Зовнішня політика країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону

Мета  навчальної  дисципліни  –  вивчення здобувачами вищої освіти сучасних політичних, економічних, суспільних процесів в найбільшому центрі сучасного світу - Азіатсько-Тихоокеанському регіоні в контексті міжнародних відносин, формування у здобувачів навичок аналізу сучасних процесів розвитку регіону з урахуванням політичних, історичних та культурних особливостей держав Азіатсько-Тихоокеанському регіону. 

Завдання навчальної дисципліни спрямовані на: 
- комплексне вивчення Азіатсько-Тихоокеанського регіону як міжнародно-політичної реальності; 
- вивчення основних тенденцій сучасних міжнародних відносин та геополітичних процесів регіону;
- досягнення достатнього рівня володіння дисципліною для самостійного аналізу, оцінки і здатності прогнозування сучасних міжнародних процесів в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.

Основні результати навчання: 

Знати природу міжнародного співробітництва, характер взаємодії між міжнародними акторами, співвідношення державних, недержавних акторів у світовій політиці. 

Знати принципи, механізми та процеси забезпечення зовнішньої політики держав, взаємодії між зовнішньою та внутрішньою політикою, визначення та реалізації на міжнародній арені національних інтересів держав, процесу формування та реалізації зовнішньополітичних рішень. 

Знати природу та характер взаємодій окремих країн та регіонів на глобальному, регіональному та локальному рівнях. 

Здійснювати опис та аналіз міжнародної ситуації, збирати з різних джерел необхідну для цього інформацію про міжнародні та зовнішньополітичні події та процеси. 

Досліджувати проблеми міжнародних відносин, регіонального розвитку, зовнішньої політики, міжнародних комунікацій, із використанням сучасних політичних, економічних і правових теорій та концепцій, наукових методів та міждисциплінарних підходів, презентувати результати досліджень, надавати відповідні рекомендації. 

Володіти навичками професійного усного та письмового перекладу з/на іноземні мови, зокрема, з фахової тематики міжнародного співробітництва, зовнішньої політики, міжнародних комунікацій, регіональних студій, дво- та багатосторонніх міжнародних проектів. 

Здійснювати діяльність у дипломатичній та інших суміжних до міжнародного співробітництва сферах.

Знати особливості політичної та кроскультурної комунікації у міжнародних відносинах.
 
Знати особливості, основні напрямки, глобальні та регіональні пріоритети зовнішньої політики держав.

Уміти визначати зовнішньополітичні орієнтири світових та регіональних геополітичних центрів.  

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять:

Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; КР – курсова робота; К – консультації викладача.

 
Тематика та види навчальних занять:

1 тиждень
Л1. Азійсько-Тихоокеанський регіон у сучасних міжнародних відносинах. Механізми багатосторонньої дипломатії АТР. 
ПЗ № 1. Азійсько-Тихоокеанський регіон у сучасних міжнародних відносинах. Механізми багатосторонньої дипломатії АТР. 
СРЗ, К, КР початок етапу 1

2 тиждень
Л 2. Проблеми безпеки та конфлікти в АТР 
ПЗ № 2. Проблеми безпеки та конфлікти в АТР
СРЗ, К

3 тиждень
Л 3. Дипломатія і зовнішня політика КНР.
ПЗ № 3. Дипломатія і зовнішня політика КНР.
СРЗ, К, КР початок етапу 2

4 тиждень
Л 4. Зовнішня політика країн Північної Америки (США, Канада)
ПЗ № 4. Зовнішня політика країн Північної Америки (США, Канада). 
СРЗ, К

5 тиждень
Л 5. БРІКС та ШОС як інструменти впливу в АТР. 
ПЗ № 5. БРІКС та ШОС як інструменти впливу в АТР.
СРЗ, К

6 тиждень
Л 6. Дипломатія і зовнішня політика Японії.
ПЗ № 6. Дипломатія і зовнішня політика Японії. 
СРЗ, К

7 тиждень
Л 7. Дипломатія і зовнішня політика держав Корейського півострова.
ПЗ № 7. Дипломатія і зовнішня політика держав Корейського півострова.
СРЗ, К

8 тиждень
Л 8. Дипломатія і зовнішня політика Індії.
ПЗ № 8. Дипломатія і зовнішня політика Індії. 
СРЗ, К, МКР1

9 тиждень 
Л 9. Дипломатія і зовнішня політика країн Південної Пасифіки.
ПЗ № 9. Дипломатія і зовнішня політика країн Південної Пасифіки.
СРЗ, К, КР початок етапу 3

