Інформаційно-аналітична діяльність у медіасфері

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни:

засвоєння системи теоретичних знань з основ інформаційної аналітики та набуття практичних навичок здійснення інформаційно-аналітичної роботи у медіасфері. 

Завдання дисципліни:

• оволодіння навичками розробки комплексного інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності;
• засвоєння принципів створення, аналізу, редагування та критичного оцінювання журналістських, рекламних та PR-текстів та просування їх на різних медіаплатформах;
• створення мультимедійного продукту у вигляді аналітичного документу за допомогою традиційних інтелектуальних та сучасних комп’ютерних технологій.

Основні результати навчання

Генерувати інноваційні ідеї, формулювати іміджеву мету та впроваджувати її згідно із соціальними, психологічними та іншими характеристиками аудиторії.

Встановлювати комунікацію із суб’єктами інформаційних послуг, користувачами, партнерами, органами влади та управління на засадах професійної етики і доброчесності.

Кількість аудиторних занять

30 аудиторних годин – лекційні заняття; 30 аудиторних годин – практичні заняття.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття;
• СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• ПЗ – практичні заняття;
• КР – курсова робота,
• К – консультації викладача;
• МКР – модульна контрольна робота.

Тематика та види навчальних занять

• 1 тиждень
  • Л1. Інформаційна аналітика як специфічний різновид інформаційної діяльності 
  • ПЗ1. Інформаційна аналітика як специфічний різновид інформаційної діяльності 
  • СРЗ. К.
• 2 тиждень
  • Л2. Інформаційна аналітика як наука та навчальна дисципліна 
  • ПЗ2 Спільні та відмінні риси інформаційної аналітики та науково-дослідної роботи
  • СРЗ. К.
• 3 тиждень
  • Л3. Поняттєвий апарат інформаційної аналітики. Алгоритм проведення інформаційно-аналітичного дослідження у медіасфері
  • ПЗ3. Поетапна реалізація алгоритму дослідження у медіасфері
  • СРЗ. К.
• 4 тиждень
  • Л4. Методика проведення етапу збору документів та фактів у медіасфері 
  • ПЗ4. Класифікація методів збору інформації
  • СРЗ. К.
• 5 тиждень
  • Л5. Методика проведення власне аналітичного етапу дослідження у медіасфері 
  • ПЗ5. Найчастотніші аналітичні методи дослідження
  • СРЗ. К.
• 6 тиждень
  • Л6. Методологія вивчення та задоволення інформаційних потреб користувачів 
  • ПЗ6. Розробка матеріалів для вивчення інформаційних потреб користувачів
  • СРЗ. К.
• 7 тиждень
  • Л7. Основні засади створення ефективного інформаційно-аналітичного контенту для різних груп споживачів 
  • ПЗ7. Створення ефективного інформаційно-аналітичного контенту для різних груп споживачів
  • СРЗ. К.
• 8 тиждень
  • Л8. Відкриті Інтернет майданчики ( тематичні блоги, чати, форуми, соціальні мережі) як засіб інтерактивної аналітичної роботи 
  • ПЗ8. МКР1
  • СРЗ. К.
• 9 тиждень
  • Л9. Сучасне інформаційне середовище та проблема достовірності інформації. 
  • ПЗ9. Верифікація інформації традиційних та сучасних документних джерел 
  • СРЗ. К.
• 10 тиждень
  • Л10. Аналіз текстової інформації як основа інформаційної аналітики у медіасфері 
  • ПЗ10. Поняття змістово-лінгвістичного аналізу. Види інформації в тексті 
  • СРЗ. К.
• 11 тиждень
  • Л11. Авторознавча експертиза як складова текстового аналізу 
  • ПЗ11. Експертні та формальні методики встановлення авторства тексту
  • СРЗ. К.
• 12 тиждень
  • Л12. Документування результатів інформаційно-аналітичного дослідження у медіасфері: створення кінцевого аналітичного документу 
  • ПЗ12. Аналіз текстів аналітичних документів для різних видів медіа
  • СРЗ. К.
• 13 тиждень
  • Л13. Змістово-стилістичні аспекти інформаційно-аналітичного документу для медіа-сфери
  • ПЗ13. Аналіз текстів аналітичних документів для різних видів медіа
  • СРЗ. К.
• 14 тиждень
  • Л14. Сучасна професія інформаційного аналітика у медіасфері 
  • ПЗ.14. МКР 2
  • СРЗ. К.
• 15 тиждень
  • Л15. Інформаційна інфраструктура медійної сфери.
  • ПЗ15. Аналіз інформаційної інфраструктури медійної сфери
  • Захист КР). 
  • СРЗ. К.

Індивідуальна робота

Виконується КР

Мета КР:  поглиблення теоретичних знань та набуття практичних навичок організації інформаційної діяльності у медіасфері ; розробка інформаційного забезпечення діяльності обраного засобу масової інформації 

Етапи виконання КР:

• етап 1 – вибір теми та складання індивідуального плану (1-3 тижні), 
• етап 2 – виконання першої теоретико-дослідницької частини (4-7 тижні), 
• етап 3 – виконання практичної частини та оформлення виконаної в повному обсязі роботи (8-14 тижні), 
• етап 4 – захист КР (15 тиждень).

Самостійна робота

Самостійна робота складає 120 годин. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

• підготовка до лекційних занять – 16 год.
• підготовка до практичних занять – 44 годин;
• виконання курсової роботи – 30 годин;
• підготовка до екзамену – 30 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. 

Семестровий модуль 1

• Виконання практичних завдань – 20 балів. Темін подання – до 8 тижня.
• МКР1 – 30 балів (8 тиждень, перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій).

Семестровий модуль 2

• Виконання практичних завдань – 20 балів. Темін подання – до 15 тижня.
• МКР2 – 30 балів (15 тиждень).

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.

Бездоганне та своєчасне виконання та захист КР оцінюється у 100 балів (30 балів в першому модульному контролі та 70 балів в другому модульному контролі, з яких 20 балів становить захист КР).

Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання – 20 балів кожне) та практичної частини (1 завдання – 40 балів). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.

Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Виконаний не свій варіант завдання МКР, екзаменаційного білета здобувача не оцінюється.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання екзаменів − за встановленим деканатом розкладом.

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.

Підчас модульних тестувань та іспиту забороняється використовувати будь-які підручники, посібники, конспекти лекцій, шпаргалки.