Зовнішня політика країн Далекого та Близького Сходу

Мета навчальної дисципліни – формування у здобувачів вищої освіти уявлення про процес становлення й основний зміст зовнішньої політики країн Дальнього та Близького Сходу в історичній ретроспективі та на сучасному етапі; розуміння концептуальних засад зовнішньополітичної діяльності провідних країн Дальнього та Близького Сходу по забезпеченню своїх національних інтересів у міжнародних відносинах.

Завдання вивчення навчальної дисципліни: 
- формування у майбутніх фахівців об’єктивного уявлення про місце країн Дальнього та Близького Сходу в системі міжнародних відносин; 
засвоїти сутність та принципи зовнішньої політики країн Дальнього та Близького Сходу; 
опанувати основні напрями зовнішньополітичної діяльності держав Дальнього та Близького Сходу.

Основні результати навчання

Знати природу міжнародного співробітництва, характер взаємодії між міжнародним акторами, співвідношення державних, недержавних акторів у світовій політиці.

Знати принципи, механізми та процеси забезпечення зовнішньої політики держав, взаємодії між зовнішньою та внутрішньою політикою, визначення та реалізації на міжнародній арені національних інтересів держав, процесу формування та реалізації зовнішньополітичних рішень.

Знати природу та характер взаємодій окремих країн та регіонів на глобальному, регіональному та локальному рівнях.

Збирати, обробляти та аналізувати великі обсяги інформації про стан міжнародних відносин, зовнішньої політики України та інших держав, регіональних систем, міжнародних комунікацій.

Здійснювати прикладний аналіз міжнародних відносин, зовнішньої політики України та інших держав, міжнародних процесів та міжнародної ситуації відповідно до поставлених цілей, готувати інформаційні та аналітичні матеріали.

Знати основні вектори зовнішньої політики окремих держав та особливості її здійснення.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; МКР – модульна контрольна робота; КР – курсова робота; К – консультації викладача.

Тематика та види навчальних занять:

1 тиждень
Л1. Особливості політичного та економічного розвитку Японії після Другої Світової війни.
Л2. Стратегічне співробітництво між Японією та СІІІА.
ПЗ № 1. Сучасний економічний та військовий потенціал Японії.
ПЗ № 2. Участь Японії в шестисторонніх переговорах з проблеми розробки ядерної зброї в КНДР.
СРЗ, К, КР початок етапу 1

2 тиждень
Л3. Розвиток двосторонніх відносин Японії та КНР.
Л4. Стратегія зовнішньої політики Японії в XXI ст.
ПЗ № 3. Вплив Японії в ПСА. Участь Японії у міжнародних та регіональних організаціях.
ПЗ № 4. Територіальні проблеми у відносинах з Росією та Китаєм.
СРЗ, К

3 тиждень
Л5. Сучасне геополітичне становище Китаю: концептуальні засади зовнішньої політики.
Л6. Розвиток двосторонніх відносин Китаю з Японією.
ПЗ № 5. Економічний та військовий потенціал КНР.
ПЗ № 6. Територіальні суперечки у Східній та Південно-Східній Азії. Проблеми Південно-Китайського моря.
СРЗ, К, КР початок етапу 2

4 тиждень
Л7. Розвиток двосторонніх відносин Китаю з Російською Федерацією.
Л8. Розвиток двосторонніх відносин Китаю з США.
ПЗ № 7. Зростання впливу КНР в регіоні ПСА.
ПЗ № 8. Участь КНР у міжнародних та регіональних організаціях.
СРЗ, К

5 тиждень
Л9. Перспективи розвитку КНР та стратегія зовнішньої політики КНР у XXI ст.
Л10. Китайсько-українські відносини на сучасному етапі.
ПЗ8. 
ПЗ № 9. Проект «Економічний пояс Шовкового шляху» у сучасних стратегіях зовнішньої політики КНР.
ПЗ № 10. Тайванська проблема: сучасний стан.
СРЗ, К

6 тиждень
Л11. Розвиток відносин між КР та КНДР.
Л12. Вихід КНДР з ДНЯЗ та його зовнішньополітичні наслідки.
ПЗ № 11. Особливості політичного та економічного розвитку РК та КНДР. Економічний та військовий потенціал Північної та Південної Кореї – порівняльна характеристика.
ПЗ № 12. Розвиток ракетних та ядерних технологій у КНДР.
СРЗ, К

7 тиждень
Л13. Розвиток двосторонніх відносин між РК, КНДР та іншими країнами.
Л14. Індо-пакистанський конфлікт у Кашмірі: історія та перспективи розв’язання.
ПЗ № 13. Перспективи вирішення корейського питання (об’єднання Півночі та Півдня).
ПЗ № 14. Ракетні та ядерні програми Індії та Пакистану в контексті регіональної та світової безпеки.
СРЗ, К

