Обчислювальні та мікропроцесорні засоби 2

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни:

Отримання теоретичних та практичних знань та вмінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей та інших особистих якостей, достатніх для розв’язання складних спеціалізованих теоретичних та практичних задач розробки, проектування, виробництва, монтажу, експлуатації, технічного обслуговування, ремонту та модернізації обчислювальних та мікропроцесорних засобів електронних пристроїв та систем.

Основні результати навчання

• Знати основні методи системного аналізу, закономірності побудови, функціонування та розвитку систем для розв’язання задач аналізу та синтезу.
• Здатність до самонавчання та продовження професійного розвитку.
• Систематично читати літературу за фахом (у тому числі закордонну), уміти складати реферати, анотації, аналітичні огляди тощо.
• Уміти виконувати розрахунки параметрів деталей, розробляти креслення, вибирати матеріал та технологію виготовлення деталей відповідно до етапу про проектування та типу виробництва, вибирати елементну базу, рівень інтеграції, конструктивно закінчені вироби мікроелектронної техніки.
• Здатність за типовими методиками та програмами визначити відповідність параметрів показників якості, що очікуються за розробленим проектом, вимогам технічного завдання. 
• Здатність розробляти або виконувати окремі завдання по розробці програм та методик випробування макетів (прототипів), досвідних зразків, установчих партій, періодичних випробувань серійної продукції; аналізувати результати всіх видів випробувань, а також зміст рекламацій споживача, визначати (пропонувати) зміни у конструкцію електронного пристрою.
• Уміти вибирати, використовуючи технічні характеристики, типове технологічне обладнання, оснастку та контрольну апаратуру; синтезувати, використовуючи засоби комп’ютерного проектування та данні попередніх етапів проектування,  комплект основних технологічних документів відповідно до етапу проектування та типу виробництва.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття;
• Пз – практичні заняття;
• СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• КР – курсова робота;
• МКР – модульна контрольна робота;
• К – консультації.

Тематика та види навчальних занять

• 1 тиждень
  • Л1. Людино-машинні інтерфейси. Основні характерістикі та параметри. 
• 2 тиждень
  • Пз1. Аналіз функціональних характеристик та параметрів сенсорних засобів вводу (ч.1).
  • СРС. К.
  • СРС. К.
• 3 тиждень
  • Л2. Модулі вводу інформації. Клавіатура. Маніпулятор типа «миша». Сенсорні засоби вводу. Схемотехнична реалізація.
  • СРС. К.
• 4 тиждень
  • Пз2. Аналіз функціональних характеристик та параметрів сенсорних засобів вводу (ч.2). 
  • СРС. К.
• 5 тиждень
  • Л3. Модулі вводу відеоінформації. Схемотехнична реалізація 
  • СРС. К.
• 6 тиждень
  • Пз3 Аналіз функціональних характеристик та параметрів мікропроцесорних засобів вводу відеосигналу (ч.1).
  • СРС. К.
  • МКР1.
• 7 тиждень
  • Л4. Модулі виводу інформації. LED-індікатори. Схемотехнична реалізація.
  • СРС. К.
• 8 тиждень
  • Пз4. Аналіз функціональних характеристик та параметрів мікропроцесорних засобів вводу відеосигналу (ч.2).
  • СРС. К.
• 9 тиждень
  • Л5. Модулі виводу відеоінформації. Схемотехнична реалізація.
  • СРС. К.
• 10 тиждень
  • Пз5. Аналіз функціональних характеристик та параметрів мікропроцесорних засобів виводу відеосигналу (ч.1).
  • СРС. К.
• 11 тиждень
  • Л6. Перспективи розвитку обчислювальних та мікропроцесорних засобів.
  • СРС. К.
• 12 тиждень
  • Пз6. Аналіз функціональних характеристик та параметрів мікропроцесорних засобів виводу відеосигналу (ч.2).
  • СРС. К.
  • МКР2.

Індивідуальна робота

Виконується курсова робота. 

Мета курсової роботи: отримання навичок складання алгоритму для вирішення прикладної задачі. 

• 1–6 тижні Отримання завдання на розробку обчислювальної або мікропроцесорної системи оброблення та передачі інформації. Розробка загальної блок-схеми обчислювального алгоритму, що реалізує заданий метод рішення конкретної прикладної задачі оброблення та передачі інформації. Застосування функціональних модулів у схемі. 
• 7–11 тижні Виконаня детального проектування обчислювальної або мікропроцесорної системи оброблення та передачі інформації з застосуванням типових прийомів. Представлення остаточної схеми вирішення задачі згідно індивідуального завдання. Формулювання висновків по роботі.
• 12 тиждень  Захист роботи.

Самостійна робота

Самостійна робота складає 66 годину. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

• підготовка до лекційних занять – 12 година;
• підготовка до лабораторних занять – 12 годин;
• підготовка до екзамену – 12 годин;
• виконання курсової роботи – 30 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та лабораторних занять, виконують курсову роботу та 2 модульні контрольні роботи.

Модульні контрольні роботи №1 та №2 виконуються у письмовій формі з використанням контрольних запитань.  Максимальна оцінка за її виконання становить 30 балів. Модульна контрольна робота складається з теоретичної частини (3 запитання) та практичної частини (1 задача). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 7 балами, правильне розв’язання задачі оцінюється в 9 балів. 

Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів, курсова робота – 100 балів:

Семестровий модуль № 1

• Пз1…3. Оцінка за виконання трьох практичних завдань – 21 балів (по 5 балів за кожне завдання). 
• МК1. Модульна контрольна робота – 29 балів (6 тиждень). Перескладання можливе протягом 7–8 тижнів за розкладом консультацій.
• Курсова робота (ч.1). Оцінка за виконання – 30 балів. Термін надання – 6 тиждень.

Семестровий модуль № 2

• Пз8…15. Оцінка за виконання трьох практичних завдань – 21 балів (по 5 балів за кожне завдання). 
• МК2. Модульна контрольна робота – 29 балів (11 тиждень).
• Курсова робота (ч.2). Оцінка за виконання – 30 балів, захист – 40 балів. Термін надання та захист – 11–12 тижні.

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни за семестр – 100 балів.

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.

Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

Складання/перескладання екзамену організується за встановленим деканатом ІІБРТ розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Відсутність здобувача на контрольній роботі або на екзамені відповідає оцінці «0».