Аудіовізуальні засоби в журналістській, рекламній та РR-діяльності 2

ID: 7534
Elective discipline
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Edition: 
2017.
Number of ECTS credits: 
4.00.
Contains abstract work
Final form of control: 
Exam.
Number of classroom classes: 
24 аудиторних годин – лекційні заняття; 12 аудиторних годин – практичні заняття.

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни:

формування у здобувачів систематизованих знань про діяльність вітчизняних і зарубіжних аудіовізуальних ЗМК, визначити основні теоретичні поняття і відпрацювати навички їхнього використання при аналізі явищ і процесів на медіа-ринку, сформувати вміння і навички роботи із засобами масової комунікації.    

Завдання навчальної дисципліни:
  • ознайомлення здобувачів із принципами роботи сучасних аудіовізуальних ЗМК, зі специфікою вітчизняного медіа-бізнесу;
  • розгляд прийомів підвищення рейтингів різних програм і проектів;
  • набуття навичок організації рекламних акцій в аудіовізуальних ЗМК та розробки концепцій мовлення; розгляд способів створення власної медіаструктури і стратегій завоювання своєї «ніші» на ринку.

Основні результати навчання

  • Здатність пристосовуватись до обставин, що постійно змінюються в сфері професійної діяльності. 
  • Знати основні концепції та розуміти теоретичні та практичні проблеми сучасного напрямку наукових досліджень у різних сферах соціо-культурної, рекламної, бізнес-діяльності. 
  • Розробляти оптимальні за складом та функціональністю засоби мультимедійних компонентів для використання у журналістиці, рекламі та PR. 
  • Забезпечення громадськості актуальною, якісною щодо змісту, форми та впливу мас-медійною продукцією. 
  • Участь у формуванні ефективних внутрішніх комунікацій, націлених на створення і підтримання сприятливого психологічного клімату в колективі, мотивацію співробітників на активну діяльність і розвиток організації. 

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

  • Л – лекційні заняття;
  • СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
  • ПЗ – практичні заняття;
  • РР– реферативна робота;
  • К – консультації викладача.

 

Тематика та види навчальних занять

  • 1 тиждень
    • Л1. Вступ до дисципліни. Основні поняття і визначення
    • СРЗ, К, РР початок етапу 1.
  • 2 тиждень
    • Л2. Аудіовізуальні засоби
    • ПЗ1. Природа, джерела, перетворювачі, носії аудіовізуальної інформації.  Аудіовізуальна культура: історія, концепції, структура, функціонування
    • СРЗ, К.
  • 3 тиждень
    • Л3. Аудіовізуальні технології
    • СРЗ, К, РР початок етапу 2.
  • 4 тиждень
    • Л4. Аудиторія та її вимоги
    • ПЗ2. Структурна схема «інформація-потреби». Аудиторні вимоги  
    • СРЗ, К.
  • 5 тиждень
    • СРЗ, К.
  • 6 тиждень
    • Л6. Мова радіо і ТБ
    • ПЗ3. Принципи написання статей для преси і електронних ЗМІ. Особливості сприйняття слів
    • СРЗ, К. МКР1
  • 7 тиждень
    • Л7. Майстерність журналіста (ведучого програм, презентера)
    • СРЗ, К.
  • 8 тиждень
    • Л8. Маркетинг ЗМІ: стратегія завоювання своєї «ніші» на ринку
    • ПЗ4. Стратегія маркетингу в редакції. Особливості маркетингу електронних ЗМІ
    • СРЗ, К, РР початок етапу 3 
  • 9 тиждень
    • Л9.  Аналіз медіа-ринку
    • СРЗ, К.
  • 10 тиждень
    • Л10. Ефірні продажі
    • ПЗ5. Фактори, що впливають на обсяги продажів. Реклама на радіо і ТБ
    • СРЗ, К. РР початок етапу 4
  • 11 тиждень
    • Л11. Масово-комунікаційна політика в суспільстві
    • СРЗ, К.
  • 12 тиждень
    • Л12. Формування громадської думки за допомогою засобів масової комунікації
    • ПЗ6. Явища «аудіовізуальної неписемності» серед населення та маніпуляції громадською думкою у засобах масової комунікації
    • СРЗ, К. МКР2.

 

Індивідуальна робота

Мета РР – систематизація,  поглиблення  й  активне  застосування  знань  стосовно можливостей аудіовізуальних технологій щодо формування громадської думки та підвищення рівня аудіовізуальної культури населення певного регіону, закріплення  знань,  отриманих  у лекційному курсі та під час виконання лабораторних робіт, а також набуття практичних навичок організації рекламних акцій в аудіовізуальних ЗМК та розробки концепцій мовлення, створення власної медіаструктури і стратегій завоювання своєї «ніші» на ринку.

Виконання реферативної роботи складається з 4 етапів: 

  • 1-2 тиждень – етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 
  • 2-3 тиждень – етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, написання І розділу реферативної роботи. 
  • 6-8 тиждень – етап 3 – виконання ІІ розділу ної роботи, оформлення чорнового варіанта роботи, підготовка до захисту (презентація + доповідь).
  • 10-12тиждень – етап 4 –  оформлення остаточного варіанта роботи, публічний захист.

Тематика реферативних робіт пов’язана з пошуком і аналізом інформації стосовно історичного розвитку та сучасного стану медіа-ринку в Україні та світі, а також дослідженням наявного рівня аудіовізуальних засобів певного регіону і  розробкою методів підвищення рейтингів конкретних програм і проектів або організацією рекламних акцій в аудіовізуальних ЗМК, або розробкою концепцій мовлення, або створенням власної медіаструктури та формуванням стратегій завоювання своєї «ніші» на ринку.  

 

Самостійна робота

Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій, підготовки до практичних занять, виконання реферативної роботи, підготовки до екзамену.

Самостійна робота складає 62 години. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

  • підготовка до лекційних занять – 12 годин;
  • підготовка до лабораторних занять – разом 12 годин;
  • виконання РР – 8 годин;
  • підготовка до екзамену – 30 годин.

 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. Максимальна сума балів за виконання практичних завдань у кожному модульному контролі 20 балів. Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 25 балів.

Індивідуальне завдання. Бездоганне та своєчасне виконання та захист РР оцінюється у 10 балів (5 балів в семестровому 1-му модулі та 5 балів в 2-му семестровому модулі), які складаються зі змістовного розкриття теми, наочного аналізу наукової думки з тематики РР та захисту роботи. Робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етапи 1-2 РР оцінюється максимум у 5 балів, етап 3 та 4 – 5 балів за представлення результатів роботи через доповідь та відповідь на додаткові запитання під час захисту.

Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання – 20 балів кожне) та практичної частини (1 завдання – 40 балів). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.

 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів вважається «не зарахованою» та оцінюється, відповідно, на оцінку «0».

Відсутність здобувача на МКР відповідає оцінці «0». 

Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом. 
Під час Л, ПЗ, Е користуватися ґаджетами заборонено.

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів з дисципліни.