Зовнішня політика країн пострадянського простору

Мета  навчальної  дисципліни  –  формування у здобувачів вищої освіти комплексного підходу до вивчення країн і регіонів пострадянського простору; розуміння тенденцій світового розвитку і закономірностей формування сучасної політичної карти світу; уявлення про цивілізаційний підхід до вивчення країн, розуміння глобальних і регіональних тенденцій світового розвитку, а також розглянути найважливіші питання зовнішньополітичного розвитку країн пострадянського простору; надати уяву про сучасні пріоритетні напрями зовнішньої політики країн СНД, міжнародні, міжетнічні, міжрелігійні, регіональні проблеми, що існують у відносинах цих держав; вивчення концептуальних засад зовнішньої політики країн СНД, їх зовнішньополітичної діяльності, спрямованої на реалізацію їх національних інтересів у міжнародних відносинах, а також  висвітлення основних тенденцій і особливостей взаємодії країн, що входять до Співдружності Незалежних Держав, між собою та з третіми державами, зокрема Україною. 

Завдання навчальної дисципліни спрямовані на: 
вивчення основних тенденцій сучасних міжнародних відносин та геополітичних процесів на просторі СНД; 
засвоєння понятійно-категоріального апарату курсу «Зовнішня політика країн пострадянського простору»; 
вивчення історичних, геополітичних, суспільно-економічних, політико-правових, особливостей розвитку країн і регіонів пострадянського простору; 
формування вміння використовувати інформацію про зовнішньополітичний розвиток країн пострадянського простору у майбутній фаховій роботі; 
розглянути особливості формування та реалізації зовнішньополітичних концепцій країн СНД. 
В рамках курсу розглянути основні елементи зовнішньої політики держав, структури міждержавних відносин на пострадянському просторі. 
Особливу увагу приділити виявленню зв’язку між державотворчими процесами в країнах, що входять до СНД, та реалізацією їх зовнішньополітичних курсів, інтеграційним та відцентровим процесам на пострадянському просторі. 

Основні результати навчання

Знати природу міжнародного співробітництва, характер взаємодії між міжнародним акторами, співвідношення державних, недержавних акторів у світовій політиці.

Знати принципи, механізми та процеси забезпечення зовнішньої політики держав, взаємодії між зовнішньою та внутрішньою політикою, визначення та реалізації на міжнародній арені національних інтересів держав, процесу формування та реалізації зовнішньополітичних рішень.

Збирати, обробляти та аналізувати великі обсяги інформації про стан міжнародних відносин, зовнішньої політики України та інших держав, регіональних систем, міжнародних комунікацій.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять:

Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача.

 
Тематика та види навчальних занять:

1 тиждень
Л 1. Розпад СРСР та структурування пострадянського простору. Міжнародні наслідки розпаду СРСР і виникнення нових незалежних держав.
ПЗ № 1. Розпад СРСР та структурування пострадянського простору. Міжнародні наслідки розпаду СРСР і виникнення нових незалежних держав.  
СРЗ, К

2 тиждень
Л 2. Створення та еволюція СНД.
СРЗ, К

3 тиждень
Л 3. Зовнішня політика України на пострадянському просторі 
ПЗ № 2. Створення та еволюція СНД. Зовнішня політика України на пострадянському просторі. 
СРЗ, К

4 тиждень
Л 4. Особливості геополітичного становища та зовнішньополітичних курсів країн пострадянського простору. 
СРЗ, К

5 тиждень
Л 5. Економічне співробітництво пострадянських держав. Діяльність регіональних та субрегіональних організацій на пострадянському просторі.  
ПЗ № 3. Особливості геополітичного становища та зовнішньополітичних курсів країн пострадянського простору. Економічне співробітництво пострадянських держав. Діяльність регіональних та субрегіональних організацій на пострадянському просторі.  
СРЗ, К

6 тиждень
Л 6. Проблема безпеки на пострадянському просторі та військове співробітництво держав СНД. Проблеми врегулювання конфліктів на теренах СНД.
СРЗ, К

7 тиждень
Л 7. Місце країн пострадянського простору в сучасних міжнародних відносинах.
ПЗ № 4. Проблема безпеки на пострадянському просторі та військове співробітництво держав СНД. Проблеми врегулювання конфліктів на теренах СНД. Місце країн пострадянського простору в сучасних міжнародних відносинах.
СРЗ, К, МКР1

8 тиждень 
Л 8. Формування, нормативно-концептуальна база та механізми реалізації зовнішньої політики Російської Федерації. Основні проблеми міждержавних відносин РФ з країнами СНД.
СРЗ, К

9 тиждень
Л 9. Зовнішня політика Республіки Білорусь. Зовнішня політика Республіки Молдова.
ПЗ № 5. Формування, нормативно-концептуальна база та механізми реалізації зовнішньої політики Російської Федерації. Основні проблеми міждержавних відносин РФ з країнами СНД. Зовнішня політика Республіки Білорусь. Зовнішня політика Республіки Молдова.
СРЗ, К

10 тиждень 
Л 10. Грузинський потенціал у пострадянському просторі. Зовнішня політика Республік Вірменія та Азербайджан. 
СРЗ, К

11 тиждень
Л 11. Зовнішня політика Республік Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Таджикистан та Киргизстан.
ПЗ № 6. Грузинський потенціал у пострадянському просторі. Зовнішня політика Республік Вірменія, Азербайджан, Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Таджикистан та Киргизстан.
СРЗ, К

 
Індивідуальна робота

Не передбачена.

Самостійна робота

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 

Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій та підготовки до практичних занять. 

Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.

Самостійна робота складає 56 години. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу – 22 години;
2) підготовка до практичних занять – 34 години.

Процедура оцінювання:

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульну контрольну роботу.

Модульна контрольна робота виконується у письмовій формі. 
Максимальна оцінка за модульну контрольну роботу складає – 50 балів.
Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
 
Накопичення  балів  в  модулі - максимальна сума накопичувальних балів в модульному контролі складає 50 балів. 
Взагалі модуль оцінюється у максимально можливі 100 балів, а саме: 

Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-6. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 50 балів.
МКР. Модульна контрольна робота – 50 балів (7 тиждень). 
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. Підсумкова форма контролю з дисципліни – залік. 
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю:
 
До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Залік є результатом роботи за двома модулями (сума балів). Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. 
За бажанням здобувач може підвищити заліковий бал. 
 
Складання / перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.
 

Політика освітнього процесу:

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 
 
Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».

Виконаний не свій варіант завдання МКР, індивідуальної роботи, екзаменаційного білету  здобувачеві не оцінюється.

Відсутність здобувача під час складання екзамену або на МКР відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання  екзамену,  МКР  відбувається  за  встановленим  деканатом розкладом.  

Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання екзамену користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену.