Теорія комунікацій 1

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни:

подати теоретичні знання про систему, елементи, процеси та механізми комунікацій; простежити сучасні тенденції розвитку інформаційного суспільства, розвитку соціальних баз, вдосконалення системи пошуку та подачі інформації у суспільство; підготувати у подальшому до вивчення ними спеціальних інформаційних систем; поглиблене вивчення теоретичних та методологічних уявлень про соціальну і масову комунікацію, про окремі мас-медіа, що знайшли відображення у різноманітних західних, українських соціологічних концепціях.

Завдання дисципліни:

• розкрити основні категорії та поняття предметної галузі «Теорії комунікацій»; виявити роль та вплив комунікаційних каналів у антропогенезі та соціогенезі;
• виявлення перспектив розвитку комунікаційної діяльності у глобальних інформаційних мережах; засвоїти основні теоретичні знання та операційні характеристики;
• вміти використовувати теоретичні знання на практиці соціологічного дослідження.

Основні результати навчання

Знати основні концепції та розуміти теоретичні та практичні проблеми  сучасного напрямку наукових дослідженьу різних сферах соціо-культурної, рекламної, бізнес-діяльності.

Пояснювати комунікаційні процеси і явища на основі теоретичних та прикладних моделей, аналізувати і змістовно інтерпретувати отримані результати.

Оперативно здобувати інформацію, використовуючи традиційні техніки збору фактів і методи дослідження.

Встановлення ефективної ділової комунікації з усіма суб’єктами інформаційного ринку, користувачами, партнерами, органами влади та управління, засобами масової інформації.

Ефективно працювати у прес-центрах, комунікаційних агенціях, рекламних та PR-відділах.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття;
• СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• ПЗ – практичні заняття;
• МКР – модульна контрольна робота;
• К – консультації викладача.

Тематика та види навчальних занять

• 1 тиждень
  • Л 1. Теорія та закономірності розвитку комунікаційної системи суспільства. 
  • ПЗ 1. Теорія та закономірності розвитку комунікаційної системи суспільства. 
  • СРЗ. К.
• 2 тиждень
  • Л 2 Загальне поняття про соціальну комунікацію
  • ПЗ 2. І Загальне поняття про соціальну комунікацію 
  • СРЗ.К
• 3 тиждень
  • Л 3. Соціальна комунікація як умова і характеристика існування соціуму. 
  • ПЗ 3. Соціальна комунікація як умова і характеристика існування соціуму.
  • СРЗ. К.
• 4 тиждень
  • Л 4. Масова комунікація як соціальна інституція 
  • ПЗ 4. Масова комунікація як соціальна інституція
  • СРЗ. К.
• 5 тиждень
  • Л 5. Соціальні функції комунікації.
  • ПЗ 5. Соціальні функції комунікації. 
  • СРЗ. К.
• 6 тиждень
  • Л 6. Моделі комунікації. 
  • ПЗ 6. Моделі комунікації. 
  • СРЗ. К.
• 7 тиждень
  • Л 7. Визначення поняття «комунікаційна діяльність». 
  • ПЗ 7. Визначення поняття «комунікаційна діяльність». 
  • СРЗ. К. МКР1
• 8 тиждень
  • Л 8. Види і рівні комунікаційної діяльності 
  • ПЗ 8. Види і рівні комунікаційної діяльності
  • СРЗ. К.
• 9 тиждень
  • Л 9. Форми комунікаційної діяльності.
  • ПЗ 9. Форми комунікаційної діяльності. 
  • СРЗ. К.
• 10 тиждень
  • Л 10. Комунікаційні канали як матеріальна складова системи соціальних комунікацій.
  • ПЗ 10. Комунікаційні канали як матеріальна складова системи соціальних комунікацій.
  • СРЗ. К.
• 11 тиждень
  • Л 11. Система комунікаційних каналів і засобів та їх взаємодія за теорією А.В. Соколова.
  • ПЗ 11. Система комунікаційних каналів і засобів та їх взаємодія за теорією А.В. Соколова.
  • СРЗ. К.
• 12 тиждень
  • Л 12. Інформатизація як засіброзширення спектру комунікаційних каналів та збагачення комунікативних процесів.
  • ПЗ 12. Інформатизація як засіброзширення спектру комунікаційних каналів та збагачення комунікативних процесів.
  • СРЗ. К
• 13 тиждень
  • Л 13. Історичні умови, соціокультурні фактори еволюції соціальних комунікацій.
  • ПЗ 13. Історичні умови, соціокультурні фактори еволюції соціальних комунікацій.
  • СРЗ. К.
• 14 тиждень
  • Л 14. Поняття про інформаційно-комунікаційні революції в суспільстві.
  • ПЗ 14. Поняття про інформаційно-комунікаційні революції в суспільстві.\ СРЗ. К.
  • СРЗ. К.
• 15 тиждень
  • Л 15. Етапи становлення соціальних комунікацій. 
  • ПЗ 15. Етапи становлення соціальних комунікацій. 
  • СРЗ. К. МКР 2.

Самостійна робота

Самостійна робота складає 60 годин. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

• підготовка до лекційних занять – 10 годин;
• підготовка до практичних занять – разом 20 години.
• підготовка до екзамену – 30 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. 

Семестровий модуль 1

• ПЗ 1. Оцінка за виконання практичних завдань 4 балів.
• ПЗ 2. Оцінка за виконання практичних завдань 4 балів.
• ПЗ 3. Оцінка за виконання практичних завдань 4 балів.
• ПЗ 4. Оцінка за виконання практичних завдань 4 балів.
• ПЗ 5. Оцінка за виконання практичних завдань 4 балів
• ПЗ 6. Оцінка за виконання практичних завдань 4 балів
• ПЗ 7. Оцінка за виконання практичних завдань 6 балів
• МКР1 – 20 балів (7 тиждень, перескладання можливе протягом 9–11 тижнів)

 
Семестровий модуль 2

• ПЗ 8. Оцінка за виконання практичних завдань 4 балів.
• ПЗ 9. Оцінка за виконання практичних завдань 4 балів.
• ПЗ 10. Оцінка за виконання практичних завдань 4 балів.
• ПЗ 11. Оцінка за виконання практичних завдань 4 балів
• ПЗ 12. Оцінка за виконання практичних завдань 4 балів
• ПЗ 13. Оцінка за виконання практичних завдань 4 балів
• ПЗ 14. Оцінка за виконання практичних завдань 3 балів
• ПЗ 15. Оцінка за виконання практичних завдань 3 балів
• МКР2 – 20 балів (15 тиждень)

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.

Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання по 20 балів) та практичної частини (1 завдання 40 балів). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.

Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватися принципів академічної культури та академічної доброчесності.

Виконаний здобувачем не свій варіант завдання МКР, екзаменаційного білета не оцінюється.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на модульній контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання екзамену здійснюється у встановлений деканатом термін.

Під час лекції здійснювати і приймати телефонні дзвінки заборонено.

Під час проходження модульного контролю і складання екзамену заборонено використовувати будь-які підручники, посібники, конспекти лекцій, шпаргалки, мобільні телефони.