Документознавство 1

Навчальна дисципліна професійної підготовки
Обсяг освітнього компонента: 
• у кредитах ЄКТС — 4.0.
Кількість аудиторних занять: 
30 аудиторних годин – лекційні заняття; 30 аудиторних годин – практичні заняття.
Семестровий контроль: 
Exam.
Освітню компоненту забезпечує: 
Анотація: 

Анотація навчальної дисципліни

Метою вивчення дисципліни

надбання здобувачами системного уявлення про суть, структуру, функції, властивості і різноманіття документів як складної інформаційної системи; отримання знань про способи документування, системи документації, документальні ресурси, фонди та комплекси, документальні комунікації та документальну діяльність в їхньому історичному розвитку. Засвоєння методологічних основ дослідження документа та керування документацією. 

Завдання дисципліни:
  • аналіз теоретичних основ документаційних процесів у суспільстві; 
  • вивчення основних способів створення документів;
  • розгляд проблем уніфікації і стандартизації документів та систем документації;
  • оволодіння сучасними вимогами по складанню та експертизи документів;
  • засвоєння базових теоретичних принципів, необхідних для практичної роботи з документами, а саме знань про: об'єкт, предмет, структуру, методи, міждисциплінарні зв'язки документознавства як наукової дисципліни;
  • зміст, функції, соціальні ролі, властивості й умови застосування документів, створених для використання у просторі та часі; класифікацію документів за загальними і спеціальними ознаками; спеціальну документознавчу термінологію. формування інформаційної культури спеціалістів-документознавців. Підготовка здобувачів до здійснення процесів:
  • створення, обробки та зберігання документної інформації; формування фондів інформаційних установ, архівів, інформаційних служб підприємств;
  • ефективного використання документа як джерела інформації, каналу комунікації і основного елементу документального фонду; підготовка здобувача до вирішення професійних проблем відповідно до профільної спрямованості програми і видів професійної діяльності.

 

Основні результати навчання

Уміти використовувати знання методів обробки інформації та комунікаційних технологій при вирішенні професійних завдань (управління інформацією). Уміти використовувати результати проведеного аналізу для синтезування отриманої інформації. Систематично читати літературу за фахом (у тому числі закордонну), уміння складати реферати, анотації, аналітичні огляди, тощо. Здатність пристосовуватись до обставин, що постійно змінюються в сфері професійної діяльності. Володіння знаннями з теорії та практики документознавства, управління документацій ними процесами в аспектах документаційного забезпечення діяльності установ, електронного документообігу, організації офісної діяльності. Оволодіння методами та технологіями формування й організації використання інформаційних, бібліотечних та архівних ресурсів. Здійснювати пошук інформації в різних джерелах для розв’язання завдань спеціальності. Уміння застосовувати сучасні методики і технології автоматизованого опрацювання інформації, формування та використання електронних інформаційних ресурсів і сервісів.

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

  • Л – лекційні заняття;
  • СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
  • ПЗ – практичні заняття
  • К – консультації викладача;
  • МКР – модульна контрольна робота.

 

