Міжкультурні комунікації: культура і влада
Мета навчальної дисципліни: вивчення дисципліни спрямоване на формування і систематизацію знань, що дозволяють розширити уявлення здобувачів вищої освіти про сутність явищ міжкультурної комунікації, на формування історико-культурної свідомості молоді, в якій поєднуються знання, погляди, уявлення про суспільний, духовний і політичний розвиток, усвідомлення нею нерозривного зв'язку між надбанням минулого і сучасного, традиціями і досвідом різних поколінь українців, виховання громадянського патріотизму, відповідальності за долю своєї Батьківщини; сприяння виробленню навичок теоретичного осмислення соціокультурної та міжкультурної взаємодії, здатності до аналізу та узагальнення інформації; виховання у здобувачів вищої освіти усвідомлення особливостей рідної культури та неповторності інших культур, формування особистості, здатної ефективно спілкуватися з представниками інших культур, успішно долати бар'єри і конфлікти спілкування.
Завдання навчальної дисципліни:
- сформувати уявлення здобувачів вищої освіти про особливості та проблеми міжкультурної комунікації;
- сприяти набуттю у здобувачів вищої освіти умінь виконувати функції посередників в сфері міжкультурної комунікації; розвинути вміння міжкультурного спілкування у різних сферах людської діяльності: загальнокультурної, професійної, побутової, медійної;
- допомогти здобувачу вищої освіти зрозуміти сучасність у взаємозв’язку культури та влади на основі методики аналізу минулого, оволодіти основами методики історичного дослідження, зокрема, ретроспективного, порівняльного, діалектичного методу, історичної хронології;
- спираючись на загальнолюдські цінності, творчо опрацьовувати і критично переосмислювати багатство світового історичного досвіду та засвоювати його уроки, формувати на цій основі власні переконання, громадянську позицію, здобувати навички і вміння, соціально-гуманітарні компетенції, що необхідні для практичної діяльності.
- виробити навички наукової роботи з історико-культурними першоджерелами, різноманітною навчальною літературою.
Основні результати навчання:
Знати природу міжнародного співробітництва, характер взаємодії між міжнародним акторами, співвідношення державних, недержавних акторів у світовій політиці.
Знати природу та механізми міжнародних комунікацій.
Знати природу та характер взаємодій окремих країн та регіонів на глобальному, регіональному та локальному рівнях.
Збирати, обробляти та аналізувати великі обсяги інформації про стан міжнародних відносин, зовнішньої політики України та інших держав, регіональних систем, міжнародних комунікацій.
Володіти навичками здійснення суспільних комунікацій різного рівня при розв’язанні спеціалізованих задач у сфері міжнародних відносин.
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять:
Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; РР – реферативна робота; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача.
Тематика та види навчальних занять:
1 тиждень
Л 1. Сутність дисципліни «Міжкультурні комунікації: культура і влада». Її об’єкт, предмет, завдання.
ПЗ № 1. Сутність дисципліни «Міжкультурні комунікації: культура і влада». Її об’єкт, предмет, завдання.
СРЗ, К, РР початок етапу 1
2 тиждень
Л 2. Форми політичної діяльності в історії людства: виникнення та розвиток культурного аспекту.
ПЗ № 2. Форми політичної діяльності в історії людства: виникнення та розвиток культурного аспекту.
СРЗ, К
3 тиждень
Л 3. Форми культурно-політичної діяльності в історії українських земель. Культурна функція держави.
ПЗ № 3. Форми культурно-політичної діяльності в історії українських земель. Культурна функція держави.
СРЗ, К, РР початок етапу 2
4 тиждень
Л 4. Культурологічний погляд на етнонаціональні відносини в політичному житті суспільства.
ПЗ № 4. Культурологічний погляд на етнонаціональні відносини в політичному житті суспільства.
СРЗ, К
5 тиждень
Л 5. Культура та політична етика.
ПЗ № 5. Культура та політична етика.
СРЗ, К
6 тиждень
Л 6. Виникнення і розвиток міжкультурної комунікації. Наслідки міжкультурних контактів. Типи взаємодій культур (геноцид, асиміляція, сегрегація, інтеграція і т. п.).
