Історія української та зарубіжної журналістики

ID: 7274
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Edition: 
2020.
Number of ECTS credits: 
6.00.
Contains abstract work
Final form of control: 
Exam.
Number of classroom classes: 
30  годин – лекційних занять, 30 годин – практичних занять.

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни:

дослідити джерела виникнення та шляхи розвитку засобів масової інформації в Україні та в різних країнах світу; систематизувати знання про  історичні закономірності становлення журналістики.

Завдання дисципліни:
  • вивчити основні етапи зародження і розвитку української та зарубіжної журналістики;
  • сформувати систему понятійного апарату;
  • виявити спільне й відмінне в розвитку преси і журналістики в різних країнах світу;
  • ознайомити з наявною джерельною та історіографічною базою.

 

Основні результати навчання

Застосовувати знання зі сфери предметної спеціалізації для створення інформаційного продукту чи для проведення інформаційної акції: знати основні періоди становлення і розвитку української та світової журналістики; найвідоміших представників світової преси; особливості розвитку газетної та журнальної справи протягом XVII–XX ст., передумови виникнення нових ЗМІ.

Виконувати пошук, оброблення та аналіз інформації з різних джерел: співвідносити конкретне видання чи прізвище журналіста з тією чи іншою епохою розвитку журналістики.

Використовувати сучасні інформаційні й комунікаційні технології та спеціалізоване програмне забезпечення для вирішення професійних завдань: аналізувати джерела з теорії та історії журналістики як українських, так і авторитетних зарубіжних авторів.

Наводити аргументи щодо донесення необхідної інформації, просування ідей, технологічних рішень у різних сферах соціальних комунікацій.

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

  • Л – лекційні заняття;
  • ПЗ – практичні заняття;
  • СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти;
  • МКР – модульна контрольна робота;
  • РР – реферативна робота;
  • К – консультації.

 

Тематика та види навчальних занять

  • 1 тиждень
    • Л1. Історія журналістики як предмет наукового дослідження.
    • ПЗ1. Предмет наукового зацікавлення у журналістикознавстві. Об’єкт і предмет журналістики. Журналістика як наука (журналістикознавство) та її найважливіші складові: теорія та історія журналістики. Місце журналістики в сучасному суспільстві.
    • СРС. К. РР (початок етапу 1).
  • 2 тиждень
    • Л2. Передумови виникнення і становлення журналістики.
    • ПЗ2. Пражурналістика доби Середньовіччя і Відродження. Ораторство як головний канал масової комунікації античності. Красномовство як словесне мистецтво впливу на масову свідомість. Театральна вистава – одна з найважливіших форм масової комунікації та управління соціальними процесами у стародавній полісній Греції.
    • СРС. К.
  • 3 тиждень
    • Л3. Винайдення книгодрукування: перехід від рукописних до друкованих видань.
    • ПЗ3. Історія розвитку книгодрукування. Зародження ксилографії у буддійських монастирях. Поява словолитної техніки. Винаходи Йоганна Генсфляйша (Гутенберга) та поява друкарства у багатьох країнах світу.
    • СРС. К. РР (початок етапу 2).
  • 4 тиждень
    • Л4. Європейська журналістика XVIII - початку ХІХ ст.
    • ПЗ4. Упровадження книгодрукування в Україні. Перша друкарня на території України у Львівській братській школі (XV ст.). Відомий майстер Лаврентій Пилипович.
    • СРС. К.
  • 5 тиждень
    • Л5. Американська журналістика XVIII- ХХ ст.
    • ПЗ5.Зародження та методологічні проблеми вивчення української журналістики.
    • СРС. К.
  • 6 тиждень
    • Л.6. Становлення телебачення й радіомовлення в країнах Західної Європи й США.
    • ПЗ6. Система імперських утисків і цензурних заборон національної преси в Росії (ХІХ – поч. ХХ ст.).
    • СРС. К.
  • 7 тиждень
    • Л7. Формування системи преси Японії та Китаю.
    • ПЗ7.Роль національних видань на Західній Україні.
    • МКР1.СРС. К. 
  • 8 тиждень 
    • Л8. Історія преси в Україні.
    • ПЗ8. Суспільно-політична програма журналу «Основа».
    • СРС. К.
  • 9 тиждень 
    • Л9. Аналіз нових наукових праць з історії української та світової журналістики.
    • ПЗ9. Зародження та методологічні проблеми вивчення української журналістики.
    • СРС. К.
  • 10 тиждень
    • Л10. Дискусії і полеміки щодо питань періодизації історії української журналістики.
    • ПЗ10. Видання другої половини ХІХ ст.
    • СРС. К. РР (початок етапу 3).
  • 11 тиждень
    • Л11. Репресивні заходи російського уряду проти українського слова й перенесення розвитку української журналістики до Австро-Угорщини.
    • ПЗ11. Історія появи видання «Літературно-науковий вісник», етапи його розвитку.
    • СРС. К.
  • 12 тиждень
    • Л12. Українська зарубіжна періодика (остання чверть XIX – XX ст.).
    • ПЗ12. Національна преса на хвилі визвольних змагань і становлення державності (1917-1920).
    • СРС. К.
  • 13 тиждень
    • Л13. Журналістика України в радянську добу.
    • ПЗ13. Преса української політичної еміграції між світовими війнами (1919-1939).
    • СРС. К. РР (етап 4).
  • 14 тиждень
    • Л14. Українські ЗМК у боротьбі за державність України.
    • ПЗ14. Ідеологічно-тематичні розходження, агітація і пропаганда засобами преси.
    • МКР 2. К. СРС. 
  • 15 тиждень
    • Л15. Українські ЗМК у добу незалежності України.
    • ПЗ15. «Відроджена» преса 90-х рр. ХХ ст.
    • СРС. К.