Тематика та види навчальних занять

  • 1 тиждень
    • Л 1. Становлення документознавства як науки і наукової дисципліни; 
    • ПЗ 1. Становлення документознавства як науки і наукової дисципліни; 
    • К. СРЗ. 
  • 2 тиждень
    • Л 2. Документознавство у системі наук; 
    • ПЗ 2. Документознавство у системі наук; 
    • К. СРЗ. 
  • 3 тиждень
    • Л 3. Концепції структури документознавства; 
    • ПЗ 3. Концепції структури документознавства; 
    • К. СРЗ. 
  • 4 тиждень
    • Л 4. Документ як базове поняття документознавства; 
    • ПЗ 4. Документ як базове поняття документознавства; 
    • К. СРЗ.
  • 5 тиждень
    • Л 5. Істотні характеристики документа; 
    • ПЗ 5. Істотні характеристики документа; 
    • К. СРЗ. 
  • 6 тиждень
    • Л 6. Особливості і властивості документної інформації; 
    • ПЗ 6. Особливості і властивості документної інформації; 
    • К. СРЗ. 
  • 7 тиждень
    • Л 7. Матеріальні носії документованої інформації; 
    • ПЗ 7. Матеріальні носії документованої інформації; 
    • К. СРЗ; МКР 1. 
  • 8 тиждень
    • Л 8. Документування: суть та види. Традиційні та новітні засоби фіксації інформації; 
    • ПЗ 8. Документування: суть та види. Традиційні та новітні засоби фіксації інформації; 
    • К. СРЗ. 
  • 9 тиждень
    • Л 9. Знаки та знакові системи у документуванні; 
    • ПЗ 9. Знаки та знакові системи у документуванні; 
    • К. СРЗ. 
  • 10 тиждень
    • Л 10. Різновиди способів документування: текстове та нарисне; 
    • ПЗ 10. Різновиди способів документування: текстове та нарисне; 
    • К. СРЗ. 
  • 11 тиждень
    • Л 11. Копіювання та розмноження документів; 
    • ПЗ 11. Копіювання та розмноження документів; 
    • К. СРЗ. 
  • 12 тиждень
    • Л 12. Реквізити та формуляр документа; 
    • ПЗ 12. Копіювання та розмноження документів. Реквізити та формуляр документа; 
    • К. СРЗ. 
  • 13 тиждень
    • Л 13. Текст та гіпертекст документа; 
    • ПЗ 13. Текст та гіпертекст документа; 
    • К. СРЗ. 
  • 14 тиждень
    • Л 14. Оригінали та фальсифіковані документи. Способи підробки документів; 
    • ПЗ 14. Оригінали та фальсифіковані документи. Способи підробки документів; 
    • К. СРЗ; МКР 2.
  • 15 тиждень
    • Л 15. Захист документів. Робота та охорона документів, що містять державну таємницю та конфіденційну інформацію.
    • ПЗ 14. Захист документів. Робота та охорона документів, що містять державну таємницю та конфіденційну інформацію; 
    • К. СРЗ. 

 

Самостійна робота

Самостійна робота складає 75 годин: 

  • підготовка до лекційних занять – 15 годин; 
  • підготовка до практичних занять 30 години; 
  • підготовка до іспиту – 30 годин.

 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять або / та лабораторних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Накопичувальна частина дисципліни складається з поточного контрольного опитування (5 контрольних опитувань), роботи на практичних заняттях та виконання домашніх завдань. На поточні контрольні роботи відводиться 0,6 кредити у СМ 1,2 та 0,6 кредити у СМ 3,4. Оцінюються по 10 балів у кожному семестровому модулі. Якщо в роботі не викладено до кінця матеріал — знімається 2 бали, якщо у роботі допущені помилки — знімається 2 бали, якщо здобувач відмовляється від роботи — бали не нараховуються. Контрольне опитування проводиться у формі письмової контрольної роботи. Контрольна робота полягає в розв’язанні задачі за тематикою змістового модулю. Контрольне опитування проводиться після опанування лекційним матеріалом. Максимальне оцінювання кожної контрольної роботи дорівнює 2-ма балам: 0,06 кредити у СМ 1,2 та 0,06 кредити у СМ 3,4. Таким чином у кожному семестровому модулі передбачено 5 поточних контрольних робіт. Робота на практичних заняттях полягає в усній участі здобувачів у диспутах за тематикою змістовного модулю. Активна та продуктивна робота здобувача на кожному практичному занятті оцінюється у 1,33 бали (0,04 кредитів у СМ 1,2 та у СМ3,4 0,04 кредита). Модульні контрольні роботи виконуються у письмовій формі. Максимальна оцінка за їх бездоганне виконання становить 30 балів (0,9 кредити): 1,2 кредити у СМ 1,2 та 0,9 кредити у СМ 3, 4. Модульна робота складається з теоретичної частини (у формі тестових запитань) 10 б. та практичної частини (4 завдання) 20 б. Кількість тестових запитань – 5. Кожна правильна відповідь оцінюється в 2 бали. Правильне розв’язання кожного завдання практичної частини оцінюється в 5 балів. Завдання вважається виконаним, якщо отримана правильна відповідь, послідовно наведено аналіз, обґрунтовано висновки, виконано всі необхідні малюнки та схеми. 

Максимальна оцінка, яку може одержати здобувач за правильні відповіді на екзамені – 100 балів. При отриманні здобувачем вищої освіти оцінки нижче 60 балів (незадовільно), він вважається таким, що не склав екзамен. 

 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, у яких зараховано перший семестровий модуль і накопичувальну частину другого семестрового модулю (при її виконанні не менш ніж на 60 %). 

 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. 

Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається. 

Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0». 

Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом. 

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється. 

Заборонено використання будь-яких підручників, посібників, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та складання екзамену з дисципліни.

2017