ПЗ № 6. Виникнення і розвиток міжкультурної комунікації. Наслідки міжкультурних контактів. Типи взаємодій культур (геноцид, асиміляція, сегрегація, інтеграція і т. п.).
СРЗ, К
7 тиждень
Л 7. Влада та теоретичні основи міжкультурної комунікації.
ПЗ № 7. Влада та теоретичні основи міжкультурної комунікації.
СРЗ, К
8 тиждень
Л 8. Сприйняття, сформовані культурою та його перешкоди в міжкультурній комунікації: особисті сприйняття в рамках культури.
ПЗ № 8. Сприйняття, сформовані культурою та його перешкоди в міжкультурній комунікації: особисті сприйняття в рамках культури.
СРЗ, К, МКР1
9 тиждень
Л 9. Парадокси міжкультурного спілкування.
ПЗ № 9. Парадокси міжкультурного спілкування.
СРЗ, К, РР початок етапу 3
10 тиждень
Л 10. Міжкультурна взаємодія в призмі ділової комунікації.
ПЗ № 10. Міжкультурна взаємодія в призмі ділової комунікації.
СРЗ, К
11 тиждень
Л 11. Комунікативна асиметрія. Подолання культурних стереотипів та міжкультурних перешкод.
ПЗ № 11. Комунікативна асиметрія. Подолання культурних стереотипів та міжкультурних перешкод.
СРЗ, К, РР початок етапу 4
12 тиждень
Л 12. Вербальна комунікація та невербальна комунікація, її перешкоди в міжкультурному середовищі. Категорії невербального спілкування.
ПЗ № 12. Вербальна комунікація та невербальна комунікація, її перешкоди в міжкультурному середовищі. Категорії невербального спілкування.
СРЗ, К
13 тиждень
Л 13. Культурні засади політичної поведінки та політичної участі. Політико-культурні аспекти соціального конфлікту.
ПЗ № 13. Культурні засади політичної поведінки та політичної участі. Політико-культурні аспекти соціального конфлікту.
СРЗ, К
14 тиждень
Л 14. Політичне рішення. Культура прийняття. Культурно-політична соціалізація особистості.
ПЗ № 14. Політичне рішення. Культура прийняття. Культурно-політична соціалізація особистості.
СРЗ, К
15 тиждень
Л 15. Політика і релігія. Мистецтво в політичному житті суспільства. Нетрадиційні форми політичної діяльності.
ПЗ № 15. Політика і релігія. Мистецтво в політичному житті суспільства. Нетрадиційні форми політичної діяльності.
СРЗ, К, МКР2
Індивідуальна робота
Виконується РР.
Мета РР – розвиток і формування у здобувачів вищої освіти поглибленого вивчення теоретичного матеріалу, закріплення і узагальнення отриманих знань, формування умінь використання набутих знань і навичок для комплексного вирішення відповідних професійних завдань; вміння самостійно вивчати складні питання, які не можуть бути адекватно вирішені в форматі практичного заняття і вимагають додаткової самостійної роботи з бібліотечним фондом і електронними інформаційними ресурсами.
Завдання РР – навчити здобувачів вищої освіти самостійно відбирати, аналізувати і систематизувати потрібну літературу та джерела; застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки з предмета дослідження.
Виконання реферативної роботи складається з 4 етапів:
1-2 тиждень - Етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження.
3-8 тиждень - Етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту реферативної роботи.
9-10 тиждень - Етап 3 – отримання відгуку від наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
11-14 тиждень - Етап 4 – публічний захист роботи.
Тематика реферативних робіт:
Культура як умова і продукт розвитку цивілізації.
Політична культура як засіб легітимізації і ефективності політичної влади.
Особливості політичної культури і політичної соціалізації в країнах світу.
Міжкультурна комунікація як галузь наукового знання.
Роль міжкультурної комунікації в ефективній бізнес-взаємодії.
Аспектний аналіз міжкультурної комунікації.
Комунікаційні технології і їх використання для укріплення організаційної культури.
Методи формування і підтримання організаційної культури.
