Історія кіно

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни

введення до навчального процесу базової системи теоретичних понять про історію кіно та його місто серед інших мистецтв, знайомство здобувачів вищої освіти з історією та сучасністю, теорією та практикою кіно. У процесі вивчення курсу зосереджується увага на засвоєнні знань з таких питань: місце кінематографа серед інших видів мистецтв, основні етапи розвитку світового кінематографа, творчість найбільш відомих режисерів, характер і зміст ідейно-естетичних напрямів мистецтва кіно; основні стилістичні риси авторського кінематографа, поетика екранних образів смислові особливості.

Завдання дисципліни:

• художньо-критичний розбір й аналіз твору кіномистецтва;
• вивчення історії та теорії кінематографа, кінокритики;
• поглиблення знань про кіно як багатофункціональну знакову систему й суспільне явище, розуміння основних процесів, що відбуваються в області кіномистецтва, ознайомлення з наукою і працями українських та інших культурологів, політологів, соціологів, формування умінь використовувати набуті знання при роботі з матеріалом; 
• шляхом поглиблення знань про систему формування кіномистецтва, засвоєння норм організації в різних сферах і ситуаціях культурного спілкування держав та вдосконалення умінь і навичок спілкування в соціально-культурній сфері, оволодіння різноманітними стратегіями і тактиками ефективної комунікації, генерування вартісних зразків власної міжкультурної комунікації, виховання потреби самоосвіти і самооцінки для постійного вдосконалення  особистісно-культурної діяльності; 
• формування дослідницької компетенції шляхом удосконалення умінь і навичок самостійної роботи з науково-навчальними текстами, використання систематичних історико-культурних коментарів, довідок і спостережень над кіномистецтвом, різноманітних джерел наукової, довідкової інформації.

Основні результати навчання

Володіння методами мистецтвознавчого аналізу та атрибуції, ідентифікації, класифікації мистецьких об’єктів і пам’яток культури. Здатність інтерпретувати, систематизувати, критично оцінювати і використовувати отриману інформацію у сферах культури і мистецтва. Вміти використовувати відповідну термінологію, обговорювати факти та інтерпретації зрозумілою і чіткою мовою, застосовувати це в презентаціях, есе та дипломній роботі. Вміти «прочитати» виставу, скласти уявлення про сценічне мистецтво як особливу знакову систему. Вміти здійснювати самостійний аналіз культур- фактологічних масивів і давати критичну оцінку різноманітним текстам культури в контексті навчального курсу. Установлювати зв’язок культурологічного знання з методами та технологіями регулювання, управління соціокультурними процесами. Впорядковувати множинність емпіричних фактів у відповідності з логікою становлення культури. Інтерпретувати задачі теоретичної, історичної та практичної культурології. Передбачати шляхи подальшого розвитку сучасної культури. Ідентифікувати місце соціокультурних інститутів в етапах становлення культури. Бути здатним творчо оперувати історичними і культурологічними фактами з метою визначення провідних тенденцій динаміки розвитку європейської культури в ХХІ ст.. Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних стилях і напрямах європейського мистецтва. Оцінювати соціокультурну ситуацію в сучасній Україні, діяти з позицій культурного діалогу та толерантності. Впроваджувати практику командної роботи для організації, планування та управління інноваційними культурно-мистецькими проектами. Досліджувати вплив міжнаціональних, міжетнічних суспільних відносин на розвиток культури. Визначати вплив глобалізаційних процесів на міжнаціональні та міжетнічні відносини. Знати і визначати релігійні впливи на різноманіття релігійних традицій, вірувань та переконань різних народів світу на формування самоідентифікації індивідів. Сприймати інноваційні форми й технології культурної практики сучасності. Знати принципи і вміти організувати ділові ігри, що моделюють ситуацію, яка наближена до реальної професійної сфери культуролога. Формувати позитивне ставлення суспільства до різноманітних національних меншин, вміти співпрацювати з носіями різних культурних цінностей. Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних особливостях розвитку, структури та функціонування владних систем у культурологічному вимірі.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття;
• ПЗ – практичні заняття;
• СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• МКР  – модульна контрольна робота;
• К – консультація;
• Е – екзамен.