 

Індивідуальна робота

Мета РР – розвиток самостійності в розв’язанні науково-дослідних завдань та практичних навичок при дослідженні української та зарубіжної періодики та аналізі регіональних онлайн ЗМІ Одещини.

Бездоганне та своєчасне виконання та захист РР оцінюється у 5 балів (1 бал в семестровому модулі 1 та 4 бали в семестровому модулі 2), які складаються зі змістовного розкриття теми, наочного аналізу наукової думки з проблематичного питання відповідно до тематики РР та публічного захисту роботи. Робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етапи 1-2 РР оцінюється максимум у 3,5 бали, етап 3 та 4 – 1,5 бали за представлення результатів роботи через доповідь та відповідь на додаткові запитання під час захисту.

Тематика реферативних робіт:

  • Розглянути історичні передумови виникнення журналістики.
  • Розкрити пражурналістські явища.
  • Описати історію винайдення друкарського верстата та розповсюдження друкарства у світі.
  • Розкрити систему наук про журналістику.
  • Пояснити основні тенденції розвитку журналістики в Україні.
  • Розкрити етапи ґенези преси та її типологічні ознаки.
  • Прокоментувати інформацію – її види і сутність.
  • Дослідити зародження періодичних видань, сучасний стан видавництв як у світі, так і в Україні.
  • Описати основні й визначальні ідейно-концептуальні засади преси.
  • Розглянути творчість найвідоміших публіцистів та їх внесок у розвиток української журналістики.
  • Розкрити проблемно-тематичний репертуар книговидання, що найбільше був витребуваним серед читачів у різні історичні епохи.
  • Описати фундаментальні дослідження з історії видавничої справи зарубіжних та українських дослідників.

 

Самостійна робота

Самостійна робота складається із творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій, підготовки до практичних занять, виконання індивідуальних контрольних завдань та реферативної роботи, підготовки до екзамену.

Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.

Самостійна робота складає 120 годин. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

  • підготовка до лекційних занять – 24 години;
  • підготовка до практичних занять та виконання індивідуальних контрольних завдань – разом 58 годин;
  • виконання РР – 8 годин;
  • підготовка до екзамену – 30 годин.

 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. 

Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. Максимальна сума накопичувальних балів у 1 модульному контролі 35 балів, у другому – 31: РР (5 балів), активна робота на практичних заняттях, семестровий модуль 1 – 19 балів, семестровий модуль 2 – 16 балів. Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.

Індивідуальна робота. Бездоганне та своєчасне виконання та захист РР оцінюється у 5 балів (3 бали в семестровому модулі 1 та 2 бали в семестровому модулі 2), які складаються зі змістовного розкриття теми, наочного аналізу наукової думки з проблематичного питання відповідно до тематики РР та публічного захисту роботи. Робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етапи 1-2 РР оцінюється максимум у 3,5 бали, етап 3 та 4 – 1,5 бали за представлення результатів роботи через доповідь та відповідь на додаткові запитання під час захисту.

Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (2 запитання – 20 балів кожне) та практичної частини (1 завдання – 60 балів). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. 

 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання екзаменів та КР відбувається за встановленим деканатом розкладом.

 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.

Заборонено використання будь-яких підручників, посібників, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та складання екзамену з дисципліни.