Врахування національних традиції у виробленні механізмів взаємодії суспільства, культури та влади.
Зв’язок політичної реформи та комунікативної політики. Морально-етичні засади владно-суспільної взаємодії.
Політична свідомість і політична поведінка — елементи політичної культури
Політична культура і традиції
Політична культура і релігія
Політична культура і національний характер
Політичні стереотипи і політичні міфи як складові політичної культури
Функції мистецтва у житті людини та суспільства
Вплив політичної кризи на розвиток культури та політичної діяльності
Особливості політичної етики в Україні
Звичаї, традиції та їхній регулюючий вплив на політичну діяльність
Функції та діяльність політичної та культурної еліти
Політична культура нації, суспільної групи та особи
Стан та особливості сучасної української політичної культури
Моделі інформаційної взаємодії культури і влади
Культура політики і політичної діяльності
Значення національного характеру у формуванні системи цінностей політичної культури українського соціуму
Особливості політико-культурного регіоналізму в Україні
Політичні культури у сучасному світі. Проблеми діалогу сучасних культур і цивілізацій
Політичні орієнтації і стереотипи у політичній культурі українського суспільства
Розвиток політичної культури як засіб забезпечення стабільності політичної системи України
Культура як умова і продукт розвитку цивілізації.
Політична культура як засіб легітимізації і ефективності політичної влади.
Особливості політичної культури і політичної соціалізації в країнах світу.
Міжкультурна комунікація як галузь наукового знання.
Роль міжкультурної комунікації в ефективній бізнес-взаємодії.
Аспектний аналіз міжкультурної комунікації.
Комунікаційні технології і їх використання для укріплення організаційної культури.
Методи формування і підтримання організаційної культури.
Врахування національних традиції у виробленні механізмів взаємодії суспільства, культури та влади.
Економічні чинники забезпечення взаємодії суспільства, культури та влади.
Забезпечення системності у взаємодії суспільства, культури та влади.
Самостійна робота
Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять.
Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій, підготовки до практичних занять, виконання індивідуальних контрольних завдань та реферативної роботи.
Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.
Самостійна робота складає 120 годин.
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу – 30 годин;
2) підготовка до практичних занять – 52 години;
3) підготовка до екзамену – 30 годин;
4) виконання РР – 8 годин.
Процедура оцінювання:
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи та реферативну роботу.
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі.
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 25 балів.
Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
Накопичення балів в кожному модулі - максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 25 балів Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів, а саме:
Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-7. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів.
Етапи 1-2 РР. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 8 тиждень.
ПЗ № 8. МКР № 1. Модульна контрольна робота – 25 балів (8 тиждень).
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 9-14. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів.
Етапи 3-4 РР. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 14 тиждень.
ПЗ № 15. МКР № 2. Модульна контрольна робота – 25 балів (15 тиждень).
Індивідуальна робота. Бездоганне та своєчасне виконання та захист РР оцінюється у 20 балів (10 балів у семестровому модулі № 1 та 10 балів у семестровому модулі № 2), які складаються зі: змістовного розкриття теми; аналізу стану розробки обраної проблематики в літературі та публікаціях; логічного, аргументованого викладу матеріалу та публічного захисту роботи. Робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етапи 1-2 РР оцінюються максимум у 10 балів, етапи 3 та 4 – 10 балів за представлення результатів роботи у вигляді доповіді та відповіді на додаткові запитання під час захисту.
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
Підсумковою формою контролю з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання по 20 балів максимум) та практичної частини (1 завдання - 40 балів максимум). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.
Умови допуску до підсумкового контролю
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Екзамен є результатом роботи за двома модулями (сума балів). Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів.
Екзамен враховується не складеним, якщо здобувач вищої освіти отримав незадовільну оцінку.
Складання / перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.
Політика освітнього процесу:
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.
Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів.
Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіку консультацій.
Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».
Виконаний не свій варіант завдання здобувачеві не оцінюється.
Відсутність здобувача під час складання екзамену або на МКР відповідає оцінці «0».
Складання / перескладання екзамену, МКР відбувається за встановленим деканатом розкладом.
Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання екзамену користуватися телефонами заборонено.
Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену з дисципліни.