Технологія і виробництво ЕОТ 2

Навчальна дисципліна професійної підготовки
Обсяг освітнього компонента: 
• у кредитах ЄКТС — 4.5.
Кількість аудиторних занять: 
24 години лекційних занять, 12 годин практичних занять, 12 годин лабораторних занять.
Індивідуальна робота: 
• очна форма — курсова робота.
Семестровий контроль: 
Test. Protection of course work.
Викладач: 
Анотація: 

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни

формування комплексу знань і здобуття практичних навичок з основ технології електронно-обчислювальної техніки (ЕОТ), вивчення складної технологічної системи виробництва електронних пристроїв, яка забезпечує конкурентоспроможність виробів, високу якість продукції і ефективність виробництва, ознайомлення з принципами організації управління технологічними процесами.  Головний об´єкт вивчення дисципліни – технологічні процеси виробництва ЕОТ при використанні прогресивних методів, спеціальних матеріалів і засобів технологічного оснащення.

Завдання дисципліни:
  • представлення технології виробництва ЕОТ як науки про закономірності, що властиві взаємозв'язаним процесам конструювання і виробництва ЕОТ для забезпечення ії конку-рентоспроможності, високої якості та найменшої собівартості;
  • вивчення понять та означень, структури та характеристик, методів опису та аналізу технологічних систем (ТС) та технологічних процесів (ТП) виготовлення ЕОТ;
  • вивчення фізико-хімічних основ функціонування ТС складання, монтажу, контролю та регулювання ЕОТ;
  • формування знань з проблематики синтезу ТП виконання механічних та електричних з'єднань, виготовлення провідникових друкованих плат, автоматизованого складання і мон-тажу вузлів ЕОТ, загального складання, вологозахисту і герметизації, контролю, регулю-вання і технологічного тренування ЕОТ;
  • отримання уявлення про місце ТП виробництва ЕОТ у комплексі по розробці, кон-струюванню та виготовленню ЕОТ.

     Курсова робота (КР) присвячена розвитку навичок з аналізу, оптимізації та вибору технологічних операцій виробництва ЕОТ.

 

Основні результати навчання

  • В результаті вивчення дисципліни студент повинен знати типові конструкції функціональних модулів ЕОТ другого рівня;
  • конструктивно-технологічні особливості сучасних вузлів на друкованих платах, електронних компонентів, друкованих плат, що складають функціональні модулі другого рівня;
  • основні методи і матеріали, які використовують у виробництві електронних компонентів, друкованих плат і вузлів на друкованих платах;
  • технологічні переходи, операції і процеси складання і монтажу вузлів на друкованих платах, їх оптимальну послідовність;
  • типові технологічні маршрути складання і монтажу електронних компонентів у отвори друкованих плат і на поверхню;
  • методи контролю якості складання і монтажу вузлів;   
  • уміти обгрунтовувати вибір конструктивно-технологічного варіанту реалізації вузла відповідно до ТЗ;
  • проводити модернізацію вузла на друкованій платі з використанням змішаного монтажу і монтажу на поверхню;
  • вибирати електронні компоненти у найсучаснішо-му конструктивному виконанні;
  • розробляти схему збирального складу і схему технологічну структурну;
  • синтезувати оптимальний технологічний маршрут виробництва вузла і розробляти маршрутну карту;
  • моделювати ТП складання і монтажу, визначати параметри, що впливають на ТС складання і монтажу, на результативність роботи системи.

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

  • Л – лекційні заняття;
  • ПЗ – практичні заняття;
  • ЛР –лабораторні роботи;
  • СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти;
  • МКР – модульна контрольна робота;
  • К – консультації.

 

