовнішньої політики незалежної України.
СРЗ, К  

15 тиждень 
Л15. Безпекова політика України. Співпраця з НАТО.
ПЗ № 8. Європейська інтеграція та євроатлантичне співробітництво України.
СРЗ, К, МКР2 

Індивідуальна робота

Не передбачена

Самостійна робота

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 

Основними складовими самостійної роботи є: самостійне опрацювання теоретичного матеріалу та підготовка до практичних занять. 

Самостійна робота складає 44 години. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу – 15 годин;
2) підготовка до практичних занять – 29 годин.

Процедура оцінювання:

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти, дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі вищої освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи.

Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.
 
Накопичення  балів  в  кожному  модулі - максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів.
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів, а саме: 

Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-4. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
МКР № 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (7 тиждень). 
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 5-8. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
МКР № 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень). 
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. 

Підсумковою формою контролю з дисципліни є залік.

Умови допуску до підсумкового контролю

До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Залік є результатом роботи за двома модулями (сума балів). Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. За бажанням здобувач може підвищити заліковий бал. 

Складання / перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу:

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 
 
Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Виконаний не свій варіант завдання МКР здобувачу не оцінюється.

Відсутність здобувача на МКР відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання  МКР  відбувається  за  встановленим  деканатом розкладом.  

Під час Л, ПЗ, написання МКР користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та заліку.