Зовнішня політика країн Північної та Південної Америки

Метою викладання навчальної дисципліни є формування у здобувачів вищої освіти системи знань про становлення та розвиток міжнародних відносин в Північній та Південній Америці; формування у слухачів цілісного уявлення про національні інтереси Америки у різних регіонах світу, про механізми їх реалізації з застосуванням наявних ресурсів; оволодіння основними напрямками зовнішньополітичної діяльності США, Канади та Мексиканських Штатів Америки, з роллю останніх на геополітичній арені світу та впливу на становлення й розвиток української державності; навчити здобувачів вищої освіти орієнтуватися в тенденціях сучасних процесів, пов’язаних із реалізацією американської зовнішньої політики і допомогти їм усвідомити рушійні чинники, що впливають на політичну чи економічну діяльність США на світовій арені. 

Головними завданнями вивчення дисципліни є: з’ясування саме яким чином країни Північної та Південної Америки прагнуть самореалізуватись в масштабі світової системи міжнародних відносин та відповідно ефективно забезпечити свої національні інтереси у коротко- та довгостроковій перспективі; вивчення особливостей геополітичного середовища та формування національних інтересів Америки, а також національних інтересів їх основних партнерів; аналіз характерних рис зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності офіційного Вашингтону із реалізації національних цілей у чітко визначеному географічному просторі, вивчення актуальних проблем американської зовнішньої політики. Вивчення зовнішньої політики країн Північної та Південної Америки є необхідним елементом для адекватного та об’єктивного розуміння рольової функції цих держав у сучасних загальносвітових процесах.

Основні результати навчання

Знати природу та механізми міжнародних комунікацій. 

Знати природу та характер взаємодій окремих країн та регіонів на глобальному, регіональному та локальному рівнях. 

Здійснювати діяльність у дипломатичній та інших суміжних до міжнародного співробітництва сферах.

Знати особливості, основні напрямки, глобальні та регіональні пріоритети зовнішньої політики держав.

Знати особливості політичної та кроскультурної комунікації у міжнародних відносинах. 

Уміти визначати зовнішньополітичні орієнтири світових та регіональних геополітичних центрів. 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача.
 

Тематика та види навчальних занять

1 тиждень
Л1. Політична палітра Американського континенту. 
СРЗ, К
ПЗ №1.  Політична палітра Американського континенту.
СРЗ, К

2 тиждень
Л2. Історичні аспекти формування політичної мапи Північної Америки. 
СРЗ, К

3 тиждень
Л3. Історичні аспекти формування політичної мапи Південної Америки.
СРЗ, К
ПЗ №2. Історичні аспекти формування політичної мапи Північної Америки та Південної Америки. 
СРЗ, К

4 тиждень
Л4. Держави Північної Америки у світовій системі міжнародних відносин. Особливості політичних систем країн Північної Америки.
СРЗ, К

5 тиждень
Л5. Можливості Мексики в умовах асиметрії північноамериканського регіону.
СРЗ, К
ПЗ №3 Особливості політичних систем країн Північної Америки. Держави Північної Америки у світовій системі міжнародних відносин. Можливості Мексики в умовах асиметрії північно-американського регіону.
СРЗ, К

6 тиждень
Л6.  Особливості політичних систем країн Південної Америки.
СРЗ, К

7 тиждень
Л7. Основні тенденції зовнішньої політики країн Південної Америки. Північно-американська зона вільної торгівлі.
СРЗ, К
ПЗ №4 Особливості політичних систем країн Південної Америки. Основні тенденції зовнішньої політики країн Південної Америки.
СРЗ, К, МКР1

8 тиждень
Л8. Країни Латинської Америки в процесі демократизації сучасного світу. Соціалістичні експерименти в країнах Латинської Америки
СРЗ, К

9 тиждень
Л9. Зовнішня політика Канадської федерації: формування та реалізація зовнішньої політики Канади. Концептуальні основи зовнішньополітичної діяльності Канади та її провідні напрями.
СРЗ, К
ПЗ №5. Країни Латинської Америки в процесі демократизації сучасного світу. Соціалістичні експерименти в країнах Латинської Америки. Концептуальні основи зовнішньополітичної діяльності Канади та її провідні напрями.
СРЗ, К

10 тиждень
Л10. Зовнішньополітичні конфлікти та війни на Американському континенті. Безпека Північноамериканського регіону
СРЗ, К

11 тиждень
Л11. Американські держави в міжнародних урядових організаціях. Зовнішньополітична роль НАТО в регіоні.
СРЗ, К
ПЗ №6. Зовнішньополітичні конфлікти та війни на Американському континенті. Безпека Північноамериканського регіону. Американські держави в міжнародних урядових організаціях. Зовнішньополітична роль НАТО в регіоні.
СРЗ, К

12 тиждень
Л12. Регіональні організації країн Північної та Південної Америки.
СРЗ, К

13 тиждень
Л13.  Відносини країн Північної та Південної Америки з Україною
СРЗ, К
ПЗ №7.  Регіональні організації країн Північної та Південної Америки. Відносини країн Північної та Південної Америки з Україною.
СРЗ, К

14 тиждень
Л14. Сучасний стан та перспективи розвитку міжнародних відносин в Північній та Південній Америці.
СРЗ, К

15 тиждень
Л15. Україно-канадські та україно-американські зовнішньополітичні відносини.
СРЗ, К
ПЗ №8. Сучасний стан та перспективи розвитку міжнародних відносин в Північній та Південній Америці. Україно-канадські та україно-американські зовнішньополітичні відносини.
СРЗ, К, МКР2
 

Індивідуальна робота

Не передбачена. 

Самостійна робота

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 

Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.

Основними складовими самостійної роботи є: самостійне опрацювання теоретичного матеріалу та підготовка до практичних занять.

Самостійна робота складає 44 години. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

1) опрацювання теоретичного матеріалу – 15 годин;
2) підготовка до практичних занять – 29 години.

Процедура оцінювання:

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти, дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі вищої освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи.

Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.
Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
 
Накопичення  балів  в  кожному  модулі - максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів.
 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів, а саме: 

Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-4. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
МКР № 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (7 тиждень). 
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 5-8. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
МКР № 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень).
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. 
Підсумковою формою контролю з дисципліни є залік.
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю

До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Залік є результатом роботи за двома модулями (сума балів). Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. 

За бажанням здобувач може підвищити заліковий бал. 

Складання / перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Виконаний не свій варіант завдання МКР здобувачу не оцінюється.
 
Відсутність здобувача під час складання заліку або на МКР відповідає оцінці «0».
 
Складання/перескладання  заліку,  МКР  відбувається  за  встановленим  деканатом розкладом.  
 
Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання заліку  користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та заліку з дисципліни.