Анотація навчальної дисципліни
Мета дисципліни
формування комплексу знань і здобуття навичок з використання інформаційних і комунікаційних технологій. Здатність до системного аналізу та синтезу.
Здатність здійснювати монтаж, налагодження, настроювання, регулювання, дослідну перевірку працездатності, випробування і здачу у експлуатацію електронно-комп′ютерних приладів, пристроїв і систем. Здатність брати участь у роботах з розрахунку і проектуванні електронно-комп′ютерних приладів, пристроїв і систем відповідно до технічного завдання з використанням як стандартних методів, прийомів та засобів автоматизованого проектування, так і самостійно створених програм.
Завдання дисципліни:
- формування знань з проблематики науково-технічної бази компонентів електроніки; освоєння навичок критичного аналізу технічних властивостей засобів електроніки та їх розвитку;
- здобуття здатністі породжувати креативні ідеї на основі фізичної реалізуємості технічних властивостей компонентів та засобів електроніки.
Основні результати навчання.
- Знати основи алгоритмізації задач, уміти розробити алгоритм і програму мовою високого рівня, знати основи програмування на персональному комп’ютері, уміти провести тестування розробленого програмного забезпечення, запустити програму на виконання, провести аналіз отриманих результатів і зробити відповідні висновки.
- Здатність за типовими методиками та програмами визначити відповідність параметрів показників якості, що очікуються за розробленим проектом, вимогам технічного завдання.
- Уміти розробляти технологічні схеми складання, виконувати підбір типових технологічних процесів та режимів оброблення з деталізацією технологічних процесів та занесенням даних до маршрутних і операційних карт.
- Уміти використовувати знання методів обробки інформації та комунікаційних технологій при вирішенні професійних завдань (управління інформацією).
- Знати основні методи системного аналізу, закономірності побудови, функціонування та розвитку систем для розв’язання задач аналізу та синтезу.
- Здатність за типовими методиками та програмами визначити відповідність параметрів показників якості, що очікуються за розробленим проектом, вимогам технічного завдання.
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
- Л – лекційні заняття;
- Лз – лабораторні заняття;
- СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти;
- КР – курсова робота;
- МКР – модульна контрольна робота;
- К – консультації.
Тематика та види навчальних занять
- 1 тиждень
- Л1. Мета, задачі та зміст курсу. Основні визначення і класифікація функціональних властивостей радіоелектронної апаратури призначення.
- Л2. Способи підвищення стабільності функціонування ЕА, питання безпеки і проблеми екології.
- Лз1. Анализ та розрахунок схем на базі резісторів.
- СРС. К.
- 2 тиждень
- Л3. Урахування впливу зовнішніх дестабілізуючих чинників і технологічного розкиду параметрів елементів на функціональні характеристики устроїв ЕА
- СРС. К.
- Лз2. Анализ та розрахунок схем на базі полупроводнікових діодів (ч.1).
- 3 тиждень
- Л4. Резісторні делітелі та атеньюатори.
- Л5. Методи міжкаскадного согласування.
- Лз3. Анализ та розрахунок схем на базі полупроводнікових діодів. (ч.2).
- СРС. К.
- 4 тиждень
- Л6. Ключеві схеми на базі полупроводнікових діодів.
- СРС. К.
- Лз4 Анализ та розрахунок ключевих схем на базі біполярних транзісторів (ч.1).
- 5 тиждень
- Л7. Випрямітельни схеми на базі полупроводнікових діодів.
- Л8. Схеми встановлення постійної состовляючей.
- Лз5 Анализ та розрахунок ключевих схем на базі біполярних транзісторів. (ч.2).
- СРС. К.
- 6 тиждень
- Л9. Схеми умноженія напруги.
- СРС. К
- Лз6. Анализ та розрахунок підсилюваючих схем на базі біполярних транзисторів. (ч.1).
- 7 тиждень
- Л10. Ключеві схеми на базі біполярних транзісторів.
- Л11. Підсилювачні схеми на базі біполярних транзісторів.
- Лз7. Анализ та розрахунок підсилюваючих схем на базі біполярних транзисторів. (ч.2).
- СРС. К.
- 8 тиждень
- Л12. Ключеві схеми на базі уніполярних транзісторів.
