Моделювання експлуатаційних режимів

Мета дисципліни:
придбання здобувачем вищої освіти ступеня доктора філософії теоретичних та практичних знань у галузі математичного моделювання та аналізу експлуатаційних режимів ТЕС.

Завдання дисципліни:

формування у здобувача вищої освіти ступеня доктора філософії знань про методи моделювання процесів в агрегатах ТЕС;

застосування технічних і програмних засобів для  оптимізації режимів роботи обладнання, агрегатів, блоків ТЕС з застосуванням обчислювальної техніки;

придбання навичок математичного моделювання та використання прикладних програм для аналізу та оптимізації процесів на теплових станціях.

Основні результати навчання

РН1. Вміти розробляти та презентувати обґрунтований план досліджень у відповідності до наукового напрямку.
РН2. Володіти іноземною мовою, включаючи спеціальну термінологію, для проведення літературного пошуку. Вміти представляти та обговорювати наукові результати іноземною та українською мовами.
РН3. Вміти планувати та проводити експерименти, що мають відношення до проблем з галузі знань, використовуючи належне програмне забезпечення, та знати, як аналізувати і відображати результати досліджень.
РН4. Вміти визначати, аналізувати та поєднувати інформацію з різних джерел, виявити аналітико-синтетичний зміст та підготовити нову форму вторинної інформації.
РН5. Знати основні концепції та розуміти теоретичні та практичні проблеми в сучасному науковому напрямку досліджень.

РН6. Вміти працювати з фахівцями з різних галузей в рамках наукових проектів. Знати про стимули та бар’єри в ефективній командній роботі.
РН7. Вміти працювати в інтернаціональній групі, ставитися з повагою до національних та культурних традицій, способів роботи інших членів групи.
РН12. Вміти управляти науковими проектами або писати пропозиції на фінансування наукових досліджень.
РН13.    Володіти    загальнонауковими    філософськими    знаннями,    необхідними    для формулювання наукового світогляду, професійної етики, та культурного кругозору.
РН14. Розуміти теоретичні та практичні проблеми, історію розвитку та сучасний стан наукових знань в предметній області.
РН15. Вміти застосовувати на практиці знання та компетенції в предметній області та розуміння потреб професії.
РН16. Вміти аналізувати та розв’язувати наукові протиріччі в предметній області.
РН18. Розуміти проблеми й вміти вирішувати наукові протиріччя предметної області на вибір аспіранта за обраним науковим напрям-ком та освоєнням міждисциплінарних підходів:
Вміти використовувати сучасні методи розв’язування задач предметної області;
Володіти навичками організації технологічного процесу та вміти виявляти шляхи та методи підвищення ефективності роботи елементів теплоенергетичного устаткування на базі енергозберігаючих технологій;
Вміти використовувати та створювати програмне забезпечення для вирішення різноманітних задач предметної області. Вміти приймати обґрунтовані рішення щодо зменшення наслідків негативного впливу теплоенергетичного устаткування на довкілля;
Вміти застосовувати методи оптимізації використання паливно-енергетичних ресурсів в технологічних процесах генерації та споживання теплової енергії;
Володіти навичками створення, організації та підтримки функціонування інноваційних технологій генерації та споживання теплової енергії.
РН19. Вміти застосовувати на практиці базові знання та розуміння спеціальних розділів на вибір аспіранта за науковим напрямком та урахуванням міждисциплінарних підходів.
РН23. Вміти визначати перспективи, прогнозувати та планувати цілі і задачі використання об’єктів предметної області у короткостроковій та довгостроковій перспективі.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття; СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.

Тематика та види навчальних занять

тиждень

Л1. Основні характеристики процесів агрегатів ТЕС у змінних режимах. ПЗ1. Визначення оптимального коефіцієнту теплофікації.
СРС. К.

тиждень

Л2. Експлуатаційні характеристики процесів у котлоагрегатах.

СРС. К.

тиждень

Л3. Експлуатаційні характеристики турбінного та теплообмінного обладнання ТЕС. ПЗ2. Моделювання температурного графіку на ТЕЦ.
СРС. К.

тиждень

Л4. Основні принципи оптимізації режимів роботи обладнання. СРС. К.

тиждень

Л5. Вибір складу працюючого обладнання.
ПЗ3. Розрахунок відносних приростів питомого видатку палива. СРС. К.
тиждень

Л6. Моделювання розподілу навантаження між енергоблоками. СРС. К.

тиждень

Л7.Оптімальний розподіл навантажень у енергосистемі.
ПЗ4. Розрахунок оптимального навантаження між енергоблоками. СРС. К.

тиждень

Л8. Моделювання оптимального розподілу палива між електростанціями. МКР1. СРС. К.

тиждень

Л9. Методика оптимізації параметрів маневрених енергоустановок . ПЗ5. Техніко-економічна оптимізація параметрів енергоблоку.
СРС. К.

тиждень

Л10. Приведення варіантів до рівного енергетичного ефекту. СРС. К.

тиждень

Л11. Методика техніко-економічної оптимізації.
ПЗ6. Моделювання параметрів циклу на часткових режимах та режимах перевантаження. СРС. К.

тиждень

Л12. Моделювання впливу режимів роботи енергоблоків на оптимальні параметри.
СРС. К.

тиждень

Л13. Вибір схем і параметрів маневрених енергоблоків.
ПЗ7. Розрахунок оптимальних параметрів регенеративного підігріву живильної води. СРС. К.

тиждень

Л14. Моделювання регенеративного підігріву повітря та живильної води. СРС. К.

тиждень

Л15. Моделювання поєднання маневрених та базових енергоблоків.
ПЗ8. Розрахунок оптимальних параметрів регенеративного підігріву повітря. МКР2. СРС. К.

Процедура оцінювання
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи.

Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (4 запитання) та практичної частини (1 задача). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 5 балами. Правильне розв’язання задачі оцінюється в 10 балів.

Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:

Семестровий модуль № 1

МК1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2

МК2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень).

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. Підсумковим контролем з дисципліни є усний іспит, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання) та практичної частини (1 задача). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.
 
 Індивідуальна робота: відсутня.
 
Самостійна робота
 
Самостійна робота складає 74 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 31 години;
2) підготовка до практичних занять та до виконання індивідуальних контрольних завдань – разом 43 години.

Умови допуску до підсумкового контролю
До іспиту допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.
Іспит відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.
Складання/перескладання    іспитів    організується    за    встановленим    відділом    аспірантури розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.
Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається. Відсутність здобувача на іспиті або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
Складання/перескладання іспитів – за встановленим відділом аспірантури розкладом. Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.