Міжнародна та європейська безпека

Мета  навчальної  дисципліни: – засвоєння здобувачами теоретичних знань про міжнародну та регіональну безпеку, а також шляхи її забезпечення в зовнішньо-політичній діяльності окремих держав, регіонів (в тому числі Європи) та світу в цілому; надання майбутнім фахівцям комплексних знань та вироблення практичних навичок щодо розробки концепцій безпеки та їхнього втілення під час виконання професійних обов’язків.

Завдання навчальної дисципліни: 
- оволодіння знаннями про систему безпеки взагалі, а також  національну безпеку, міжнародну безпеку, регіональну безпеку, зокрема; 
- формування навичок роботи з нормативно-правовою базою щодо забезпечення міжнародної та європейської безпеки; 
- розуміння специфіки функціонування систем безпеки в різних регіонах світу.

Основні результати навчання:

Знати та розуміти природу та динаміку міжнародної безпеки, розуміти особливості її забезпечення на глобальному, регіональному та національному рівні, знати природу та підходи до вирішення міжнародних та інтернаціоналізованих конфліктів.

Уміти оцінювати події міжнародного життя, процеси в сфері міжнародного співробітництва та міжнародної безпеки, стан взаємодії в міжнародних та регіональних системах.

Розуміти принципи використання теоретичних знань з міжнародних відносин, зовнішньої політики, міжнародної безпеки та конфліктів, регіоналістики при вирішенні практичних завдань.

Знати природу та характер взаємодій окремих країн та регіонів на глобальному, регіональному та локальному рівнях.

Аналізувати та оцінювати проблеми у сфері міжнародної та національної безпеки, а також способи її забезпечення на регіональному рівні та у світі в цілому.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять:

Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; РР – реферативна робота; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача.

 
Тематика та види навчальних занять

1 тиждень
Л 1. Теоретико-методологічні основи проблематики безпеки. 
ПЗ № 1. Поняття безпеки та основні її особливості. Міжнародна безпека у світовій науці. СРЗ, К, РР початок етапу 1

2 тиждень
Л 2. Сучасна теорія міжнародних відносин про міжнародну безпеку.
ПЗ № 2. Проблема забезпечення міжнародної безпеки у сучасному світі.
СРЗ, К

3 тиждень
Л 3. Забезпечення міжнародної безпеки у сучасному світі. 
ПЗ № 3. Поняття, зміст та системи регіональної безпеки.
СРЗ, К, РР початок етапу 2

4 тиждень
Л 4. Основні шляхи реалізації концепції сталого розвитку. 
ПЗ № 4. Основні проблеми європейської безпеки.
СРЗ, К

5 тиждень
Л 5. Регіональна безпека.
ПЗ № 5. Структура сучасної європейської безпеки.
СРЗ, К

6 тиждень
Л 6. Система безпеки в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. (АТР) 
ПЗ № 6. Національна безпека та її основні проблеми.
СРЗ, К

7 тиждень
Л 7. Система безпеки в Латинській Америці.
ПЗ № 7. Роль України у вирішенні проблем європейської безпеки.
СРЗ, К

8 тиждень 
Л 8. Система безпеки на Близькому Сході.
ПЗ № 8. Особливості системи безпеки на Близькому Сході.
СРЗ, К, МКР1

9 тиждень
Л 9. Основні проблеми європейської безпеки.
ПЗ № 9. Сутність основних проблем європейської безпеки. 
СРЗ, К, РР початок етапу 3

10 тиждень 
Л 10. Структура та моделі європейської безпеки у ХХІ ст.
ПЗ № 10. Загальна характеристика структури та моделей європейської безпеки у ХХІ ст.
СРЗ, К

11 тиждень
Л 11. Роль ЄС у процесі забезпечення регіональної безпеки в Європі. 
ПЗ № 11. Значення ЄС у процесі забезпечення регіональної безпеки в Європі.
СРЗ, К, РР початок етапу 4

