Релігійний фактор в міжнародних відносинах

Мета навчальної дисципліни – аналіз духовно-релігійного, культурно-цивілізаційного та етнопсихологічного чинників з погляду їхнього впливу на зовнішню політику тієї чи іншої країни (чи групи країн) та міжнародні й міждержавні відносини в регіональному і глобальному вимірах; формування у здобувачів вищої освіти компетентностей щодо визначення цивілізаційної, суспільно-політичної та соціально-культурної ролі релігії у сучасному світі, засвоїти досвід формування та реалізації загальної стратегії релігійного фактору у міжнародних відносинах. 

Завдання навчальної дисципліни: засвоєння здобувачами вищої освіти базових знань про релігійний фактор у міжнародних відносинах; сприяння формуванню у здобувачів вищої освіти адекватних уявлень про сучасні релігійні системи; форми та методи регулювання різноманітних суспільних міжнародних відносин; розкрити зміст розвитку інтеграційних процесів як рушійної сили основних тенденцій сучасної глобалізації; визначити шляхи формування державно-політичного курсу України в контексті розвитку релігійного фактору у міжнародних відносинах сучасних інтеграційних та глобалізаційних процесів.
 
 
Основні результати навчання
 
Знати основні методи системного аналізу, закономірності побудови, функціонування та розвитку систем для розв’язання задач аналізу та синтезу.
Вміти визнавати різноманітність культур, проводити їх аналіз; сприймати особливості взаємодії в системі орієнтації іншої культури.
Демонструвати знання щодо природи, еволюції, стану теоретичних досліджень міжнародних відносин, світової політики та економіки, а також про природу та джерела зовнішньої політики держав і діяльність інших учасників міжнародних відносин.

Демонструвати знання про природу та характер взаємодій окремих країн та регіонів на глобальному, регіональному та локальному рівнях.
 
 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; РР – реферативна робота; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача.
 
 
Тематика та види навчальних занять

1 тиждень
Л 1. Суть і визначення релігії. Поняття релігії в контексті міжнародних відносин. 
ПЗ № 1. Суть і визначення релігії. Поняття релігії в контексті міжнародних відносин. 
СРЗ, К, РР початок етапу 1

2 тиждень
Л 2. Історичний розвиток та особливості віровчення світових релігій.
ПЗ № 2. Історичний розвиток та особливості віровчення світових релігій.
СРЗ, К 

3 тиждень
Л 3. Теоретичні підходи до вивчення релігійного чинника в міжнародних відносинах і світовій політиці.
ПЗ № 3.  Теоретичні підходи до вивчення релігійного чинника в міжнародних відносинах і світовій політиці.
СРЗ, К, РР початок етапу 2

4 тиждень
Л 4. Поняття релігійного конфлікту та його роль у міжнародних відносинах
ПЗ № 4.  Поняття релігійного конфлікту та його роль у міжнародних відносинах 
СРЗ, К

5 тиждень
Л 5. Фактор мусульманства у міждержавних взаєминах.
ПЗ № 5.  Фактор мусульманства у міждержавних взаєминах. 
СРЗ, К 

6 тиждень
Л 6. Міжнародно-правове регулювання релігійної свободи 
ПЗ № 6.  Міжнародно-правове регулювання релігійної свободи 
СРЗ, К

7 тиждень
Л 7. Моделі державно-церковної взаємодії: принципи типологізації, міжнародно-правові та міжнародно-політичні аспекти. Моделі фінансового забезпечення релігійних організацій
ПЗ № 7.  Моделі державно-церковної взаємодії: принципи типологізації, міжнародно-правові та міжнародно-політичні аспекти. Моделі фінансового забезпечення релігійних організацій 
СРЗ, К,  РР початок етапу 3

8 тиждень
Л 8. Державно-церковні відносини у країнах Центрально-Східної Європи: головні особливості та динаміка змін. 
ПЗ № 8.  Державно-церковні відносини у країнах Центрально-Східної Європи: головні особливості та динаміка змін. 
СРЗ, К, МКР1

9 тиждень
Л 9. Роль релігійного фактору в сучасних міжнародних відносинах на Африканському континенті.
ПЗ № 9. Роль релігійного фактору в сучасних міжнародних відносинах на Африканському континенті.
СРЗ, К, РР етап 4

10 тиждень
Л 10. Роль релігійного фактору в зовнішній політиці США.
ПЗ № 10.  Роль релігійного фактору в зовнішній політиці США. 
СРЗ, К

11тиждень
Л 11. Актуальні проблеми державно-церковних і міжконфесійних взаємин в Україні.  Перспективи глобального релігійного діалогу. Релігійна традиція і виклики сучасної епохи. 
ПЗ № 11.  Актуальні проблеми державно-церковних і міжконфесійних взаємин в Україні.  Перспективи глобального релігійного діалогу. Релігійна традиція і виклики сучасної епохи.
СРЗ, К

Індивідуальна робота
 
Виконується РР.
 
Мета РР – розвиток і формування у здобувачів вищої освіти поглибленого вивчення теоретичного матеріалу, закріплення і узагальнення отриманих знань, формування умінь використання набутих знань і навичок для комплексного вирішення відповідних професійних завдань; вміння самостійно вивчати складні питання, які не можуть бути адекватно вирішені в форматі практичного заняття і вимагають додаткової самостійної роботи з бібліотечним фондом і електронними інформаційними ресурсами.

Завдання РР – навчити здобувачів вищої освіти самостійно відбирати, аналізувати і систематизувати потрібну літературу та джерела; застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки  з предмета дослідження.

