Міжнародна та європейська безпека

Мета  навчальної  дисципліни: засвоєння здобувачами теоретичних знань про міжнародну та регіональну безпеку, а також шляхи її забезпечення в зовнішньо-політичній діяльності окремих держав, регіонів (в тому числі Європи) та світу в цілому; надання майбутнім фахівцям комплексних знань та вироблення практичних навичок щодо розробки концепцій безпеки та їхнього втілення під час виконання професійних обов’язків.

Завдання навчальної дисципліни: 
- оволодіння знаннями про систему безпеки взагалі, а також  національну безпеку, міжнародну безпеку, регіональну безпеку, зокрема; 
- формування навичок роботи з нормативно-правовою базою щодо забезпечення міжнародної та європейської безпеки; 
- розуміння специфіки функціонування систем безпеки в різних регіонах світу.

Основні результати навчання:

Знати та розуміти природу та динаміку міжнародної безпеки, розуміти особливості її забезпечення на глобальному, регіональному та національному рівні, знати природу та підходи до вирішення міжнародних та інтернаціоналізованих конфліктів.

Знати принципи, механізми та процеси забезпечення зовнішньої політики держав, взаємодії між зовнішньою та внутрішньою політикою, визначення та реалізації на міжнародній арені національних інтересів держав, процесу формування та реалізації зовнішньополітичних рішень. 

Аналізувати та оцінювати проблеми міжнародної та національної безпеки, міжнародні конфлікти, забезпечення безпеки у міжнародному просторі.  

Знати природу та характер взаємодій окремих країн та регіонів на глобальному, регіональному та локальному рівнях.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять:

Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; РР – реферативна робота; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача.

 
Тематика та види навчальних занять:

1 тиждень
Л 1. Теоретико-методологічні основи проблематики безпеки. 
СРЗ, К
ПЗ № 1. Поняття безпеки та основні її особливості. Міжнародна безпека у світовій науці. СРЗ, К, РР початок етапу 1

2 тиждень
Л 2. Сучасна теорія міжнародних відносин про міжнародну безпеку.
СРЗ, К
ПЗ № 2. Проблема забезпечення міжнародної безпеки у сучасному світі.
СРЗ, К

3 тиждень
Л 3. Забезпечення міжнародної безпеки у сучасному світі. 
СРЗ, К
ПЗ № 3. Поняття, зміст та системи регіональної безпеки.
СРЗ, К, РР початок етапу 2

4 тиждень
Л 4. Основні шляхи реалізації концепції сталого розвитку. 
СРЗ, К
ПЗ № 4. Основні проблеми європейської безпеки.
СРЗ, К

5 тиждень
Л 5. Регіональна безпека.
СРЗ, К
ПЗ № 5. Структура сучасної європейської безпеки.
СРЗ, К

6 тиждень
Л 6. Система безпеки в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. (АТР) 
СРЗ, К
ПЗ № 6. Національна безпека та її основні проблеми.
СРЗ, К

7 тиждень
Л 7. Система безпеки в Латинській Америці.
СРЗ, К
ПЗ № 7. Роль України у вирішенні проблем європейської безпеки.
СРЗ, К

8 тиждень 
Л 8. Система безпеки на Близькому Сході.
СРЗ, К
ПЗ № 8. Особливості системи безпеки на Близькому Сході.
СРЗ, К, МКР1

9 тиждень
Л 9. Основні проблеми європейської безпеки.
СРЗ, К
ПЗ № 9. Сутність основних проблем європейської безпеки. 
СРЗ, К, РР початок етапу 3

10 тиждень 
Л 10. Структура та моделі європейської безпеки у ХХІ ст.
СРЗ, К
ПЗ № 10. Загальна характеристика структури та моделей європейської безпеки у ХХІ ст.
СРЗ, К

11 тиждень
Л 11. Роль ЄС у процесі забезпечення регіональної безпеки в Європі. 
СРЗ, К
ПЗ № 11. Значення ЄС у процесі забезпечення регіональної безпеки в Європі.
СРЗ, К, РР початок етапу 4

12 тиждень
Л 12. Роль НАТО у процесі забезпечення регіональної безпеки в Європі. 
СРЗ, К
ПЗ № 12. Значення НАТО у процесі забезпечення регіональної безпеки в Європі.
СРЗ, К

13 тиждень
Л 13. Роль Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) у процесі забезпечення регіональної безпеки в Європі.
СРЗ, К
ПЗ № 13. Значення Організації з безпеки та спів-робітництва в Європі (ОБСЄ) у процесі забезпечення регіональної безпеки в Європі.
СРЗ, К

14 тиждень
Л 14. Національна безпека та система національної безпеки. 
СРЗ, К
ПЗ № 14. Сутність національної безпеки та система національної безпеки.
СРЗ, К

15 тиждень
Л 15. Україна та її роль у вирішенні проблем європейської безпеки. 
СРЗ, К
ПЗ № 15. Значення України у вирішенні проблем європейської безпеки.
СРЗ, К, МКР2

Індивідуальна робота
 
Виконується РР.
 