12 тиждень
Л 12. Роль НАТО у процесі забезпечення регіональної безпеки в Європі. 
ПЗ № 12. Значення НАТО у процесі забезпечення регіональної безпеки в Європі.
СРЗ, К

13 тиждень
Л 13. Роль Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) у процесі забезпечення регіональної безпеки в Європі.
ПЗ № 13. Значення Організації з безпеки та спів-робітництва в Європі (ОБСЄ) у процесі забезпечення регіональної безпеки в Європі.
СРЗ, К

14 тиждень
Л 14. Національна безпека та система національної безпеки. 
ПЗ № 14. Сутність національної безпеки та система національної безпеки.
СРЗ, К

15 тиждень
Л 15. Україна та її роль у вирішенні проблем європейської безпеки. 
ПЗ № 15. Значення України у вирішенні проблем європейської безпеки.
СРЗ, К, МКР2

Індивідуальна робота
 
Виконується РР.
 
Мета РР – формування у здобувачів вміння самостійно досліджувати складні питання дисципліни, які не можуть бути достатньою мірою розглянуті в форматі практичного заняття і потребують додаткової самостійної роботи з джерелами, бібліотечним фондом та електронними інформаційними ресурсами.
Завдання РР – навчити здобувачів вищої освіти самостійно відбирати, аналізувати і систематизувати потрібну літературу та джерела; застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки з предмета дослідження.
 
Виконання реферативної роботи складається з 4 етапів:
1-2 тиждень – етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел,
складання плану дослідження.
3-8 тиждень – етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту реферативної роботи.
9-10 тиждень – етап 3 – перевірка на спеціальній програмі щодо доброчесності, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
11-14 тиждень – етап 4 – публічний захист.

Самостійна робота

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти  навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 
 
Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій, підготовки до практичних занять, виконання індивідуальних контрольних завдань та курсової роботи.
 
Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.

Самостійна робота складає 120 годин. 
 
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу – 30 годин
2) підготовка до практичних занять - 52 години
3) виконання РР – 8 годин
4) підготовка до екзамену – 30 годин
 
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти, дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі вищої освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи та реферативну роботу. 
 
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.
Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
 
Накопичення  балів  в  кожному  модулі - максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів.
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. 
Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-7. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів
Етапи 1-2 РР. - 5 балів. Термін здачі – 8 тиждень.
МКР № 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (7 тиждень).                                                                               
 
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 8-15. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ –15 балів
Етапи 3-4 РР. - 5 балів. Термін здачі – 14 тиждень.
МКР № 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень). 
                                                                                                              
 
Індивідуальна робота. 
 
Бездоганне та своєчасне виконання та захист РР оцінюється у 10 балів (5 балів у семестровому модулі № 1 та 5 балів у семестровому модулі № 2), які складаються зі: змістовного розкриття теми; аналізу стану розробки обраної проблематики в літературі та публікаціях; логічного, аргументованого викладу матеріалу та публічного захисту роботи. Робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етапи 1-2 РР оцінюються максимум у 5 балів, етап 3 та 4 – 5 балів за представлення результатів роботи у вигляді доповіді та відповіді на додаткові запитання під час захисту.
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни –   100 балів. 
Підсумкова форма контролю з дисципліни - усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (2 запитання по 30 балів максимум) та практичної частини (1 завдання - 40 балів максимум). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.
 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Екзамен є результатом роботи за двома модулями (сума балів). Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

Екзамен враховується не складеним, якщо здобувач вищої освіти отримав незадовільну оцінку. 

Складання / перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу. 

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіку консультацій.

Робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».
 
Відсутність здобувача під час складання екзамену або на МКР відповідає оцінці «0».
 
Складання / перескладання екзамену або МКР  відбувається  за  встановленим  деканатом розкладом.  
 
Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання екзамену користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час здачі екзамену, проходження модульних контролів з дисципліни.