Правові основи регіонального управління

Мета навчальної дисципліни – є формування у здобувачів вищої освіти цілісного, системного розуміння загальнотеоретичних засад правового регулювання управління на регіональному рівні, ознайомлення з принципами та формами взаємовідносин органів державної влади на регіональному рівні та правовими засадами їх функціонування, як в Україні, так і в країнах-членах Європейського Союзу. 

Завданням вивчення навчальної дисципліни є: формування у здобувачів вищої освіти нових знань щодо правового регулювання регіонального управління, вдосконалення навичок їх практичного застосування, що передбачає залучення здобувачів вищої освіти до практичної роботи.

Основні результати навчання

Розуміти та застосовувати для розв’язання складних спеціалізованих задач міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій чинне законодавство, міжнародні нормативні документи і угоди, довідкові матеріали, чинні стандарти і технічні умови тощо.
 
Демонструвати знання щодо розуміння особливостей змісту правових норм, що використовуються в процесі регулювання регіонального управління та уміння використовувати теоретичні знання при вирішенні практичних задач.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; КР – курсова робота; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача.

Тематика та види навчальних занять:

1 тиждень
Л1. Теоретичні засади забезпечення регіонального управління.
ПЗ №1. Регіональне управління як наукова категорія.
СРЗ, К, КР початок етапу 1

2 тиждень
Л2. Еволюція теорій регіонального розвитку.
ПЗ №2. Еволюція теорій регіонального розвитку.
СРЗ, К

3 тиждень
Л3. Державна регіональна політика: особливості правового регулювання.
ПЗ № 3. Цілі, принципи, завдання регіональної політики.
СРЗ, К, КР початок етапу 2 

4 тиждень
Л4. Особливості правового регулювання державної регіональної політики
ПЗ №4. Характеристика Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС в частині регіонального розвитку 
СРЗ, К 

5 тиждень
Л5. Повноваження суб’єктів державної регіональної політики в Україні.
ПЗ №5. Повноваження суб’єктів державної регіональної політики в Україні.
СРЗ, К

6 тиждень
Л6. Основи правового регулювання процесу децентралізації влади в Україні.
ПЗ №6. Проблеми правового регулювання процесу децентралізації в Україні.
СРЗ, К 

7 тиждень
Л7. Правовий статус Центральних органів виконавчої влади в Україні.
ПЗ №7. Правовий статус регіональних органів виконавчої влади в Україні. 
СРЗ, К
 
8 тиждень
Л8. Правовий статус місцевих державних адміністрацій.
ПЗ №8. Правовий статус місцевих державних адміністрацій.
СРЗ, К, МКР1

9 тиждень
Л9. Правовий статус органів місцевого самоврядування.
ПЗ №9. Правовий статус органів місцевого самоврядування.
СРЗ, К, КР початок етапу 3

10 тиждень
Л10. Нормативно-правова база формування фінансових ресурсів регіонів.
ПЗ №10. Еволюція розвитку нормативно-правової бази формування фінансових ресурсів регіонів.
СРЗ, К 

11 тиждень 
Л11. Міжнародна співпраця регіонів: правові засади
ПЗ №11. Міжнародна практика транскордонного співробітництва.
СРЗ, К 

12 тиждень
Л12. Регіональна політика країн Європейського Союзу. 
ПЗ №12. Регіональний розвиток Польщі за період її членства в ЄС.
СРЗ, К 

13 тиждень
Л13. Децентралізація у країнах Балтії та Скандинавії.
ПЗ №13. Аналіз практичного досвід країн Балтії та Скандинавії з проведення децентралізації.
СРЗ, К, КР початок етапу 4
 
14 тиждень
Л14. Європейські правові орієнтири формування та розвитку регіонального та місцевого самоврядування
ПЗ №14. Імплементація Угоди про асоціацію України та ЄС та просування України до впровадження європейських управлінських моделей.
СРЗ,  К

15 тиждень
Л15. Європейський досвід правового регулювання транскордонного співробітництва.
ПЗ №15. Європейський досвід правового регулювання транскордонного співробітництва.
СРЗ, К, МКР2

Індивідуальна робота
 
Виконується КР. 
 
Мета КР - розвиток самостійності в набутті практичних навичок при проведенні якісного дослідження в різних сферах (політичні, економічні, екологічні, кримінальні та ін. дослідженнях), вміти класифікувати і ефективно використовувати різні джерела для підготовки аналітичного дослідження; працювати з відкритими базами даних; редагувати тексти; користуватися мультимедійними інструментами в процесі проведення аналітичного дослідження.
 
Виконання курсової роботи складається з 4 етапів: 
1-2 тиждень – етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 
3-8 тиждень – етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту курсової роботи. 
9-12 тиждень – етап 3 – перевірка на спеціальній програмі щодо доброчесності, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
13-15 тиждень – етап 4 –  публічний захист роботи.
 
