Культура та мистецтво країн Азії, Африки та Американського континенту 1

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни

введення до навчального процесу базової системи теоретичних понять неєвропейських країн, знайомство студентів з історією та сучасністю, теорією та практикою в цій галузі; програма спецкурсу розроблена для бакалаврів, чия підготовка в галузі теорії та історії взаємодії Сходу і Заходу може стати складовою частиною структури їх майбутньої професійної діяльності; ці знання дозволять їм орієнтуватися в складній релігійної, політико-культурної та іншої обстановці, що характеризує специфіку взаємодії Сходу і Заходу в різні періоди його минулого і сьогодення, і на науковій базі прогнозувати тенденції контактів між ними в майбутньому; даний курс тим більш актуальний, що в даний час наростають конфлікти між світами і світоглядами, з'являються і розробляються концепції «зіткнень цивілізацій і культур»; використання фактичного матеріалу історичного минулого і поточного, наукової методології, знання сучасних концепцій і теорій наукових шкіл, розуміння логіки культурного процесу - ось характерні риси курсу.

Завдання дисципліни:

• стимулювати формування загальнокультурних компетенцій бакалавра через: розвиток у нього культури мислення, вміння аналізувати теорії та історії взаємодії народів і культур Сходу і Заходу, оволодіння способами і технологіями взаємодії, роботою з історичною інформацією;
• сприяти формуванню загальнопрофесійних компетенцій бакалавра за допомогою розкриття взаємозв'язку економічної, політичної та культурної історії нового і новітнього періоду;
• визначення місця країн Азії та Африки в світовому історичному процесі;
• толерантного сприйняття соціальних і культурних відмінностей, шанобливого і дбайливого ставлення до історичної спадщини і культурних традицій країн «Сходу» і «Заходу»;
• з метою реалізації цих завдань шляхом аналізу культури та мистецтва неєвропейських країн посилюється увага на інтегруванні теоретичних і прагматично-орієнтованих розділів курсу, ширшому використанні нових освітніх технологій, у т.ч. інформаційно-комунікаційних, науково- і навчально-популярних посібників, довідниково-енциклопедичних, комп'ютерних засобів.

Основні результати навчання

Здатність розуміти матеріальну та духовну цінність об’єкта культурної спадщини різних історичних періодів та географічних ареалів у відповідному економічному, соціокультурному та інституціональному контекстах. Глибокі знання сучасних концепцій, антропології, соціології культури та головних етапів і принципів її розвитку, ознайомлення із функціонуванням сучасних медіа і основними теоріями комунікацій в культурі. Здатність інтерпретувати, систематизувати, критично оцінювати і використовувати отриману інформацію у сферах культури і мистецтва. Здатність налагодити комунікативний процес із представниками різних соціально-культурних груп в процесі проведення культурологічного дослідження та/або викладення його результатів. Відтворювати типологію культур та динаміку культурних форм. Описувати структуру й зміст теоретико-методологічного апарату сучасної культурології. Установлювати зв’язок культурологічного знання з методами та технологіями регулювання, управління соціокультурними процесами. Впорядковувати множинність емпіричних фактів у відповідності з логікою становлення культури. Інтерпретувати задачі теоретичної, історичної та практичної культурології. Ідентифікувати місце соціокультурних інститутів в етапах становлення культури. Застосовувати культурологічні знання в освітній практиці. Оцінювати адекватність дослідницьких завдань науковій меті культурологічного дослідження. Бути здатним творчо оперувати історичними і культурологічними фактами з метою визначення провідних тенденцій динаміки розвитку європейської культури в ХХІ ст.. Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних стилях і напрямах європейського мистецтва. Оцінювати соціокультурну ситуацію в сучасній Україні, діяти з позицій культурного діалогу та толерантності. Впроваджувати практику командної роботи для організації, планування та управління інноваційними культурно-мистецькими проектами. Аргументувати актуальність теми обраного культурного проекту, встановлювати її зв’язок з пріоритетними напрямами розвитку сучасної науки. Сприймати інноваційні форми й технології культурної практики сучасності. Знати принципи і вміти організувати ділові ігри, що моделюють ситуацію, яка наближена до реальної професійної сфери культуролога. Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних особливостях розвитку, структури та функціонування владних систем у культурологічному вимірі. Обговорювати проблематику аксіології культурних форм у просторі традиційної та сучасної культури. Застосовувати культурологічне знання та методи наукового дослідження культури для практичного вирішення сучасних соціокультурних проблем (збереження національної ідентичності; охорони матеріальної й нематеріальної культурної спадщини; розробки механізмів меморіалізації в культурі та адаптації традиційних культурних інститутів до умов сучасного суспільства тощо). Досліджувати вплив міжнаціональних, міжетнічних суспільних відносин на розвиток культури. Визначати вплив глобалізаційних процесів на міжнаціональні та міжетнічні відносини. Знати і визначати релігійні впливи на різноманіття релігійних традицій, вірувань та переконань різних народів світу на формування самоідентифікації індивідів. Формувати позитивне ставлення суспільства до різноманітних національних меншин, вміти співпрацювати з носіями різних культурних цінностей.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття;
• ПЗ – практичні заняття;
• СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• МКР  – модульна контрольна робота;
• К – консультація;
• З – залік.

