Міжнародне інформаційне співробітництво

Мета дисципліни: забезпечити майбутніх фахівців основами теоретичних, методичних знань з міжнародного інформаційного співробітництва; вивчити систему положень, яких базується, на яких базується інформаційно-комунікаційна діяльність в масштабах планети; визначити роль дослідження та організації міжнародного інформаційного співробітництва; сприяти формуванню сучасних уявлень щодо міжнародного інформаційного співробітництва як складової життєдіяльності суспільства.

Завдання дисципліни: дати знання щодо аналізу інформаційно-комунікаційних об’єктів, процесів, систем, стану та тенденцій міжнародної інформаційної взаємодії; вивчити роль та зміст міжнародного інформаційного співробітництва для досягнення загальних цілей розвитку людства, міжнародного наукового та економічного співробітництва, стійкого розвитку суспільства; навчити застосовувати інформаційний підхід в аналізі стану та тенденцій міжнародного інформаційного співробітництва; розвити практичні навички аналізу та інтерпретації поточних подій та явищ в сфері міжнародного інформаційного співробітництва.

Основні результати навчання:
Знати природу міжнародного співробітництва, характер взаємодії між міжнародними акторами, співвідношення державних, недержавних акторів у світовій політиці.

Використовувати сучасні цифрові технології, спеціалізовані програмне забезпечення, бази даних та інформаційні системи для розв’язання складних спеціалізованих задач у сфері міжнародних відносин, суспільних комунікацій та/або регіональних студій. 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять:

Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача.

Тематика та види навчальних занять:

1 тиждень 
Л1. Міжнародна інформація як предмет вивчення. Загальна структура міжнародної інформаційної взаємодії. 
ПЗ1. Міжнародна інформація як предмет вивчення. Загальна структура міжнародної інформаційної взаємодії. 
К. СРЗ

2 тиждень
Л2. Технічна і гуманітарна концепції інформації в міжнародному інформаційному обміні. Взаємодія і конкуренція як рушійні сили інформаційних потоків. . 
К. СРЗ

3 тиждень
Л3. Закономірності інформаційної взаємодії. 
ПЗ2. Технічна і гуманітарна концепції інформації в міжнародному інформаційному обміні. Взаємодія і конкуренція як рушійні сили інформаційних потоків. Закономірності інформаційної взаємодії. 
К. СРЗ

4 тиждень
Л4. Роль інформації та знань як системних атрибутів людства. 
К. СРЗ

5 тиждень
Л5. Інформація і знання як економічна категорія. Наукова інформація як ресурс людства. Логіка міжнародної взаємодії в сфері наукової інформації. 
ПЗ3. Роль інформації та знань як системних атрибутів людства. Інформація і знання як економічна категорія. Наукова інформація як ресурс людства. 
К. СРЗ

6 тиждень 
Л6. Логіка міжнародної взаємодії в сфері наукової інформації. 
К. СРЗ

7 тиждень
Л7. Інформатизація суспільства. Прояви, тенденції, сутність. 
ПЗ4. Логіка міжнародної взаємодії в сфері наукової інформації. Інформатизація суспільства. Прояви, тенденції, сутність. 
К. СРЗ

8 тиждень
Л8. Інформатизація суспільства: вплив на міжнародний інформаційний обмін.  
К. СРЗ. МКР1

9 тиждень 
Л9. Інформація та знання в контексті міжнародного співробітництва. 
ПЗ5. Інформатизація суспільства: вплив на міжнародний інформаційний обмін. Інформація та знання в контексті міжнародного співробітництва. 
К. СРЗ

10 тиждень 
Л10. Супутні тенденції інформатизації. Прискорення, глобалізація, спеціалізація. 
К. СРЗ

11 тиждень 
Л11. Екологічні та освітні аспекти міжнародної інформаційної взаємодії 
ПЗ6. Супутні тенденції інформатизації. Прискорення, глобалізація, спеціалізація. Екологічні аспекти міжнародної інформаційної взаємодії  
К. СРЗ. 

12 тиждень 
Л12. Освітні аспекти міжнародної інформаційної взаємодії. 
К. СРЗ

13 тиждень. 
Л13. Інформаційна взаємодія на міжнародному рівні у сфері культури. 
ПЗ7. Освітні аспекти міжнародної інформаційної взаємодії. Інформаційна взаємодія на міжнародному рівні у сфері культури. 
К. СРЗ

14 тиждень 
Л14. Інформаційна взаємодія на міжнародному рівні у сфері інформаційної безпеки. 
К. СРЗ

15 тиждень. 
Л15. Інформаційне моделювання глобального розвитку. Концепція пост-людства. Концепція сталого розвитку. Протистояння технологічної та гуманітарної парадигм розвитку людства 
ПЗ8. Інформаційна взаємодія на міжнародному рівні у сфері інформаційної безпеки. Інформаційне моделювання глобального розвитку. Концепція пост-людства. Концепція сталого розвитку. Протистояння технологічної та гуманітарної парадигм розвитку людства.
К. СРЗ. МКР2
 

Індивідуальна робота

Не передбачена

Самостійна робота

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 

Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій та підготовки до практичних занять. 
 
Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.

Самостійна робота складає 89 годин.

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 15 годин;
2) підготовка до практичних занять – разом 44 години;
3) підготовка до екзамену – 30 годин.
 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестрів готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи. 

Модульні контрольні роботи виконуються у письмовій формі. 
Модульна робота складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (1 завдання). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 8 балами. Правильне виконання практичного завдання оцінюється в 4 бали. 

Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 20 балів.
Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів. 

Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів, а саме: 
Семестровий модуль 1
ПЗ1 – 7 балів. Перескладання можливе протягом 3 тижня за розкладом консультацій.
ПЗ2 – 7 балів. Перескладання можливе протягом 5 тижня за розкладом консультацій.
ПЗ3 – 8 балів. Перескладання можливе протягом 7 тижня за розкладом консультацій.
ПЗ4 – 8 балів. Перескладання можливе протягом 9 тижня за розкладом консультацій.
МКР1 – 20 балів (8 тиждень). 

Семестровий модуль 2
ПЗ5 – 8 балів. Перескладання можливе протягом 11 тижня за розкладом консультацій.
ПЗ6 – 8 балів. Перескладання можливе протягом 13 тижня за розкладом консультацій.
ПЗ7 – 7 балів. Перескладання можливе протягом 15 тижня за розкладом консультацій.
ПЗ8 – 7 балів. Перескладання можливе протягом 15 тижня за розкладом консультацій.
МКР2 – 20 балів (15 тиждень).

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
Підсумковою формою контролю з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання по 20 балів максимум) та практичної частини (1 завдання - 40 балів максимум). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Екзамен є результатом роботи за двома модулями (сума балів). Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. 

Екзамен враховується не складеним, якщо здобувач вищої освіти отримав незадовільну оцінку. 

Складання / перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу:

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіку консультацій.

Робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».

Виконаний не свій варіант завдання здобувачеві не оцінюється.

Відсутність здобувача під час складання екзамену або на МКР відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання екзамену, МКР відбувається за встановленим деканатом розкладом.  

Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання екзамену користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену з дисципліни.