Мета РР – розвиток і формування у здобувачів вищої освіти поглибленого вивчення теоретичного матеріалу, закріплення і узагальнення отриманих знань, формування умінь використання набутих знань і навичок для комплексного вирішення відповідних професійних завдань; вміння самостійно вивчати складні питання, які не можуть бути адекватно вирішені в форматі практичного заняття і вимагають додаткової самостійної роботи з бібліотечним фондом і електронними інформаційними ресурсами.

Завдання РР – навчити здобувачів вищої освіти самостійно відбирати, аналізувати і систематизувати потрібну літературу та джерела; застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки  з предмета дослідження.

Виконання реферативної роботи складається з 4 етапів: 
1-2 тиждень - Етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 
3-8 тиждень - Етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту реферативної роботи. 
9-10 тиждень - Етап 3 – отримання відгуку від наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
11-14 тиждень - Етап 4 – публічний захист роботи.
 
Тематика реферативних робіт:
1.    Проблема центрів сили у сучасному європейському та світовому середовищі. 
2    Проблеми необхідності формування нової системи безпеки у третьому тисячолітті.
3    Угоди щодо контролю над озброєннями в системі міжнародної безпеки.
4    Концепція сталого розвитку та шляхи її реалізації.
5    Проблема нерозповсюдження зброї масового знищення в міжнародній безпеці.
6    Роль політики ядерного стримування в міжнародній безпеці.
7    Роль ООН у вирішенні проблем глобальної безпеки.
8    Система організації та забезпечення політичної безпеки регіону.
9    Проблема регіональної безпеки в контексті існування СНД.
10    Проблеми реформування існуючих систем безпеки в Європі та світі.
11    Розширення НАТО в контексті вирішення проблем безпеки Європейського Союзу.
12    Роль військового фактору в забезпеченні глобальної та регіональної безпеки.
13    Сирійська криза та її наслідки для глобальної безпеки.
14    Зростання невійськових факторів забезпечення глобальної та регіональної безпеки.
15    Поняття потенціалу безпеки регіону та його складові.
16    Релігійна безпека в глобальних масштабах.
17    Інформаційна безпека європейського регіону і світу та умови її забезпечення.
18    Поняття фінансово-економічної безпеки країн Європи.
19    Поняття екологічної безпеки в європейському регіоні та світі.
20    Роль етнічного чинника та культурних традицій регіону в формуванні системи безпеки.
21    Роль міжнародних, регіональних організацій у забезпеченні міжнародної та європейської безпеки у гуманітарній сфері.
22    Роль ЄС в боротьбі з тероризмом.
23    Українська криза та її наслідки для європейської та міжнародної безпеки.
24    Роль США в забезпеченні безпеки в Європі.
25    Проблеми нейтралітету в контексті рішення проблем європейської безпеки.

Самостійна робота

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти  навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 

Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій, підготовки до практичних занять, виконання індивідуальних контрольних завдань та реферативної роботи.
Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.

Самостійна робота складає 120 годин. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу – 30 годин;
2) підготовка до практичних занять – 52 години;
3) підготовка до екзамену – 30 годин;
4) виконання РР – 8 годин.

Процедура оцінювання:

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи та реферативну роботу. 
 
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.
Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
 
Накопичення  балів  в  кожному  модулі - максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів. 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів, а саме: 

Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-7. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 10 балів.
Етапи 1-2 РР. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 8 тиждень.
ПЗ № 8. МКР № 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). 
 
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 9-14. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 10 балів.
Етапи 3-4 РР. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 14 тиждень.
ПЗ № 15. МКР № 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень). 
 
Індивідуальна робота. Бездоганне та своєчасне виконання та захист РР оцінюється у 20 балів (10 балів у семестровому модулі № 1 та 10 балів у семестровому модулі № 2), які складаються зі: змістовного розкриття теми; аналізу стану розробки обраної проблематики в літературі та публікаціях; логічного, аргументованого викладу матеріалу та публічного захисту роботи. Робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етапи 1-2 РР оцінюються максимум у 10 балів, етапи 3 та 4 – 10 балів за представлення результатів роботи у вигляді доповіді та відповіді на додаткові запитання під час захисту.
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. 

Підсумковою формою контролю з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання по 20 балів максимум) та практичної частини (1 завдання - 40 балів максимум). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Екзамен є результатом роботи за двома модулями (сума балів). Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. 
Екзамен враховується не складеним, якщо здобувач вищої освіти отримав незадовільну оцінку. 

Складання / перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.
 
 
Політика освітнього процесу:

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіку консультацій.

Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».

Виконаний не свій варіант завдання здобувачеві не оцінюється.
 
Відсутність здобувача під час складання екзамену або на МКР відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання екзамену, МКР відбувається за встановленим деканатом розкладом.  

Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання екзамену користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену з дисципліни.