Інформаційна та кібербезпека

Мета дисципліни: вивчення основних підходів до забезпечення інформаційної безпеки в організаціях різної форми власності, формування у майбутніх фахівців вмінь і навичок застосування теоретичних знань щодо забезпечення інформаційної безпеки у майбутній професійній діяльності.

Завдання дисципліни: засвоєння базових теоретичних знань у галузі інформаційної та кібербезпеки, створення безпечних інформаційних систем, набуття практичних навичок застосування сучасних технологій забезпечення інформаційної безпеки.

 
Основні результати навчання
 
Уміти здійснювати адміністрування та контроль підсистем інформаційної безпеки об’єкта та підсистем передачі даних.
 
Уміти виявляти та аналізувати проблеми у сфері забезпечення інформаційної безпеки, та проводити її дослідження.
 
Уміти збирати та аналізувати вихідні дані для проектування систем захисту інформації, визначати вимоги, здійснювати аналіз підсистем за показниками інформаційної безпеки.
 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача.
 
 
Тематика та види навчальних занять:
 
1 тиждень
Л1. Поняття інформаційної безпеки держави, суспільства та особи.
СРЗ, К
Л2. Об’єкти, суб’єкти та види інформаційної безпеки.
СРЗ, К
ПЗ № 1. Загальні поняття про інформацію, інформаційний і кіберпростори, безпеку,
події та інциденти безпеки.
СРЗ, К

2 тиждень
Л3. Поняття та види загроз інформаційній безпеці.
СРЗ, К
ПЗ № 2. Кіберпростір як сфера ведення війн сучасності та майбутнього.
СРЗ, К

3 тиждень
Л4. Поняття та зміст інформаційного протиборства.
СРЗ, К
Л5. Основи теорії інформаційної боротьби.
СРЗ, К
ПЗ № 3. Основні форми забезпечення інформаційної безпеки держави. Методи забезпечення інформаційної безпеки.
СРЗ, К

4 тиждень
Л6. Оцінки інформаційних ризиків та управління ними.
СРЗ, К
ПЗ № 4. Основи безпеки інформаційних ресурсів.
СРЗ, К

5 тиждень
Л7. Захист інформаційних систем.
СРЗ, К
Л8. Сутність та класифікація кібератак на інформаційно-телекомунікаційні системи та інформаційні ресурси.
СРЗ, К
ПЗ № 5. Характеристика основних завдань управління кібербезпекою. 
СРЗ, К

6 тиждень
Л9. Тенденції впровадження сучасних цифрових технологій в системи безпеки критично важливих об’єктів інфраструктури.
СРЗ, К
ПЗ № 6. Дозвільна система проведення робіт у галузі технічного захисту інформації. 
СРЗ, К

7 тиждень
Л10. Інтернет речей – як об’єкт критичної інфраструктури. 
СРЗ, К
Л11. Органи забезпечення інформаційної безпеки і захисту інформації.
СРЗ, К
ПЗ № 7. Охорона державної таємниці в Україні.
СРЗ, К

8 тиждень
Л12. Правові засоби забезпечення інформаційної безпеки суб’єктів господарювання. 
СРЗ, К
ПЗ № 8. Правові основи захисту комерційної таємниці.
СРЗ, К
 
9 тиждень
Л13. Поняття та зміст банківської таємниці.
СРЗ, К
Л14. Професійна таємниця та інші види таємниць, передбачених законодавством України.
СРЗ, К
ПЗ № 9. Захист персональних даних.
СРЗ, К
 
10 тиждень
Л15. Інформаційна безпека України у сфері прав і свобод людини.
СРЗ, К
ПЗ № 10. Нормативно-правові засоби протидії кібербулінгу.
СРЗ, К
 
11 тиждень
Л16. Юридична відповідальність за правопорушення у сфері обігу інформації з обмеженим доступом.
СРЗ, К, МКР1
Л17. Міжнародно-правові основи захисту інформації з обмеженим доступом.
СРЗ, К
ПЗ № 11. Нормативне регулювання у сфері інформаційної безпеки в ЄС. 
СРЗ, К
 
 
Індивідуальна робота

Не передбачена
 
 
Самостійна робота
 
Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 

Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.

Основними складовими самостійної роботи є: самостійне опрацювання теоретичного матеріалу, підготовка до практичних занять, виконання контрольних завдань, підготовки до екзамену та набуття необхідних професійних навичок.

Самостійна робота складає 124 годину. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу – 34 години;
2) підготовка до практичних занять – 60 години;
3) підготовка до екзамену – 30 годин.
 
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі вищої освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують модульну контрольну роботу.

Модульна контрольна робота виконується у письмовій формі. 
Максимальна оцінка за модульну контрольну роботу складає – 60 балів.
Накопичення балів в модульному контролі – 40 балів.

Модуль оцінюється у максимально можливі 100 балів, а саме: 
ПЗ № 1-11. Оцінка за виконання практичних завдань – 40 балів.
МКР. Модульна контрольна робота – 60 балів (11 тиждень). 

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. 
Підсумковою формою контролю з дисципліни є екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання по 20 балів максимум) та практичної частини (1 завдання - 40 балів максимум). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю

Допуском до здачі екзамену є результат роботи за модулем (сума балів). До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано семестровий модуль, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. 

Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.
 
Екзамен вважається не складеним, якщо здобувач вищої освіти отримав незадовільну оцінку. 

Складання / перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіку консультацій.

Виконаний не свій варіант завдання МКР, екзаменаційного білету здобувачу не оцінюється.

Робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та оцінюється, відповідно, на оцінку «0».

Відсутність здобувача під час складання екзамену або на МКР відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання екзамену, МКР відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання екзамену користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульного контролю та екзамену.