Міжнародні організації

Мета викладання навчальної дисципліни – засвоєння здобувачами вищої освіти знань щодо функціонування міжнародних організацій, знати особливості функціонування міжнародних організацій, історію та умови їх виникнення, методи, інструменти, структуру та види їх діяльності, визначити особливості та перспективи участі України в міжнародних організаціях.

Завдання навчальної дисципліни:
сформувати у здобувачів вищої освіти розуміння завдань, організаційної структури та механізмів функціонування міжнародних організацій, а також цілей, функцій та мети їх діяльності;
сформувати у здобувачів вищої освіти цілісне уявлення про повноваження, норми і правила діяльності міжнародних організацій;     
сформувати у здобувачів вищої освіти навички щодо виявлення передумов та причин створення міжнародних організацій;
сформувати у здобувачів вищої освіти розуміння ролі і місця України в системі міжнародних організацій.
    

Основні результати навчання

Знати природу міжнародного співробітництва, характер взаємодії між міжнародними акторами, співвідношення державних, недержавних акторів у світовій політиці.

Розуміти та застосовувати для розв’язання складних спеціалізованих задач міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій чинне законодавство, міжнародні нормативні документи і угоди, довідкові матеріали, чинні стандарти і технічні умови тощо.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача.

Тематика та види навчальних занять

1 тиждень
Л1. Організаційні засади функціонування міжнародних організацій.
СРЗ, К

тиждень
Л2. Організаційна діяльність міжнародних міжурядових організацій. 
ПЗ №1. Інституційна сутність і характерні риси міжнародних організацій. 
СРЗ, К

тиждень
Л3. Система Об'єднаних Націй та міжнародне економічне співробітництво.
ПЗ №2. Механізм функціонування міжнародних організацій.
СРЗ, К

4. тиждень
Л4. Організація Північноатлантичного договору (НАТО) – союз незалежних держав.
СРЗ, К

5. тиждень
Л5. Міжнародні організації в торгівельно-економічній сфері.
СРЗ, К

6 тиждень
Л.6 Міждержавне регулювання ділової практики та конкуренції.
ПЗ №3. Система Об’єднаних Націй та міжнародне економічне співробітництво. 
СРЗ, К

7 тиждень
Л7. Міжнародні валютно-фінансові організації.
СРЗ, К

8 тиждень
Л8. Міжнародні та регіональні організації зі стандартизації та сертифікації продукції (робіт, послуг).
ПЗ №4. Регіональна економічна інтеграція.
СРЗ, К, МКР1

9 тиждень
Л9. Міжнародні організації регулювання науково-технічного співробітництва та передачі технологій.
СРЗ, К

10 тиждень
Л10. Міжнародні організації та захист прав людини.
ПЗ №5. Міжнародні фінансові інституції.
СРЗ, К

11 тиждень
Л11. Міжнародні організації з регулювання в соціальній сфері.
СРЗ, К

12 тиждень
Л12. Міжнародні організації та міжнародне співробітництво в сфері охорони здоров’я.
ПЗ №6. Міжнародні організації як інститути глобального управління.
СРЗ, К

13 тиждень
Л13. Міжнародні організації та міжнародне співробітництво в сфері міграції.
СРЗ, К

14 тиждень
Л14. Міжнародні організації в сфері міжнародного кримінального права.
ПЗ №7. Участь  міжнародних організацій у вирішенні глобальних викликів сучасності. Семінар-конференція.
СРЗ, К, МКР2

15 тиждень
Л15. Міжнародні організації в сфері охорони навколишнього середовища. 
СРЗ, К

Індивідуальна робота: 
 
Не передбачена

Самостійна робота

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачами вищої освіти навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять. 

Основними складовими самостійної роботи є: самостійне опрацювання теоретичного матеріалу та підготовка до практичних занять.
 
Самостійна робота складає 46 годин. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу – 15 годин;
2) підготовка до практичних занять – 31 годин.

Процедура оцінювання:

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. 

Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів. 
Максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів.

Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів, а саме: 
Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-4. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
МКР № 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). 
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 5-7. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
МКР № 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (14 тиждень). 

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. Підсумкова форма контролю з дисципліни – залік. 

Умови допуску до підсумкового контролю

До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Залік є результатом роботи за двома модулями (сума балів). Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. 

За бажанням здобувач може підвищити заліковий бал. 

Складання / перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу 

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Виконаний не свій варіант завдання здобувача не оцінюється.

Робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та оцінюється, відповідно, на оцінку «0».

Відсутність здобувача під час складання заліку або на МКР відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання заліку, МКР відбувається за встановленим деканатом розкладом.  

Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання заліку користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та заліку з дисципліни.