Основи електроніки 2

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни

формування комплексу знань і здобуття навичок з  використання інформаційних і комунікаційних технологій.  Здатність до системного аналізу та синтезу.

Здатність здійснювати монтаж, налагодження, настроювання, регулювання, дослідну перевірку працездатності, випробування і здачу у експлуатацію електронно-комп′ютерних приладів, пристроїв і систем. Здатність брати участь у роботах з розрахунку і проектуванні електронно-комп′ютерних приладів, пристроїв і систем відповідно до технічного завдання з використанням як стандартних методів, прийомів та засобів автоматизованого проектування, так і самостійно створених програм.

Завдання дисципліни:

• формування знань з проблематики науково-технічної бази компонентів електроніки; освоєння навичок критичного аналізу технічних властивостей засобів електроніки та їх розвитку;
• здобуття здатністі породжувати креативні ідеї на основі фізичної реалізуємості технічних властивостей компонентів та засобів електроніки.

Основні результати навчання.

• Знати основи алгоритмізації задач, уміти розробити алгоритм і програму мовою високого рівня, знати основи програмування на персональному комп’ютері, уміти провести тестування розробленого програмного забезпечення, запустити програму на виконання, провести аналіз отриманих результатів і зробити відповідні висновки.  
• Здатність за типовими методиками та програмами визначити відповідність параметрів показників якості, що очікуються за розробленим проектом, вимогам технічного завдання.
• Уміти розробляти технологічні схеми складання, виконувати підбір типових технологічних процесів та режимів оброблення з деталізацією технологічних процесів та занесенням даних до маршрутних і операційних карт.
• Уміти використовувати знання методів обробки інформації та комунікаційних технологій при вирішенні професійних завдань (управління інформацією).
• Знати основні методи системного аналізу, закономірності побудови, функціонування та розвитку систем для розв’язання задач аналізу та синтезу.
• Здатність за типовими методиками та програмами визначити відповідність параметрів показників якості, що очікуються за розробленим проектом, вимогам технічного завдання.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття;
• Лз – лабораторні заняття;
• СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• КР – курсова робота;
• МКР – модульна контрольна робота;
• К – консультації.

Тематика та види навчальних занять

• 1 тиждень
  • Л1. Мета, задачі та зміст курсу.  Основні визначення і класифікація функціональних властивостей радіоелектронної апаратури призначення.
  • Л2. Способи підвищення стабільності функціонування ЕА, питання  безпеки і проблеми екології.
  • Лз1. Анализ та розрахунок схем на базі резісторів.
  • СРС. К.
• 2 тиждень
  • Л3. Урахування впливу зовнішніх дестабілізуючих  чинників і технологічного розкиду параметрів елементів на функціональні характеристики устроїв ЕА 
  • СРС. К.
  • Лз2. Анализ та розрахунок схем на базі полупроводнікових діодів (ч.1).
• 3 тиждень
  • Л4. Резісторні делітелі та атеньюатори. 
  • Л5. Методи міжкаскадного согласування.
  • Лз3. Анализ та розрахунок схем на базі полупроводнікових діодів. (ч.2).
  • СРС. К.
• 4 тиждень
  • Л6. Ключеві схеми на базі полупроводнікових діодів. 
  • СРС. К.
  • Лз4 Анализ та розрахунок ключевих схем на базі біполярних транзісторів (ч.1).
• 5 тиждень
  • Л7. Випрямітельни схеми на базі полупроводнікових діодів.
  • Л8. Схеми встановлення постійної состовляючей.  
  • Лз5 Анализ та розрахунок ключевих схем на базі біполярних транзісторів. (ч.2).
  • СРС. К.
• 6 тиждень
  • Л9. Схеми умноженія напруги.  
  • СРС. К
  • Лз6. Анализ та розрахунок підсилюваючих схем на базі біполярних транзисторів. (ч.1).
  • 7 тиждень
  • Л10. Ключеві схеми на базі біполярних транзісторів.
  • Л11. Підсилювачні схеми на базі біполярних транзісторів.
  • Лз7. Анализ та розрахунок підсилюваючих схем на базі біполярних транзисторів. (ч.2).
  • СРС. К.
• 8 тиждень
  • Л12. Ключеві схеми на базі уніполярних транзісторів.
  • СРС. К. 
  • Лз8. Анализ та розрахунок підсилюваючих схем на базі біполярних транзисторів. (ч.3).
  • МКР1.
• 9 тиждень
  • Л13. Підсилювачні схеми на базі уіполярних транзісторів.
  • Л14. Ключеві схеми на базі ОП.
  • Лз9. Анализ та розрахунок схем на базі операційних підсилювачив. (ч.1).
  • СРС. К.
• 10 тиждень
  • Л15. Підсилювачні схеми на базі ОП.
  • Лз10. Анализ та розрахунок схем на базі операційних підсилювачив. (ч.2).
  • СРС. К.
• 11 тиждень
  • Л16. Інвертуючи каскади на базі ОП.
  • Л17. Неінвертуючи каскади на базі ОП.
  • Лз11. Анализ та розрахунок схем на базі операційних підсилювачив. (ч.3).
  • СРС. К.
• 12 тиждень
  • Л18. Модулі живлення радіоелектронніх схем. Компенсаційні схеми.
  • Лз12. Анализ та розрахунок генераторних схем на базі операційних підсилювачив (ч.1).
  • СРС. К.
• 13 тиждень
  • Л19. Модулі живлення радіоелектронніх схем. Компенсаційні схеми.
  • Л20. Підсилювачі потужності.
  • Лз13. Анализ та розрахунок генераторних схем на базі операційних підсилювачив (ч.2).
  • СРС. К.
• 14 тиждень
  • Л21. Аналогові генераторні схеми.
  • Лз14. Анализ та розрахунок компенсаційних стабілізаторів напруги (ч.1).
  • СРС. К.
• 15 тиждень
  • Л22. Імпульсні генераторні схеми.
  • Л23. Согласуючи схеми.
  • Лз15. Анализ та розрахунок компенсаційних стабілізаторів напруги (ч.2).
  • СРС. К.
  • МКР2.