Тематика курсових робіт:
Асоціація міст України та громад. 
Взаємоузгодження регіональної політики в Україні з цілями регіонального розвитку ЄС.
Вітчизняний досвід запровадження концепції сталого розвитку в практику державотворення. 
Досвід законодавчого регулювання регіональної політики в країнах Західної та Центральної Європи. 
Європейський Союз: основні інституції. 
Європейський фонд регіонального розвитку (ЄФРР). 
Європейські орієнтири місцевого і регіонального розвитку. 
Інституційна інфраструктура регіонального управління європейських країн. 
Інституційні засади розвитку міжрегіонального співробітництва на Європейському континенті. 
Інструменти та механізми державної політики регіонального розвитку. 
Конгрес місцевих і регіональних влад Європи. 
Механізм взаємодії суб’єктів регіонального управління: зарубіжний та вітчизняний досвід.
Моделі регіонального управління в зарубіжних країнах. 
Нова інституційна інфраструктура регіонального розвитку європейських країн. Конгрес місцевих і регіональних влад Європи. 
Нова інституційна спроможність органів публічної влади. 
Нові інституційні структури з реалізації державної регіональної політики на регіональному рівні: проблеми впровадження. 
Передумови виникнення уявлень про сталий розвиток. 
Політико-правові та інституційні засади управління сталим розвитком. Регіональна політика ЄС в контексті сталого розвитку. 
Принципи сталого розвитку. 
Проблеми та перспективи Євро регіонального співробітництва України в сучасних умовах.
Пропозиції Парламентської асамблеї про інституційні реформи в рамках Ради Європи. 
Пропозиції Парламентської асамблеї про інституційні реформи в рамках Ради Європи. 
Регіональний розвиток країн ЄС та перспективи упровадження принципів просторового розвитку в Україні.
Роль та завдання центральних, регіональних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у впровадженні політики регіонального розвитку. 
Світові тенденції регіоналізації. 
Система місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин як елемент інституційного забезпечення регіональної політики.
Сталий розвиток у регіональному вимірі: зарубіжний досвід. 
Сучасний вимір концепту «сталий розвиток»: теоретичні підходи. 
Фактори, що обумовлюють зростання ролі і значення управління сталим розвитком на сучасному етапі державотворення.
Шляхи вдосконалення інституційного забезпечення регіонального розвитку в Україні. 

Самостійна робота
 
Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 
 
Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій, підготовки до практичних занять, виконання курсової роботи та підготовки до екзамену.
 
Самостійна робота складає 120 годин. 
 
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 15 годин;
2) підготовка до практичних занять та виконання індивідуальних контрольних завдань – разом 45 годин;
3) виконання КР – 30 годин.
4) підготовка до екзамену – 30 годин.
 
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти, дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі вищої освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи та курсову роботу.

Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.
Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Накопичення балів в кожному модулі - максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів.

Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів, а саме:
Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-8. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 30 балів.
МКР № 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). 
КР (етап 1). Оцінка за виконання – 20 балів. Термін надання – 2 тиждень.
КР (етап 2). Оцінка за виконання – 30 балів. Термін надання – 8 тиждень.
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 9-15. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 30 балів.
МКР № 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень). 
 
КР (етапи 3-4). Оцінка за виконання – 50 балів (25 балів представлення результатів роботи через доповідь та презентацію, 25 балів – відповідь на додаткові запитання під час захисту). Термін надання та захист – 13-14 тиждень. 

Індивідуальне завдання. Бездоганне та своєчасне виконання та захист КР оцінюється у 100 балів, які складаються зі змістовного розкриття теми, наочного аналізу наукової думки з проблематичного питання відповідно до тематики КР та публічного захисту роботи. Курсова робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етап 1 КР оцінюється максимум у 20 балів, етап 2 – 30 балів, етап 3-4 – оцінюється максимум у 50 балів (25 балів представлення результатів роботи через доповідь та презентацію, 25 балів – відповідь на додаткові запитання під час захисту).
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. 
Підсумковою формою контролю з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання по 20 балів максимум) та практичної частини (1 завдання - 40 балів максимум). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Екзамен є результатом роботи за двома модулями (сума балів). Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. 
Екзамен враховується не складеним, якщо здобувач вищої освіти отримав незадовільну оцінку. 

Складання / перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.
 
 
Політика освітнього процесу:

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіку консультацій.

Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».

Виконаний не свій варіант завдання здобувачеві не оцінюється.

Відсутність здобувача під час складання екзамену або на МКР відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання екзамену, МКР відбувається за встановленим деканатом розкладом.  

Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання екзамену користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену з дисципліни.