8 тиждень
Л15. Регіональна та безпекова політика Індії на сучасному етапі.
Л16. Регіональна політика Ірану на сучасному етапі.
ПЗ № 15. Афганський вектор зовнішньої політики Пакистану. Талібан.
ПЗ № 16. Участь іранських проксі у війні в САР.
СРЗ, К, МКР1

9 тиждень
Л17. Іранська ядерна та ракетна програми як чинник регіональної та світової безпеки.
Л18. Політика Ірану щодо Ізраїлю, США та КНР.
ПЗ № 17. Протистояння між Іраном та сунітськими арабськими монархіями Перської затоки в контексті американської зовнішньої політики.
ПЗ № 18. Ірано-ізраїльське протистояння як чинник поширення іранського впливу в регіоні Леванту.
СРЗ, К, КР початок етапу 3

10 тиждень
Л19. Концептуальні засади зовнішньої політики Саудівської Аравії.
Л20. Регіональна та безпекова політика Саудівської Аравії на сучасному етапі.
ПЗ № 19. Економічний та військовий потенціал Королівства Саудівська Аравія.
ПЗ № 20. Лідерство Саудівської Аравії в ОПЕК та її вплив на світові економічні та політичні процеси. «М’яка сила» Королівства Саудівська Аравія.
СРЗ, К

11 тиждень
Л21. Основні напрями та пріоритети зовнішньої політики Туреччини.
Л22. Східний вектор зовнішньої політики ТР.
ПЗ № 21. Зовнішня політика Туреччини в контексті «Арабської весни». Вплив «Братів-мусульман» на зовнішню політику ТР.
ПЗ № 22. Вплив концепцій неоосманізму та неопантюркізму на зовнішню політику ТР.
СРЗ, К

12 тиждень
Л23. Європейська та Євроатлантична інтеграція Туреччини: проблеми та перспективи.
Л24. Доктринальні основи зовнішньої політики АРЄ.
ПЗ № 23. Кіпрський конфлікт як чинник формування зовнішньої політики Турецької Республіки.
ПЗ № 24. Еволюція політики Єгипту щодо Ізраїлю. Вплив Єгипту на перебіг арабо-ізраїльського конфлікту.
СРЗ, К

13 тиждень
Л25. Регіональна та безпекова політика АРЄ на сучасному етапі.
Л26. Зовнішня політика Ізраїлю в контексті еволюції близькосхідного конфлікту.
ПЗ № 25. Конфлікт на Синайському півострові. Політика АРЄ щодо Сектора Гази та Хамасу.
ПЗ № 26. Результати Шестиденної війни та їх вплив на сучасний стан арабо-ізраїльського врегулювання: Синайський півострів, Сектор Газа, західний берег ріки Йордан, Голанські висоти та Східний Єрусалим.
СРЗ, К, КР початок етапу 4

14 тиждень
Л27. Близькосхідний напрям зовнішньої політики Ізраїлю на початку ХХІ ст.
Л28. Зовнішня політика Іраку на сучасному етапі.
ПЗ № 27. Ірано-ізраїльський асиметричний конфлікт. Реакція Ізраїлю на іранську ядерну програму.
ПЗ № 28. Іракський вектор зовнішньої політики провідних країн регіону Близького Сходу.
СРЗ, К

15 тиждень
Л29. Зовнішня політика малих держав Перської затоки.
Л30. Зовнішня політика Йорданського Хашимітського Королівства.
ПЗ № 29. Участь Катару у політичних процесах на Близькому Сході та у регіоні Північної Африки.
ПЗ № 30. Сирійська Арабська Республіка на перехресті інтересів великих та регіональних держав.
СРЗ, К, МКР2

Індивідуальна робота
 
Виконується КР. 
 
Мета КР– сприяння поглибленому вивченню здобувачем вищої освіти теоретичного матеріалу; закріпленню і узагальненню отриманих знань; розвитку самостійності в набуті практичних навичок при проведені аналітичного дослідження; формуванню вмінь ефективно використовувати різні джерела для підготовки аналітичного дослідження, редагувати тексти, користуватися мультимедійними інструментами в процесі представлення отриманих результатів.

Завдання КР – навчити здобувачів вищої освіти самостійно відбирати, аналізувати і систематизувати потрібну літературу та джерела; застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки з предмету дослідження.

Виконання курсової роботи складається з 4 етапів: 
1-2 тиждень – етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 
3-8 тиждень – етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту курсової роботи. 
9-12 тиждень – етап 3 – отримання відгуку від наукового керівника, перевірка на спеціальній програмі щодо доброчесності, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
13-15 тиждень – етап 4 –  публічний захист роботи.