Тематика та види навчальних занять

• 1 тиждень 
  • Л1. Загальні поняття, проблемне поле та предмет вивчення сходознавства. 
  • ПЗ1. Аналіз історичних типів цивілізацій Сходу
  • СРЗ. К.
• 2 тиждень
  • Л2. Схід як культурно-історичний і географічний регіон. 
  • ПЗ2. Аналіз історичних типів цивілізацій Сходу
  • СРЗ. К.
• 3 тиждень
  • Л3. Становлення і розвиток сходознавства
  • ПЗ3. Феномен колоніалізму в світовій історії XV - початку XX століття: від глобального зсуву до глобалізації
  • СРЗ. К.
• 4 тиждень
  • Л4. Методологічні основи дослідження країн і регіонів Сходу.
  • ПЗ 4. Феномен колоніалізму в світовій історії XV - початку XX століття: від глобального зсуву до глобалізації
  • СРЗ. К.
• 5 тиждень
  • Л5. Характерні риси та особливості розвитку східних суспільств.
  • ПЗ 5. «Схід» в історико-філософській літературі XVII - XVIII ст.
  • СРЗ. К.
• 6 тиждень
  • Л6.  Культурні та цивілізаційні особливості розвитку Сходу
  • ПЗ6. «Схід» в історико-філософській літературі XVII - XVIII ст.
  • СРЗ. К.
• 7 тиждень
  • Л7.  Культура Стародавніх країн Сходу  
  • ПЗ7. Єгипет в роки правління Мухаммеда – Алі Мухаммед Абдо і реформація ісламу
  • СРЗ. К.
• 8 тиждень
  • Л8. Культура Стародавніх країн Сходу (Месопотамія)  
  • ПЗ8. Єгипет в роки правління Мухаммеда – Алі Мухаммед Абдо і реформація ісламу
  • СРЗ. К.
• 9 тиждень
  • Л9. Культура Стародавніх країн Сходу (Індія, Китай)
  • ПЗ9. Абд ар-Рахман аль-Кавакібі і рух «Ан-Нахда» на Арабському Сході
  • «Революція Мейдзі» в Японії
  • СРЗ. К.
• 10 тиждень
  • Л10. Основні концепції історичного розвитку культури країн Сходу в Середні століття.
  • ПЗ10. Абд ар-Рахман аль-Кавакібі і рух «Ан-Нахда» на Арабському Сході
  • «Революція Мейдзі» в Японії
  • СРЗ. К.
• 11 тиждень
  • Л11. Основні концепції історичного розвитку культури країн Сходу в Середні століття
  • ПЗ11. Затвердження буржуазних основ соціально-політичного ладу в Японії - кінець XIX - поч. ХХ ст.
  • СРЗ. К.
• 12 тиждень
  • Л12. Основні концепції історичного розвитку культури країн Сходу в Середні століття
  • ПЗ12. Затвердження буржуазних основ соціально-політичного ладу в Японії - кінець XIX - поч. ХХ ст.
  • СРЗ. К.
• 13 тиждень
  • Л13. Особливості розвитку культури і мистецтва східних країн в період Середньовіччя (Китай, Японія)
  • ПЗ13. Схід-Захід: дихотомний розвиток і соціокультурне порівняння
  • СРЗ. К.
• 14 тиждень
  • Л14. Особливості розвитку культури і мистецтва східних країн в період Середньовіччя (Індія, Арабо-мусульманські регіони)
  • ПЗ14. Схід-Захід: дихотомний розвиток і соціокультурне порівняння
  • СРЗ. К.
• 15 тиждень
  • Л15. Культура і мистецтво країн Сходу в період глобалізації (Китай, Японія, Індія, Арабо-мусульманські регіони)
  • ПЗ15. Схід-Захід: дихотомний розвиток і соціокультурне порівняння
  • СРЗ. К.

