Медіакультура 2

Анотація навчальної дисципліни

Мета

вивчення дисципліни засвоєння здобувачами основних положень медіакультури, вміння використовувати їх у процесі аналізу медіакультурних явищ, формування розуміння закономірностей розвитку культурних явищ у медіа. 

Завдання дисципліни:

• сформувати уявлення про роль медіакультуру та її функції, розуміти основні поняття та взаємозалежності, згати співвідношення елементів наративної структури в художньому тексті, мати уявлення про комунікацію як необхідну складову розвитку інформаційного суспільства. Виробити уміння аналізувати складні літературні наративи, володіти принципами й методами наративно-дискурсивного вивчення медіакультури, пояснювати закономірності еволюції та трансформації культури медіа.

Основні результати навчання

• Знати основні методи системного аналізу, закономірності побудови, функціонування та розвитку систем для розв’язання задач аналізу та синтезу. 
• Уміти використовувати результати проведеного аналізу для синтезування отриманої інформації. 
• Уміти організовувати діяльність роботи команди та ефективно управляти часом. 
• Мати навички взаємодії із іншими людьми, уміння роботи в групах. 
• Систематично читати літературу за фахом (у тому числі закордонну), уміння складати реферати, анотації, аналітичні огляди тощо. 
• Здатність пристосовуватись до обставин, що постійно змінюються в сфері професійної діяльності

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття;
• СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті;
• РР – реферативна робота;
• МКР – модульна контрольна робота;
• К – консультація викладача.

Тематика та види навчальних занять

• 1 тиждень
  • Л1. Медіакультура і медіаграмотність, інформаційна культура і медіакритика, як чинники формування інформаційного суспільства. 
  • Л2. Поняття інформаційного суспільства.
  • ПЗ1. Специфіка групової комунікації. Культура комунікації в групі.
  • СРЗ. К.
• 2 тиждень
  • Л3. Особливості інформаційного суспільства в Україні.
  • ПЗ2. Поняття інформаційного суспільства. Особливості інформаційного суспільства в Україні.
  • СРЗ. К.
• 3 тиждень
  • Л4. Чинники, що формують інформаційне суспільство.
  • Л5. Чинники, що формують інформаційне суспільство (продовження).
  • ПЗ3. Чинники, що формують інформаційне суспільство. 
  • СРЗ. К.
• 4 тиждень 
  • Л6. Медіаграмотність як шлях до реалізації проекту медіакультури. 
  • ПЗ4. Медіаграмотність як шлях до реалізації проекту медіакультури.
  • СРЗ. К.
• 5 тиждень 
  • Л7. Роль медіакритики та інформаційної культури у формуванні медіакультури суспільства і самих медіа.
  • Л8. Роль медіакритики та інформаційної культури у формуванні медіакультури суспільства і самих медіа (продовження).
  • ПЗ5. Роль медіа критики та інформаційної культури у формуванні медіакультури суспільства і самих медіа.
  • СРЗ. К.
• 6 тиждень 
  • Л9. Медіакритика і медіакультура – основні методики.
  • ПЗ6 Медіакритика і медіакультура – основні методики.
  • СРЗ. К.
• 7 тиждень 
  • Л10. Регуляторна роль медіа критики.
  • Л11. Медіаекологія / медіакритика / медіаграмотність / медіафілософія – спільне та відмінне.
  • ПЗ7. Медіаекологія / медіакритика / медіаграмотність / медіафілософія – спільне та відмінне.
  • СРЗ. К.
• 8 тиждень 
  • Л12. Медіатизація та її наслідки для соціального управління.
  • ПЗ8. Медіатизація та її наслідки для соціального управління.
  • МКР1. СРЗ. К.
• 9 тиждень 
  • Л13. Медіа-портал MediaSapiens – як ретранслятор проблем медіапросвіти.. 
  • Л14. Медіа-портал MediaSapiens – як ретранслятор проблем медіапросвіти. Засоби, методи, техніки медіапросвіти.
  • ПЗ9. Засоби, методи, техніки медіапросвіти.
  • СРЗ. К.
• 10 тиждень 
  • Л15. Особливості рубрики «Медіаосвіта».
  • ПЗ10. Особливості рубрики «Медіаосвіта».
  • СРЗ. К.
• 11 тиждень 
  • Л16. Хто? Де? Коли? Про що? – рубрика «Майстер-клас».
  • Л17. Практичні поради у рубриці «How to».
  • ПЗ11. Практичні поради у медіакультурі та медіаосвіті.
  • СРЗ. К.
• 12 тиждень 
  • Л18. «Журналістська освіта» про освіту для журналістів: проблеми, перспективи, особливості.
  • ПЗ12. «Журналістська освіта» про освіту для журналістів: проблеми, перспективи, особливості. 
  • СРЗ. К.
• 13 тиждень 
  • Л19. Суть поняття медіатизації та її наслідків для соціального управління.
  • Л20. Суть поняття медіатизації та її наслідків для культури загалом.
  • ПЗ13. Суть поняття медіатизації та її наслідків для соціального управління та культури.
  • СРС. К.
• 14 тиждень 
  • Л21. Регуляторна роль медіакритики в медіакультурі.
  • ПЗ14. Регуляторна роль медіакритики в медіакультурі.
  • СРС. К.
• 15 тиждень 
  • Л22. Інформаційні ресурси які займаються регулюванням медіакультури.
  • Л23. Культурологічна та семіотична теорії медіаосвіти.
  • ПЗ15. Культурологічна та семіотична теорії медіакультури. 
  • МКР2. СРЗ. К.