- СРС. К.
- Лз8. Анализ та розрахунок підсилюваючих схем на базі біполярних транзисторів. (ч.3).
- МКР1.
- 9 тиждень
- Л13. Підсилювачні схеми на базі уіполярних транзісторів.
- Л14. Ключеві схеми на базі ОП.
- Лз9. Анализ та розрахунок схем на базі операційних підсилювачив. (ч.1).
- СРС. К.
- 10 тиждень
- Л15. Підсилювачні схеми на базі ОП.
- Лз10. Анализ та розрахунок схем на базі операційних підсилювачив. (ч.2).
- СРС. К.
- 11 тиждень
- Л16. Інвертуючи каскади на базі ОП.
- Л17. Неінвертуючи каскади на базі ОП.
- Лз11. Анализ та розрахунок схем на базі операційних підсилювачив. (ч.3).
- СРС. К.
- 12 тиждень
- Л18. Модулі живлення радіоелектронніх схем. Компенсаційні схеми.
- Лз12. Анализ та розрахунок генераторних схем на базі операційних підсилювачив (ч.1).
- СРС. К.
- 13 тиждень
- Л19. Модулі живлення радіоелектронніх схем. Компенсаційні схеми.
- Л20. Підсилювачі потужності.
- Лз13. Анализ та розрахунок генераторних схем на базі операційних підсилювачив (ч.2).
- СРС. К.
- 14 тиждень
- Л21. Аналогові генераторні схеми.
- Лз14. Анализ та розрахунок компенсаційних стабілізаторів напруги (ч.1).
- СРС. К.
- 15 тиждень
- Л22. Імпульсні генераторні схеми.
- Л23. Согласуючи схеми.
- Лз15. Анализ та розрахунок компенсаційних стабілізаторів напруги (ч.2).
- СРС. К.
- МКР2.
Індивідуальна робота
Виконується курсова робота.
Мета курсової роботи: Отримання навичок анализу та розрахунку різноманітних електронних схем.
- 1–7 тижні Отримання завдання на анализ та розрахунок різноманітних електронних схем. Розробка загальної схеми завданого функційного призначення. Формування функціональній та структурній схем.
- 8–14 тижні Виконаня детального проектування схеми з застосуванням типових прийомів. Представлення остаточної схеми вирішення задачі згідно індивідуального завдання. Формулювання висновків по роботі.
- 15 тиждень Захист роботи.
Самостійна робота
Самостійна робота складає 119 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
- підготовка до лекційних занять – 29 годин;
- підготовка до лабораторних занять – 30 годин;
- підготовка до екзамену – 30 годин;
- виконання курсової роботи – 30 годин.
Процедура оцінювання
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та лабораторних занять, виконують курсову роботу та 2 модульні контрольні роботи.
Модульні контрольні роботи №1 та №2 виконуються у письмовій формі з використанням контрольних запитань. Максимальна оцінка за її виконання становить 30 балів. Модульна контрольна робота складається з теоретичної частини (3 запитання) та практичної частини (1 задача). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 7 балами, правильне розв’язання задачі оцінюється в 9 балів.
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів, курсова робота – 100 балів:
Семестровий модуль № 1
- Лз1…8. Оцінка за виконання чотирьох лабораторних завдань – 24 балів (по 3 балів за кожне завдання).
- МК1. Модульна контрольна робота – 26 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
- Курсова робота (ч.1). Оцінка за виконання – 30 балів. Термін надання – 8 тиждень.
Семестровий модуль № 2
- Лз9…15. Оцінка за виконання чотирьох лабораторних завдань – 21 балів (по 3 балів за кожне завдання).
- МК2. Модульна контрольна робота – 29 балів (15 тиждень).
- Курсова робота (ч.2). Оцінка за виконання – 30 балів, захист – 40 балів. Термін надання та захист – 14–15 тижні.
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни за семестр – 100 балів.
Умови допуску до підсумкового контролю
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.
Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.
Складання/перескладання екзамену організується за встановленим деканатом ІІБРТ розкладом.
Політика освітнього процесу
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.
Відсутність здобувача на контрольній роботі або на екзамені відповідає оцінці «0».