Основи мистецтвознавства

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни

є формування комплексу знань про сутність мистецтва, його функції в культурі суспільства, методологію його наукового вивчення; розвиток художнього смаку та досвіду спілкування з мистецтвом; освоєння здобувачами комплексу практичних умінь, в першу чергу умінь критично сприймати, описувати, оцінювати та інтерпретувати твори мистецтва, орієнтуватися в широченному, строкатому й мінливому світі сучасного мистецтва, формування умінь залучати художньо-творчі артефакти до виконання різних завдань культурно-організаційної та культурно-креативної роботи.

Завдання дисципліни:

• ознайомлення з основами мистецтвознавства як наукової дисципліни;
• поглиблений аналіз мистецтва як явища культури, привертання уваги здобувачів до особливостей художньої мови різних видів мистецтва;
• вивчення феномена  мистецтвознавства, знайомство с базовими поняттями з мистецтвознавства;
• аналіз основних напрямків розвитку мистецтвознавства; ознайомлення з основними методами аналізу і термінологією в області мистецтвознавства;
• виявлення місця і ролі мистецтвознавства  у сучасній культурі. 

Основні результати навчання

Виявляти, перевіряти та узагальнювати інформацію щодо різноманітних контекстів культурної практики, визначати ступінь їх актуальності із застосуванням релевантних джерел, інформаційних, комунікативних засобів та візуальних технологій.   Аналізувати, коментувати, узагальнювати наукові та аналітичні тексти культурологічного характеру.  Розпізнавати та класифікувати різні типи культурних продуктів, визначати їх якісні характеристики на основі комплексного аналізу. Розуміти чинники культурної динаміки, принципи періодизації культурних процесів, їх специфічні риси та характеристики. Інтерпретувати культурні джерела (речові, друковані, візуальні, художні) з використанням спеціальної літератури та визначених методик, аргументовано викладати умовиводи щодо їх змісту. Здійснювати експертну оцінку культурних об’єктів за заданими критеріями та надавати рекомендації щодо їх соціальної актуалізації.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття;
• ПЗ – практичні заняття;
• СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• Кз – самостійні контрольні завдання;
• МКР – модульна контрольна робота;
• К – консультації;
• РГР – розрахунково – графічна робота.

Тематика та види навчальних занять

• 1 тиждень 
  • Л 1. Естетичне відношення до світу та естетична діяльність людини.
  • Л 2. Художня діяльність людини.
  • ПЗ 1. Мистецтво як культурний феномен.
  • Кз1.СРЗ. К.
• 2 тиждень
  • Л 3. Функції мистецтва в культурі суспільства і особистості.
  • ПЗ 2. Мистецтво як галузь гуманітарних знань.
  • СРЗ. К.
• 3 тиждень
  • Л 4. Функції мистецтва в культурі суспільства і особистості (частина 1).
  • Л 5. Функції мистецтва в культурі суспільства і особистості (частина 2).
  • ПЗ 3. Головні категорії та структура  мистецтвознавства.  
  • Кз2. СРЗ. К.
• 4 тиждень
  • Л 6. Емпіричний та теоретичний підходи до вивчення мистецтва.
  • ПЗ 4. Головні категорії та структура мистецтвознавства (частина 1).  
  • СРЗ. К.
• 5 тиждень
  • Л 7. Теорія мистецтва як галузь мистецтвознавства.
  • Л 8. Історія мистецтва як галузь мистецтвознавства.
  • ПЗ 5. Головні категорії та структура мистецтвознавства (частина 2).
  • Кз3.СРЗ. К.
• 6 тиждень
  • Л9. Художня критика як галузь мистецтвознавства.
  • ПЗ 6. Методологічна функція наукових знань в теоретичному та історичному мистецтвознавстві (частина 1).
  • СРЗ. К.
• 7 тиждень
  • Л 10. Головні категорії мистецтвознавства.
  • Л 11. Художній стиль як категорія теорії мистецтва.
  • ПЗ 7. Методологічна функція наукових знань в теоретичному та історичному мистецтвознавстві (частина 2).
  • Кз4. СРЗ. К.
• 8 тиждень
  • Л 12. Персональні художні стилі (манери).
  • ПЗ 8. Методологічна функція наукових знань в теоретичному та історичному мистецтвознавстві (частина 3).
  • СРЗ. К. МКР 1.
• 9 тиждень
  • Л 13. Національні художні стилі.
  • Л 14. Історичні  художні стилі. Напрямки та течії.
  • ПЗ 9. Основні методологічні напрямки і наукові школи в європейському мистецтвознавстві (частина 1).
  • Кз5. СРЗ. К.
• 10 тиждень
  • Л 15. Мистецтвознавство як морфологія мистецтва.
  • ПЗ 10. Основні методологічні напрямки і наукові школи в європейському мистецтвознавстві (частина 2).
  • СРЗ. К.
• 11 тиждень
  • Л 16. Фольклор як жанрова система.
  • Л 17. Жанрова система сакрального та профанного мистецтва.
  • ПЗ 11. Основні методологічні напрямки і наукові школи в європейському мистецтвознавстві (частина 3).
  • Кз6. СРЗ. К.
• 12 тиждень
  • Л 18. Методологічна функція філософських знань.
  • ПЗ 12. Художній стиль, напрямок, течія (частина 1).
  • СРЗ. К.
• 13 тиждень
  • Л 19. Логіко-математичні і природознавчі дисципліни як джерела категорій, суджень і методів вивчення художньої практики.
  • Л 20. Психологія  та соціологія як джерела категорій, суджень і методів вивчення художньої практики.
  • ПЗ 13. Художній стиль, напрямок, течія (частина 2).
  • Кз7. СРЗ. К.
• 14 тиждень
  • Л 21. Мистецтвознавство у відношенні до міфу, релігії, політики, економіки та інших компонентів, й страт культури.
  • ПЗ 14. Психологія  художньої творчості.
  • СРЗ. К.
• 15 тиждень
  • Л 22. Позитивістські та формалістичні напрямки.  
  • Л 23. Структурально-семіотичні напрямки.
  • ПЗ 15. Соціологічний аспект вивчення мистецтва.
  • СРЗ. К. МКР 2.

Індивідуальна робота

Метою розрахунково-графічної роботи з даної дисципліні є розвиток самостійності здобувачів у доборі та опрацюванні джерел інформації з визначеної теми, удосконалення вмінь обирати суттєве, основне, а також давати оцінку проаналізованому та робити висновки. Виконання РГР передбачає певний різновид дослідної роботи – самостійну роботу, засновану на аналітичному та описовому методах дослідження. Етапи виконання: 1 етап (1 тиждень) – видача завдання. 2 етап (4 тиждень) – вступ: актуальність дослідження, проблеми дослідження. 3 етап (7 тиждень) – перший розділ основної частини. 4 етап (10 тиждень) – другий розділ основної частини. 5 етап (11 тиждень) – висновки. 6 етап (13 тиждень) – оформлення РГР. 7 етап (15 тиждень) – захист РГР. 

Тематика розрахунково-графічних робіт розрахована на самостійну творчу роботу здобувачів вищої освіти і повинна проявити знання, вміння та навички здобувачів вищої освіти до поглиблення, узагальнення і закріплення знань здобувачів з навчальної дисципліни, а й застосування їх при вирішенні конкретного завдання і вироблення вміння самостійно працювати з навчальною літературою, використовуючи сучасні інформаційні засоби.

Самостійна робота

Самостійна робота складає 104 години. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