Індивідуальна робота

Передбачає виконання РР. 

Мета РР – розвиток самостійності здобувачів вищої освіти у доборі та опрацюванні джерел інформації з визначеної теми, удосконалення вмінь обирати суттєве, основне, а також давати оцінку проаналізованому та робити висновки. 

Виконання РР складається з 4 етапів: 

• 1-2 тижні (1 етап) – вибір та затвердження теми, попередній добір наукових джерел, складання плану дослідження; 
• 3-7 тижні (2 етап) – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту РР; 
• 8-12 тижні (3 етап) – підготовка чистового варіанту РР, отримання відгуку наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь); 
• 13-14 тижні (4 етап) – публічний захист РР.

Самостійна робота

Самостійна робота складає 78 годин. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальної діяльності: 

• підготовка до лекційних занять – 10 годин; 
• підготовка до практичних занять та виконання індивідуальних контрольних завдань – 30 годин; 
• виконання РР – 8 годин; 
• підготовка до екзамену – 30 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують по дві модульні контрольні роботи в кожному навчальному семестрі. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на чотири семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. 

Семестровий модуль № 1. 

• ПЗ1-8. Оцінка за виконання – 20 балів (включає виконання практичних завдань (12 балів) та активну роботу на практичних заняттях (8 балів)). Термін виконання визначено розкладом навчальних занять. 
• РР. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 7 тиждень. 
• МКР1. Оцінка за виконання – 25 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій. 

Семестровий модуль № 2. 

• ПЗ9-15. Оцінка за виконання – 20 балів (включає виконання практичних завдань (13 балів) та активну роботу на практичних заняттях (7 балів)). Термін виконання визначено розкладом навчальних занять. 
• РР. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання і захисту – 13-14 тижні. 
• МКР2. Оцінка за виконання  – 25 балів (15 тиждень). Усі модульні контрольні роботи виконуються у письмовій формі. Кожна модульна робота складається з теоретичної (тест із 10 запитань) та практичної (3 завдання) частин. Відповідь на кожне запитання теоретичної частини оцінюється в 1 бал; правильне виконання кожного практичного завдання оцінюється максимум у 5 балів. Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни в кожному семестрі – 100 балів. Підсумковим контролем з дисципліни в 3 семестрі є залік. Підсумковим контролем з дисципліни у 4 семестрі є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної (2 запитання) та практичної (2 завдання) частин. 

Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.

Умови допуску до підсумкового контролю

Залік виставляється як сумарна оцінка за всі види навчальних елементів навчальної дисципліни виконані не менше, ніж на 60 %. Перескладання заліку здійснюється в термін встановлений деканатом. До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання екзаменів здійснюється в термін встановлений деканатом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на модульній контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Перескладання заліку та складання/перескладання екзамену здійснюється в термін встановлений деканатом.

Під час лекції здійснювати і приймати телефонні дзвінки заборонено.

Під час проходження модульного контролю заборонено використовувати будь-які підручники, посібники, конспекти лекцій, шпаргалки, мобільні телефони.