Індивідуальна робота

Виконується курсова робота. 

Мета курсової роботи: Отримання навичок анализу та розрахунку різноманітних електронних схем. 

• 1–7 тижні Отримання завдання на анализ та розрахунок різноманітних електронних схем. Розробка загальної схеми завданого функційного призначення. Формування функціональній та структурній схем. 
• 8–14 тижні Виконаня детального проектування схеми з застосуванням типових прийомів. Представлення остаточної схеми вирішення задачі згідно індивідуального завдання. Формулювання висновків по роботі.
• 15 тиждень Захист роботи.

Самостійна робота

Самостійна робота складає 119 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

• підготовка до лекційних занять – 29 годин;
• підготовка до лабораторних занять – 30 годин;
• підготовка до екзамену – 30 годин;
• виконання курсової роботи – 30 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та лабораторних занять, виконують курсову роботу та 2 модульні контрольні роботи.

Модульні контрольні роботи №1 та №2 виконуються у письмовій формі з використанням контрольних запитань.  Максимальна оцінка за її виконання становить 30 балів. Модульна контрольна робота складається з теоретичної частини (3 запитання) та практичної частини (1 задача). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 7 балами, правильне розв’язання задачі оцінюється в 9 балів. 

Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів, курсова робота – 100 балів:

Семестровий модуль № 1

• Лз1…8. Оцінка за виконання чотирьох лабораторних завдань – 24 балів (по 3 балів за кожне завдання). 
• МК1. Модульна контрольна робота – 26 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
• Курсова робота (ч.1). Оцінка за виконання – 30 балів. Термін надання – 8 тиждень.

Семестровий модуль № 2

• Лз9…15. Оцінка за виконання чотирьох лабораторних завдань – 21 балів (по 3 балів за кожне завдання). 
• МК2. Модульна контрольна робота – 29 балів (15 тиждень).
• Курсова робота (ч.2). Оцінка за виконання – 30 балів, захист – 40 балів. Термін надання та захист – 14–15 тижні.

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни за семестр – 100 балів.

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.

Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

Складання/перескладання екзамену організується за встановленим деканатом ІІБРТ розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Відсутність здобувача на контрольній роботі або на екзамені відповідає оцінці «0».