Тематика курсових робіт:
 
1. Зовнішня політика КНР у регіоні Південно-Китайського моря.
2. Еволюція зовнішньої політики АРЄ після «Арабської весни» 2011 року.
3. Зовнішня політика Ірану на сучасному етапі.
4. Індо-пакистанський конфлікт: історія та перспективи розв’язання.
5. Стратегічні інтереси ЄС на Близькому Сході.
6. Боротьба між Саудівською Аравією та Іраном за лідерство у регіоні Перської (Арабської) затоки.
7. Основні напрямки зовнішньої політики Катару.
8. Політика Туреччини на Близькому Сході.
9. Протистояння на корейському півострові: історія та спроби примирення.
10. Еволюція зовнішньої політика Ізраїлю у ХХІ ст.
11. Зовнішня політика та збройні сили Турецької Республіки.
12. Особливості розвитку зовнішньої політики Бахрейну.
13. Зовнішня політика КНР та інтеграційні процеси у регіоні ПСА.
14. Тайванське питання: історія та перспективи розв’язання.
15. Основні напрямки зовнішньої політики Саудівської Аравії на сучасному етапі.
16. Єменський напрямок зовнішньої політики Саудівської Аравії.
17. Індо-китайський прикордонний конфлікт: причини та перспективи розв’язання.
18. Талібан як чинник зовнішньої політики Пакістану.
19. Кіпрський конфлікт як фактор формування сучасного зовнішньополітичного курсу Турецької Республіки.
20. Участь сусідніх держав у збройному конфлікті в Сирії.
21. Курдське питання у зовнішній політиці Турецької Республіки, Сирійської Арабської Республіки та Іраку.
22. Європейська міграційна криза як інструмент зовнішньої політики Турецької Республіки.
23. Арабо-ізраїльський конфлікт у Секторі Гази як чинник формування зовнішньої політики сусідніх держав.
24. Катарська дипломатична криза: причини виникнення та шляхи розв’язання.
25. Парамілітарні та політичні рухи як актори міжнародної політики та інструмент зовнішньої політики окремих держав Близького Сходу.
26. Особливості формування зовнішньої політики Об’єднаних Арабських Еміратів.
27. Афганістан як перехрестя зовнішньополітичних інтересів сусідніх країн.
28. Результати війни у Іраку як чинник формування осередку політичної нестабільності в регіоні Близького Сходу та зростання впливу Ісламської Республіки Іран.
29. Зростання впливу КНР в регіоні Близького Сходу: політичні та економічні аспекти.
30. Діяльність Ліги арабських держав з підтримання миру та політичної стабільності в регіоні Близького Сходу та Північної Африки.

Самостійна робота

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять.
Основними складовими самостійної роботи є: самостійне опрацювання теоретичного матеріалу, підготовка до практичних занять, виконання курсової роботи та підготовка до екзамену.

Самостійна робота складає 105 годин. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу – 15 годин;
2) підготовка до практичних занять – 30 годин;
3) виконання КР – 30 годин;
4) підготовка до екзамену – 30 годин.

Процедура оцінювання:

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи та курсову роботу.

Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.
Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
 
Накопичення балів в кожному модулі – максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів.
 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів, а саме: 
 
Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-16. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
МКР № 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). 
КР (етап 1). Оцінка за виконання – 20 балів. Термін надання – 2 тиждень.
КР (етап 2). Оцінка за виконання – 30 балів. Термін надання – 8 тиждень.

Семестровий модуль № 2
ПЗ № 17-30. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
МКР № 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень). 
КР (етап 3). Оцінка за виконання – 15 балів. Термін надання – 12 тиждень.
КР (етап 4). Оцінка за виконання – 35 балів. Термін надання та захист – 14-15 тиждень.

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
 
Індивідуальне завдання. Бездоганне та своєчасне виконання та захист КР оцінюється у 100 балів, які складаються зі змістовного розкриття теми, наочного аналізу наукової думки з проблематичного питання відповідно до тематики КР та публічного захисту роботи. Курсова робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етап 1 КР оцінюється максимум у 20 балів, етап 2 – 30 балів, етапи 3-4 – оцінюються максимум у 50 балів (15 балів - оформлення згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь); 25 балів представлення результатів роботи через доповідь та презентацію, 10 балів – відповідь на додаткові запитання під час захисту).
 
Підсумковою формою контролю з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (2 запитання по 20 балів максимум) та практичної частини (1 завдання - 40 балів максимум). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю:
 
Допуском до здачі екзамену є результат роботи за двома модулями (сума балів). До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. 

Екзамен враховується не складеним, якщо здобувач вищої освіти отримав незадовільну оцінку. 

Складання / перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу:

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 
 
Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Виконаний не свій варіант завдання МКР, екзаменаційного білету здобувачу не оцінюється.

Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».

Відсутність здобувача під час складання екзамену або на МКР відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання екзамену, МКР відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання екзамену користуватися телефонами заборонено.

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену.