Фольклорна і традиційна культура

Анотація навчальної дисципліни

Мета 

введення до учбового процесу базової системи теоретичних понять про онтологічні категорії фольклору; формування уявлення про особливості фольклорної традиції як специфічного комунікативного каналу трансляції соціального і духовного колективного досвіду етносу, що забезпечує безперервність передачі значущої (для народу в цілому або окремих його груп) інформації в часі і в різноманітності форм: усних і письмових, вербальних і невербальних; про фундаментальні концепти традиційної культури та їхнє втілення у фольклорних текстах різних жанрів; про комплекс архаїчних вірувань, знань, дійств народного життя, сучасний його етап зокрема, його елементи та їхній взаємозв’язок, завдяки якому можливе подальше теоретико-аналітичне вивчення культурно-історичних комплексів і проблем культурного розвитку.

Завдання дисципліни:

• формування теоретико-методологічних уявлень студентів про фольклор як про широку за своїм обсягом семіотичну систему, що опосередковує самоорганізацію людських спільнот, та як специфічний комунікативний канал трансляції соціального і духовного колективного досвіду етносу.

Основні результати навчання

Аналізувати, коментувати, узагальнювати наукові та аналітичні тексти культурологічного характеру. Збирати, упорядковувати та аналізувати інформацію щодо культурних явищ, подій та історико-культурних процесів. Виявляти, перевіряти та узагальнювати інформацію щодо різноманітних контекстів культурної практики, визначати ступінь їх актуальності із застосуванням релевантних джерел, інформаційних, комунікативних засобів та візуальних технологій. Розуміти чинники культурної динаміки, принципи періодизації культурних процесів, їх специфічні риси та характеристики. Створювати логічно і структурно організовані тексти з питань культурології, відповідно до спеціалізації.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття;
• СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• ПЗ – практичні заняття – практична підготовка й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті;
• К – консультації викладача;
• РГР – реферативно-графічна робота;
• МКР – модульна контрольна робота.

Тематика та види навчальних занять

• 1 тиждень 
  • Л 1. Поняття, специфіка та властивості фольклору.
  • СРЗ. К. РГР початок 1 етапу.
• 2 тиждень 
  • Л 2. Міфологія та фольклор.
  • ПЗ 1. Фольклор як форма культури. Специфіка та властивості фольклору.
  • СРЗ. К.
• 3 тиждень 
  • Л 3. Традиційна культура в межах наук про культуру.
  • СРЗ. К.
• 4 тиждень 
  • Л 4. Традиція та імпровізація в народній художній творчості  
  • ПЗ 2. Традиція та імпровізація в народній художній творчості.  
  • СРЗ. К. РГР початок 2 етапу.
• 5 тиждень 
  • Л 5. Жанрово-видовий склад фольклору.
  • СРЗ. К.
• 6 тиждень 
  • Л 6. Фольклор безпосередньо ритуалізованих форм. Фольклорний текст як мова ритуалу і як спосіб опису ритуалу.
  • ПЗ 3. Фольклор ритуалізованих форм. Фольклор магічних дій.
  • СРЗ. К.
• 7 тиждень 
  • Л 7. Фольклор безпосередньо ритуалізованих форм. Фольклор календарної обрядності. 
  • СРЗ. К. РГР початок 3 етапу.
• 8 тиждень 
  • Л 8. Фольклор безпосередньо ритуалізованих форм. Фольклор сімейної обрядності.  
  • ПЗ 4. Фольклор ритуалізованих форм. Реконструкція міфологічного сюжету свадібного обряду (На матеріалі текстів весільних пісень і голосінь). 
  • МКР1.СРЗ. К.
• 9 тиждень 
  • Л 9. Фольклор безпосередньо ритуалізованих форм. Фольклор магічних дій.
  • СРЗ. К.
• 10 тиждень 
  • Л 10. Художні особливості усної прози. Казкова проза. 
  • ПЗ 5.  Усна проза в народній культурі. Сюжетна логіка чарівної казки. «Картина світу» в чарівній казці.
  • СРЗ. К. РГР початок 4 етапу.
• 11 тиждень 
  • Л 11. Художні особливості усної прози. Казкова проза. 
  • СРЗ. К.
• 12 тиждень 
  • Л 12. Художні особливості казкової прози. Поетика чародійної казки.
  • ПЗ 6. Усна проза в народній культурі. Казки про тварин: генезис, поетика, стиль. Диференціація кумулятивних та казок про тварин.
  • СРЗ. К.
• 13 тиждень 
  • Л 13. Художні особливості казкової прози. Міфопоетичні маркери казок про тварин.
  • СРЗ. К. РГР початок 5 етапу.
• 14 тиждень 
  • Л 14. Усна неказкова проза.
  • ПЗ 7. Усна неказкова проза. 
  • СРЗ. К.
• 15 тиждень
  • Л 15. Фольклор та масова культура.
  • МКР2. СРЗ. К.