10 тиждень
Л 10. АСЕАН як інструмент зовнішньополітичної стратегії країн Південно-Східної Азії 
ПЗ № 10. АСЕАН як інструмент зовнішньополітичної стратегії країн Південно-Східної Азії. 
СРЗ, К

11 тиждень 
Л 11. Зовнішня політика країн офшорної Південно-Східної Азії 
ПЗ № 11. Зовнішня політика країн офшорної Південно-Східної Азії. 
СРЗ, К

12 тиждень
Л 12. Зовнішня політика та міжнародне становище нових індустріальних країн
ПЗ № 12. Зовнішня політика та міжнародне становище нових індустріальних країн
СРЗ, К

13 тиждень
Л 13. Дипломатія і зовнішня політика Латиноамериканських держав АТР
ПЗ № 13. Дипломатія і зовнішня політика Латиноамериканських держав АТР.
СРЗ, К, КР початок етапу 4

14 тиждень
Л14.  Зовнішня політика США  в Тихоокеанському регіоні.
ПЗ №14  Зовнішня політика США  в Тихоокеанському регіоні.
СРЗ, К

15 тиждень
Л15.  Проблеми та перспективи відносин України з державами Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Пріоритетні напрями співробітництва України з країнами АТР
ПЗ №15  Проблеми та перспективи відносин України з державами Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Пріоритетні напрями співробітництва України з країнами АТР
СРЗ, К, МКР2
 
 
Індивідуальна робота
 
Виконується КР.
 
Курсова робота є одним зі складників навчальної діяльності здобувачів вищої освіти в процесі оволодіння знаннями дисципліни «Зовнішня політика країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону» і є проміжною формою контролю знань. У процесі виконання курсової роботи здобувач повинен показати достатній рівень теоретичної підготовки, провести дослідження і вирішити практичні завдання. 
 
Основною вимогою під час підготовки курсової роботи є уміння обробляти й аналізувати інформацію, робити самостійні висновки, обґрунтовувати доцільність і ефективність запропонованих рекомендацій щодо управління комунікаціями, чітко й логічно викладати свої думки.
 
Мета КР – розгляд та аналіз зовнішньої політики країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону, розвиток самостійності у набутті практичних навичок при проведенні аналізу досліджень міжкультурної комунікації. 
 
Основними завданнями КР, які випливають з мети роботи, є: -  розглянути зовнішню політику країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону; - навчити здобувачів вищої освіти самостійно відбирати, аналізувати і систематизувати потрібну літературу та джерела; застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки з предмету дослідження.
 
Курсова робота ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. У ході написання роботи використовувалися метод порівняння, системного підходу й аналізу. Інформаційна база дослідження - наукові публікації з обраної тематики, публікації в мережі Інтернет та у пресі, матеріали науково-практичних конференцій, власні спостереження. 
 
Етапи виконання КР:
1−2 тиждень  - етап 1 - вибір теми та наукових джерел, складання плану дослідження, визначення методики та розробка інструментарію дослідження.
3–8 тиждень -  етап 2 - написання першого теоретичного розділу КР (вступ, аналіз історіографії, законодавчої бази тощо).
9–12 тиждень - етап 3 - написання другого (аналітичного) та третього  (практичного) розділу КР. Перевірка на спеціальній програмі щодо доброчесності. Редагування тексту та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
13−14 тиждень - етап 4 –  публічний захист роботи.
 