• підготовка до лекційних занять – 29 годин;
• підготовка до практичних занять та до виконання контрольних завдань – разом 30 годин;
• підготовка до РГР – 15 годин;
• підготовка до екзамену – 30 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у 50 балів. Модульна контрольна робота №1 та №2 проводиться письмово. Білет до модульних контрольних робіт №1 та №2 складається з теоретичних питань різних ступенів, передбачено 3 ступеня, кожен оцінюється в 10 б. Перший рівень складається з теоретичної частини (у формі тестів), другий рівень – дати відповідь на питання, третій рівень (теоретично-практична частина). Відповідь на теоретичне або теоретико-практичне питання вважається бездоганною, якщо здобувач вищої освіти: повністю розкрив суть питання, послідовно і логічно його доповів; строго логічно, базуючись на знаннях з дисципліни, довів власну думку, обґрунтував висновки; навів необхідні емпіричні та фактологічні докази власної думки, посилання на джерела або теорії; навів приклади використання розглянутого явища або процесу в сучасній соціокультурній практиці. Кількість тестів в першому ступені – 7. Кожне оцінюється по 1,4 бали. Другий ступень має 2 питання по 5 балів кожне. Третій ступень (теоретично-практична частина) – 2 питання по 5 балів. Завдання вважається виконаним, якщо отримана правильна відповідь, виконано повний аналіз, наведені пояснення. 

Семестровий модуль № 1

• Кз1. Оцінка за виконання – 2,9 балів. Термін надання – 1 тиждень.
• Кз2. Оцінка за виконання – 2,9 балів. Термін надання – 3 тиждень.
• Кз3. Оцінка за виконання – 2,9 балів. Термін надання – 5 тиждень.
• Кз4. Оцінка за виконання – 2,9 балів. Термін надання – 7 тиждень.
• МК1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2

• Кз5. Оцінка за виконання – 2,9 балів. Термін надання – 9 тиждень.
• Кз6. Оцінка за виконання – 2,9 балів. Термін надання – 11 тиждень.
• Кз7. Оцінка за виконання – 2,9 балів. Термін надання – 13 тиждень.
• МК2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень).

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.

Розрахунково-графічна робота виконується письмово. За виконання РГР здобувач одержує 20б. Розрахунково-графічна з дисципліни складається з двох розділів: теоретичної та практичної. 

Завдання розрахунково-графічної роботи вважається виконаним бездоганно, якщо при його тлумаченні отримана правильна відповідь, послідовно і логічно викладено рішення, зроблені всі необхідні рисунки. 

За виконання кожного завдання розрахунково-графічної роботи бали можуть бути зняті: 15 балів – розкриття теми не отримано або не вірне, але при цьому хід мислення та усі використані засади обрано вірно; 10 балів – наведено правильне тлумачення, але при цьому є помилки у розкритті теми; 5 бали – наведено правильне рішення, але при цьому не повністю виконано обов'язкові пояснення; 3 бали – за неправильне тлумачення теми, що не порушило загалом правильного ходу роботи; 2 бал – за допущену помилку, що не вплинула на відповідь та загальний хід розкриття теми роботи; 1 бали – за нераціональне тлумачення розділу при наявності докладних пояснень та вірного кінцевого висновку. Завдання не зараховується, якщо повністю відсутнє її відповідь. Підсумковим контролем з дисципліни є екзамен. 

Екзаменаційний білет з дисципліни складається з двох частин: теоретичної та практично-теоретичної. Мінімальна кількість балів, що зараховується як позитивний результат, дорівнює 60 (за 100-бальною шкалою). 

Бали розподіляються наступним чином: 60 балів – теоретична частина та 40 балів – практично-теоретична. 

Теоретична частина містить 2 питання, практично-теоретична – 1 завдання. За бездоганну відповідь на теоретичні питання й бездоганну відповідь на завдання практично-теоретичної частини здобувач отримує – 100 балів. 

Відповідь на теоретичне питання вважається бездоганною, якщо здобувач раціонально обґрунтував завдання, навів докладні пояснення та вірний висновок. 

Якщо відповідь відсутня – вона не зараховується.

Завдання практично-теоретичної частини іспиту вважається виконаним бездоганно, якщо при його тлумаченні наведена правильна відповідь, послідовно і логічно викладено обґрунтування або аналіз, зроблено висновки.

Оцінка за завдання може бути знижена на

• 1 бал – за кожен недолік;
• 2 бали – за кожну не грубу помилку;
• 3 бали – за кожну грубу помилку.

Відповідь не зараховується, якщо вона відсутня чи здобувач відмовляється від відповіді на питання. 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %. Складання/перескладання екзамену організується за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на контрольній роботі або на екзамені відповідає оцінці «0».

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.