Індивідуальна робота

Мета РГР: набуття загальних та спеціальних компетентностей майбутніх бакалаврів, поглиблення теоретичних знань з визначеної теми. Потижневий тематичний план виконання:

• 1-3 тиждень - етап 1 – Вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження.
• 4-6 тиждень – етап 2 – Обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка 1-ї частини чорнового варіанту реферативної роботи.
• 7-9 тиждень – етап 3 – підготовка 2-ї частини чорнового варіанту реферативної роботи.
• 10-13 тиждень – етап 4 – отримання відгуку від наукового керівника, редагування реферативної роботи, підготовка до захисту (презентація+доповідь).
• 13-15 тиждень – етап 5 – публічний захист РГР.

Самостійна робота

Самостійна робота складає 91 годину. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

• підготовка до лекційних занять 18 годин;
• підготовка до практичних занять та до виконання поточних контрольних завдань – разом 28 годин;
• виконання РГР – 15 годин;
• підготовка до екзамену – 30 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі вищої освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. Максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів, а саме: у 1 модулі – вирішення практичних завдань та виконання поточних контрольних завдань на практичному занятті (10 балів; по 5 балів за форму), РГР –  10 балів; у 2 модулі – вирішення практичних завдань та виконання поточних контрольних завдань на практичному занятті (10 балів; по 5 балів за форму), РГР – 10 балів. Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів. 

Індивідуальне завдання. Бездоганне та своєчасне виконання та захист РГР оцінюється у 20 балів (10 балів в семестровому модулі 1 та 10 балів в семестровому модулі 2), які складаються зі змістовного розкриття теми, наочного аналізу наукової думки з проблематичного питання відповідно до тематики РГР та публічного захисту роботи. Робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. 

Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен. Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. 

Білети до екзамену складаються з теоретичних питань та теоретико-практичної частини. В білеті 2 теоретичних питання, повна і ґрунтовна відповідь на кожне з них оцінюється у 30 балів. Бали знімаються за невпевненість відповіді, відсутність логіки роздумів, незнання або не повне знання теоретичних основ дисципліни, незнання чи неопрацювання винесеної на самостійне опрацювання літератури із списку основної та додаткової літератури. Практично-теоретичне питання оцінюється в 40 балів, якщо проведено  свідомо  та  обґрунтовано  аналіз  проблеми, визначені основні поняття, наявні критичні зіставлення та узагальнення, надані авторські коментарі щодо результатів аналізу.  Бали знімаються, якщо  не  завжди  наявні  критичні зіставлення та узагальнення, є  окремі  недоліки  в  опрацюванні отриманих результатів, некоректності чи помилки у представленому аналізі, якщо  інформацію оброблено частково, методи культурологічного аналізу застосовані без усвідомлення здобувачем їх призначення та результатів; критичні зіставлення наявні, але узагальнення відсутні або некоректні. Якщо здобувач  дає простий переказ відомостей, інформацію щодо стану проблеми подає хаотично, без будь-якого оброблення та упорядкування; критичні зіставлення та узагальнення в роботі відсутні, поняття не визначені, а позиція автора не зазначена, то робота оцінюється у «0» балів.

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %. Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Під час Л, ПЗ, МКР, З, Е користуватися телефоном заборонено.

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену з дисципліни.

Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.