Тематика курсових робіт:
АТР як підсистема системи міжнародних відносин.
Основні підходи до визначення АзіатськоТихоокеанського регіону.
Інтеграційний розвиток Азіатсько-Тихоокеанського регіону
Перспективи розвитку Азіатсько-Тихоокеанської регіональної підсистеми міжнародних відносин. 
Присутність закордонних ТНК, фінансових компаній, банків в АТР. 
Присутність виробничих компаній, неурядових організацій в АТР 
Політика «м'якої сили» країн АТР.
Проблема „північних територій” у російсько-японських відносинах
Проблеми регіональної безпеки в АТР: Східна Азія й Південно-Китайське море.
Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) та його розширений варіант АСЕАН+ в інтеграційних процесах АТР.
Процеси формування архітектури військової та невійськової безпеки в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. 
 Об'єкти міждержавних територіальних суперечок в АТР. 
Проблема об'єднання Корейського півострова, позиції провідних держав. 
Історичні проблеми між державами в АТР. 
Китайсько-японське суперництво за регіональне лідерство.
Сучасні внутрішньополітичні й суспільні процеси в державах Азіатсько-Тихоокеанського регіону. 
Етнічний і конфесійний склад АТР. Релігії регіону. 
Особливості політичних режимів в АТР. Ідеології держав регіону. 
Роль політичного лідера в управлінні державою в АТР. 
Особливості корпоративної культури та бізнесу. Ідеологічні, культурні особливості держав регіону. 
Роль сім'ї в суспільстві в АТР.
Геополітичні процеси в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. 
«Центри сили»: США, КНР, Японія, Росія, Австралія, Індія. 
«Полюси сили»: Республіка Корея, Індонезія, Філіппіни, В'єтнам. 
Концепція «Великого Китаю». 
Співпраця між контртерористичними, антинаркотичної, антипіратськими структурами АТР. 
Субрегіональне, прикордонне і транскордонне співробітництво АТР. 
Регіональна економічна система в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. 
Торгово-економічне та інвестиційне співробітництво в АТР.
Нові перспективні напрямки в економіці АТР. 
Роль регіональної валюти АТР в становлення незалежної валютної системи (китайського народного юаня, японської єни, малайзійського золотого динара) 
Механізми співпраці в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. 
Великі міжнародні організація в АТР (ШОС, АСЕАН, АТЕС) 
Міжпарламентські організації (АТПФ, АІПА, АПА) в АТР.
Економічні зони й об'єднання в АТР (СААРК, НАФТА, ЦАОР). Андский пакт.
Економічні трикутники «США — КНР — Японія», «Китай — Японія — Республіка Корея»
Культурологічний аспект розвитку держав АзіатськоТихоокеанського регіону. Історичні та культурологічні аспекти розвитку держав Північно-Східної Азії та країн Південно-Східної Азії. 
Період Холодної Війни в АТР. Синтез ідеологій. 
Сучасна регіональна і субрегіональна ідентичність в АТР.
Міжнародний тероризм – загроза безпеки та стабільності Центральної Азії
Завершення холодної війни й особливості формування незбалансованої регіональної системи міжнародних відносин в АТР. 
Еволюція зовнішньополітичних пріоритетів США у Східній Азії. 
Курс Білого Дому на збереження АТР у зоні геополітичного впливу. 
Японія - головний стратегічний партнер США в АТР. 
Міжнародні відносини та зовнішня політика країн Північно-Східної та Південної Азії та країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону. 

Самостійна робота

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 

Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій та підготовки до практичних занять. 

Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.

Самостійна робота складає 165 години. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу – 30 години;
2) підготовка до практичних занять – 75 години;
3) виконання індивідуального завдання (КР) – 30 годин;
4) підготовка до екзамену – 30 годин.

Процедура оцінювання:

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи та курсову роботу. 
 
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.
Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
 
Накопичення  балів  в  кожному  модулі - максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів.
 
 Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів, а саме: 

Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-8. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
МКР № 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). 
КР (етап 1). Оцінка за виконання – 20 балів. Термін надання – 2 тиждень.
КР (етап 2). Оцінка за виконання – 30 балів. Термін надання – 8 тиждень.
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 9-15. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
МКР № 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень). 
 
КР (етапи 3-4). Оцінка за виконання – 50 балів (25 балів представлення результатів роботи через доповідь та презентацію, 25 балів – відповідь на додаткові запитання під час захисту). Термін надання та захист – 13-14 тиждень. 

Індивідуальне завдання. Бездоганне та своєчасне виконання та захист КР оцінюється у 100 балів, які складаються зі змістовного розкриття теми, наочного аналізу наукової думки з проблематичного питання відповідно до тематики КР та публічного захисту роботи. Курсова робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етап 1 КР оцінюється максимум у 20 балів, етап 2 – 30 балів, етап 3-4 – оцінюється максимум у 50 балів (25 балів представлення результатів роботи через доповідь та презентацію, 25 балів – відповідь на додаткові запитання під час захисту).
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. 
Підсумковою формою контролю з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (2 запитання по 30 балів максимум) та практичної частини (1 завдання - 40 балів максимум). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю:
 
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Екзамен є результатом роботи за двома модулями (сума балів). Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. 

Екзамен враховується не складеним, якщо здобувач вищої освіти отримав незадовільну оцінку. 

Складання / перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.
 
 
Політика освітнього процесу:

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіку консультацій.

Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».

Виконаний не свій варіант завдання здобувачеві не оцінюється.

Відсутність здобувача під час складання екзамену або на МКР відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання екзамену, МКР відбувається за встановленим деканатом розкладом.  

Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання екзамену користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену з дисципліни.