Виконання реферативної роботи складається з 4 етапів: 
1-2 тиждень - Етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 
3-6 тиждень - Етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту реферативної роботи. 
7-8 тиждень - Етап 3 – отримання відгуку від наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
9-11 тиждень - Етап 4 – публічний захист роботи.
 
Тематика реферативних робіт:
Теоретичні аспекти взаємодії релігії і політики.
Релігійне різноманіття сучасного світу. Конфесійна карта сучасного світу.
Історичні аспекти розвитку взаємин політичних і релігійних інститутів.
Конфесійна динаміка в умовах глобалізації.
Релігійна традиція і виклики сучасної епохи.
Історичні аспекти впливу релігійних організацій на міжнародні процеси.
Моделі релігійно-політичної взаємодії в глобальному світі.
Релігійний фактор в історії міжнародних культурних відносин.
Релігійне відродження і секуляризація в умовах глобалізації. Особливості впливу основних напрямків християнства на політичні процеси в сучасному світі.
Сучасний католицизм і проблема війни і миру. Енцикліка «Мир на землі».
Ватикан і католицизм в сучасних міжнародних відносинах.
Сучасний протестантизм в міжнародних відносинах.
Роль релігійного фактору в політичному житті країн Східної Європи.
Релігійний фактор в імміграційній політиці ЄС.
Православні церкви в сучасних міжнародних відносинах.
Ватикан і УПЦ: особливості взаємин.
Основні чинники і форми розвитку ісламського фундаменталізму в сучасному світі
Ісламський чинник в сучасних міжнародних відносинах.
Роль релігійного фактору в «гарячих точках» сучасного світу.
Роль релігійного фактору в сучасних міжнародних відносинах на Африканському континенті.
Роль релігійного фактору в зовнішній політиці США.
Екуменічний рух і його вплив на міжнародні відносини.
Релігійні організації в контексті міжнародного співробітництва.
Роль релігійних акторів в сучасних світових політичних процесах.
Особливості трансформації політичної та релігійної ідентичності: зарубіжний досвід
Екстремістські потенції релігійного фундаменталізму: від витоків до 20-х років ХХІ ст.
Релігійний фактор у світовій політиці в епоху глобалізації: від секуляризації до фундаменталізму.
Авторитарні режими, релігійні права мусульман в Центральній Азії і недостатнє освітлення порушень цих прав в іноземному пресі.
Релігії третього тисячоліття про насильство, тероризм, війну і мирне співіснування.
Релігійний фактор і його вплив на зовнішню політику держав: ретроспективний аналіз.
Витоки ісламської культури та цивілізації. Географія поширення ісламу в сучасному світі.
Ісламський чинник в сучасних міжнародних відносинах. Релігійно-політичні течії в ісламі. Сунізм та шиїзм. 
Феномен політичного ісламу: сутність та еволюція.
Причини політизації ісламу в останній третині ХХ – на початку ХХІ ст.
Вплив ісламу на внутрішню та зовнішню політику країн ісламської цивілізації. ХАМАС-еволюція діяльності.
Особливості модернізації та демократизації в мусульманському світі.
Роль політичного ісламу в контексті подій «Арабської весни».
Концепція мусульманської «УММИ». Доктрина панісламізму. 
Інтеграційні та дезінтеграційні процеси в ісламському світі.
Організація ісламського співробітництва: завдання та напрямки діяльності.
Генезис ісламського фундаменталізму та його еволюція в останній третині ХХ – на початку ХХІ ст.

Самостійна робота

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 

Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій та підготовки до практичних занять. 

Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.

Самостійна робота складає 136 годин. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу – 44 години;
2) підготовка до практичних занять – 54 години;
3) виконання індивідуального завдання (РР) – 8 годин;
4) підготовка до екзамену – 30 годин.

Процедура оцінювання:

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульну контрольну роботу.

Модульна контрольна робота виконується у письмовій формі. 
Максимальна оцінка за модульну контрольну роботу складає – 50 балів.
Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
 
Накопичення  балів  в  модулі - максимальна сума накопичувальних балів в модульному контролі складає 50 балів. 
Взагалі модуль оцінюється у максимально можливі 100 балів, а саме: 

Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-11. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 30 балів.
Етапи 1-2 РР. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 6 тиждень.
МКР. Модульна контрольна робота – 50 балів (7 тиждень).
Етапи 3-4 РР. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 11 тиждень.
 
Індивідуальна робота. Бездоганне та своєчасне виконання та захист РР оцінюється у 20 балів (10 балів етапи 1-2 та 10 балів - етапи 3-4), які складаються зі: змістовного розкриття теми; аналізу стану розробки обраної проблематики в літературі та публікаціях; логічного, аргументованого викладу матеріалу та публічного захисту роботи. Робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етапи 3 та 4 – 10 балів за представлення результатів роботи у вигляді доповіді та відповіді на додаткові запитання під час захисту.
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни   – 100 балів. 

Підсумкова форма контролю з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (2 запитання по 30 балів максимум) та практичної частини              (1 завдання - 40 балів максимум). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. 
 

Умови допуску до підсумкового контролю
 
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а оцінка підсумкового контролю складає 60 (та більше) балів. 

Екзамен враховується не складеним, якщо здобувач вищої освіти отримав незадовільну оцінку. 

Складання / перескладання екзаменів відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіку консультацій.

Виконаний не свій варіант завдання МКР, індивідуальної роботи, екзаменаційного білету  здобувачеві не оцінюється.

Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».

Відсутність здобувача під час складання екзамену або на МКР відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання  екзамену,  МКР  відбувається  за  встановленим  деканатом розкладом.
  
Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання екзамену користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену з дисципліни.