Тематика та види навчальних занять

  • 1 тиждень
    • Л1. Складність виробів електроніки і їх виготовлення.  
    • ПЗ1. DFM-аналіз. 
    • СРС. К.
  • 2 тиждень
    • Л2. Вибір оптимального варіанту ТП.
    • ЛР1. Дослідження ТП конвекційного паяння.
    • СРС. К.
  • 3 тиждень
    • Л3. Технологія виготовлення рельєфних плат.
    • ПЗ2. Оцінка надійності непаяних пресових з'єднань.
    • СРС. К.
  • 4 тиждень
    • Л4. Технологічні процеси монтажу непаяними методами.
    • ЛР2. Дослідження ТП лазерного паяння.
    • СРС. К.
  • 5 тиждень
    • Л5. Технологія роз'ємних та нероз'ємних з'єднань.
    • ПЗ3. Дослідження технології виготовлення двосторонніх рельєфних плат.
    • СРС. К.
  • 6 тиждень
    • Л6. Внутрішньо- і межблочний монтаж.
    • ЛР3. Монтаж друкованих плат за технологією РоР (корпус-на-корпус).
    • СРС. К.
  • 7 тиждень
    • Л7. Технологічне тренування і випробування.
    • ПЗ4. Дефекти електроізоляційної конструкції багатошарових друкованих плат.
    • СРС. К.
  • 8 тиждень
    • Л8. Герметизація блоків і виробів.
    • ЛР4. Дослідження технології виготовлення гнучких друкованих плат.
    • СРС. К.
  • 9 тиждень
    • Л9. Технологічне оснащення та правила його проектування.
    • ПЗ5. Проектування потокової лінії і ділянки складання.
    • СРС. К.
    • процеси монтажу на поверхню.
  • 10 тиждень
    • Л10. Проектування потокових ліній складання.
    • ЛР5. Внутрішньосистемний контроль друкованих вузлів і електронних блоків.
    • СРС. К. 
  • 11 тиждень 
    • Л11. Робототехнологічні комплекси.
    • ПЗ6. Проектування і розрахунок технологічного оснащення.
    • СРС. К.
    • ЛС
  • 12 тиждень
    • Л12. Гнучке автоматизоване виробництво.
    • ЛР6. Статистичне моделювання ТП складання.
    • МКР.
    • СРС. К.

 

Індивідуальна робота

Навчальний план передбачає курсову роботу. Тематика завдань на КР сприяє досягненню наступних цілей: розвитку навичок практичного втілення знань з аналізу, оптимізації та вибору технологічних операцій виробництва ЕОТ; прищеплюванню навичок самостійної роботи; удосконаленню вмінь по використанню високих технологій для вирішення інженерних задач організації виробництва ЕОТ.

Тематичний план виконання:

  • одержання завдання і його аналіз – 1-й тиждень;
  • обгрунтування вибору конструктивно-технологічного варіанту реалізації заданого вузла ЕОТ – 3-й тиждень;    
  • вибір електронних компонентів у сучасному конструктивному виконанні – 4-й тіждень;
  • проведення модернізації конструкції вузла ЕОТ на друкованій платі згідно з індивідуальним завданням з виеористанням змішаного монтажу, розрахунок щільності заповнення та габаритів вузла, розробка збирального складу і конструкції модернізованого вузла – 6-й тиждень;
  • синтез оптимального технологічного маршруту виробництва вузла; розробка схеми технологічної структурної і маршрутної карти – 8-й тиждень;
  • проектування потокової лінії і ділянки складання – 9 тиждень;
  • моделювання технологічної системи складання і монтажу – 10-й тиждень;
  • аналіз ефективності виконаної розробки – 11 тиждень;
  • оформлення креслення ділянки складання, маршрутної карти і пояснювальної записки – 12 тиждень.

 

Самостійна робота

Самостійна робота складає 57 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

  • самостійне опрацювання теоретичного матеріалу – 12 годин;
  • виконання завдань при підготовці до практичніх занять – 5 годин; 
  • відповіді на контрольні запитання при підготовці до лабораторних занять –10 годин;
  • виконання КР – 30 годин.

 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних, лабораторних і практичних занять, виконують контрольну роботу і КР.

Бездоганне і своєчасне виконання і захист КР оцінюється в 100 балів.

Контрольна робота виконується в письмовій формі. Вона містить 10 тестових питань, які оцінюються по 6 балів кожне. Максимальна оцінка за бездоганне виконання контрольної роботи складає 60 балів.

Накопичувальна частина складається з балів, отриманих при оцінці поточного контролю знаний – 4 бали, балів за виконання і захист лабораторних робіт – 24 бали і балів за виконання завдань до ПЗ – 12 балів.

Лабораторні роботи оцінюються в залежності від якості підготовки та впевненості при захисті. Кожна робота оцінюється з 4 балів. За неповні і нечіткі відповіді, при непевному володінні студентом термінологією і знанням предмета оцінка знижується.

Поточний контроль знань здійснюється у формі усних опитувань (3 бали) і оцінки активності студентів на заняттях (1 бал). Кожен студент протягом семестру відповідає на три питання на лекціях. За правильну відповідь він отримує 1 бал.

Поведінка студента на заняттях вважається активною, якщо він слухає викладача, робить записи, задає питання, не порушує навчальний графік.

Залік з дисципліни накопичувальний.

 

Умови допуску до підсумкового контролю

Залік отримують здобувачі вищої освіти, які за підсумками контрольних і лабораторних робіт набрали не менше 30 балів.

Перездача заліку організовується за встановленим деканатом розкладом.

 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю, з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Відсутність здобувача на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
 

2019