Індивідуальна робота

Не передбачена

Самостійна робота

Самостійна робота складає в 7 семестрі 37 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт: 7 семестр

• підготовка до лекційних занять – 17 годин;
• підготовка до практичних занять –20 годин. 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи в семестрі. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі, які виконуються на 7-8 тижнях та 12 тижні відповідно. Кожний модуль оцінюється у 50 балів. Перескладання можливе протягом 9-11 тижнів за розкладом консультацій. Білет до МКР №1 та №2 складається з теоретичних питань різних ступенів, передбачено 3 ступеня, кожен оцінюється в 10 б. Відповідь на теоретичне питання вважається бездоганною, якщо здобувач вищої освіти повністю розкрив суть питання, послідовно і логічно його доповів. За кожне питання знімається 1 бал, якщо здобувач  дає  неповні,  поверхові,  необґрунтовані  відповіді  на поставлені питання, допускає помилки у визначенні ключових понять, наводить невірне визначення. Практична частина оцінюється у 10 балів, якщо проведено свідомо та обґрунтовано аналіз проблеми, визначені основні поняття, наявні критичні зіставлення та узагальнення, надані авторські коментарі щодо результатів аналізу; у 8-16  балів, якщо  основні  поняття  здебільшого  визначені,  але  не  завжди наявні  критичні зіставлення та узагальнення, проведений  аналіз  відповідає  в  цілому вирішенню поставлених завдань, дозволяє  провести  необхідну  діагностику  досліджуваної  проблеми, використовується  адекватний  інструментарій,  є  окремі  недоліки  в  опрацюванні отриманих результатів, некоректності чи помилки у представленому аналізі; у 5-10  балів, якщо  інформацію оброблено частково, методи культурологічного аналізу застосовані без усвідомлення здобувачем їх призначення та результатів; критичні зіставлення наявні, але узагальнення відсутні або некоректні; якщо здобувач дає простий переказ відомостей, інформацію щодо стану проблеми подає хаотично, без будь-якого оброблення та упорядкування; критичні зіставлення та узагальнення в роботі відсутні, поняття не визначені, а позиція автора не зазначена, то робота оцінюється «0».

Накопичувальна частина дисципліни складається з виконання та захисту творчих робіт (у формі есе або художньо-критичних оглядів) та виконанні поточних завдань. Оцінка за виконання творчого завдання – 5 балів. Бали знімаються за недостатню обґрунтованість, недотримання рамок, невизначеність предмету та об’єкту огляду. Поточні завдання виконуються у формі обговорення проблеми, докладів. Кожне повністю виконане завдання оцінюється кожному з учасників в 5 балів. Бали знімаються за недостатню, але передбачену теоретичну підготовленість до практичного заняття: не опрацювання учбової та теоретичної літератури, не переглянуті відеоматеріали тощо. За високий рівень виконання всіх творчих робіт та поточних завдань здобувач вищої освіти може отримати додаткові бали. Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
Підсумковий контроль виконується у формі заліку. 

Умови допуску до підсумкового контролю

Підсумковий контроль проводиться у формі накопичувального заліку. Складання / перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.