Тематика та види навчальних занять

• 1 тиждень 
  • Л1. Сімейство видовищних мистецтв (кіно, телебачення, театр).
  • СРЗ. К.
• 2 тиждень 
  • Л 2. Еволюція кіномови.
  • ПЗ 1. Виникнення  кінематографа
  • СРЗ. К.
• 3 тиждень 
  • Л3. Комунікативно-композиційна організація кінематографічних текстів.
  • СРЗ. К.
• 4 тиждень 
  • Л 4. Що таке аналіз фільму? Інструменти аналізу фільму.
  • ПЗ2. Перші кроки кінематографа
  • СРЗ. К.
• 5 тиждень 
  • Л 5. Що таке аналіз фільму? Інструменти аналізу фільму.
  • СРЗ. К.
• 6 тиждень 
  • Л 6. Кіно і культурна ідентичність.  
  • ПЗ3. Американське кіно першої половини ХХ ст.
  • СРЗ. К.
• 7 тиждень 
  • Л 7. Кіно як культурна практика.
  • СРЗ. К.
• 8 тиждень 
  • Л8. Засадничі настанови пост класичної естетики.
  • ПЗ 4. Кінематограф Російської імперії
  • СРЗ. К.
• 9 тиждень 
  • Л9. Історія кінематографу та його направлень.
  • СРЗ. К.
• 10 тиждень 
  • Л10. Радянське кіно. Кінематограф країн СНД.
  • ПЗ5. Радянський кінематограф
  • СРЗ. К.
• 11 тиждень 
  • Л 11. Кіномистецтво на початку ХХІ ст.
  • СРЗ. К.
• 12 тиждень 
  • Л 12. Основні напрямки в розвитку предметного поля естетики кіно.
  • ПЗ 6. Сучасний європейськиій кінематограф
  • СРЗ. К.
• 13 тиждень 
  • Л 13. Естетичне розуміння кіномистецтва.
  • СРЗ. К.
• 14 тиждень 
  • Л14. Естетичні тенденції в сучасних екранних медіа.
  • ПЗ7. Американське кіно
  • СРЗ. К.
• 15 тиждень 
  • Л15. Теоретичні основи наукового вивчення стереотипів.
  • СРЗ. К.

Індивідуальна робота:

Не передбачена

Самостійна робота

Самостійна робота складає 46 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

• підготовка до лекційних занять - 23 годин;
• підготовка до практичних занять - 23 годин.

Проаналізувати методичний матеріал, особливо лекційний матеріал, матеріал основних, додаткових і електронних інформаційних літературних джерел, відповідно тематики лекційних занять, передбачаються наступні види самостійної роботи здобувачів вищої освіти в таких напрямках: 

• написання есе на проблемну / актуальну тему, яка висвітлюється в фільмі;
• написання рецензій на вітчизняні та зарубіжні фільми;
• написання письмових робіт з аналізу різних медіатекстів, включаючи художнє і документальне кіно та ін.;
• виконання контрольної роботи: аналіз основних складових і характеристик кінотексту (монтаж, звук, літературне джерело - сюжет - жанр і ін.).

У виняткових випадках, якщо здобувач не впорався з поточними контрольними завданнями, пропонується написати доповідь.

Орієнтовні теми доповідей:

• Становлення кіно як виду мистецтва.
• Ранній період в історії кіно Франції. Від братів Люм'єр до Мельєса.
• Український дореволюційний кінематограф.
• Еволюція американської кінокомедії. Творчість Чарльза Чапліна.
• Мелодрама як жанр. Мері Пікфорд (США) і Віра Холодна (Росія),
• Творча співдружність кінорежисера Якова Протазанова і актора Івана Моз-жухіна
• Кіно і революція. Рання творчість Сергія Ейзенштейна.
• "Ефект Кулешова" і його значення для світового кіномистецтва.
• Особливості творчості Всеволода Пудовкіна.
• Поетичний кінематограф Олександра Довженка
• Творчість Дзиги Вертова.
• Основні жанри і "зірки" радянського кіно 1930-х? 1940-х років.
• Військово-патріотична тема в радянському кіномистецтві.
• Документальні фільми про війну. "Звичайний фашизм" Михайла Ромма.
• "Авторський" кінематограф і його особливості (від Ейзенштейна до Тар? Ковського).
• Історія крізь призму часу. Особливості історичного фільму.
• "Відображений час" Андрія Тарковського.
• Творчість Василя Шукшина.
• Кіно і література. Проблеми екранізації.
• Екранна інтерпретація творів А. С. Пушкіна.
• Екранна інтерпретація творів М. В. Гоголя.
• Екранна інтерпретація творів Л. М. Толстого
• Екранна інтерпретація творів Ф. М. Достоєвського
• Драматургія А. П. Чехова і кінематограф
• Світ М. А. Булгакова в дзеркалі екрану.
• Трагедії Шекспіра в театрі і кіно.
• Комедії Шекспіра в театрі і кіно.
• Еволюція вітчизняної кінокомедії. Видатні майстри комедій? Ного жанру.
• Музика в кіно. Особливості музичної кінокомедії.
• Мюзикл як жанр.
• Еволюція мультиплікаційного кіно.
• Жанри сучасної анімації.
• Виразні засоби фільму і сучасний кінопроцес.
• Кіно як видовище. Спецефекти в кіно.
• Кіно і політика. Моделі політичного фільму.
• Реалізм і міфотворчість в вітчизняному кіномистецтві.
• Кіно "елітарне" і "масове".
• Постмодернізм в кіно як фактор світової художньої культури.
• Спадкоємці Тарковського: кінематограф А. Сокурова або А. Звягінцева.
• Професія? кінооператор.
• Професія? звукорежисер.
• Телевізійний фільм і фільм по телебаченню

Поточну і випереджальну СРС, спрямовано на поглиблення і закріплення знань, а також розвиток практичних умінь полягає в:

• роботі здобувачів вищої освіти з лекційним матеріалом, пошук і аналіз літератури та електронних джерел інформації за такими напрямками:
  • Підготуватися до обговорення книги Базен А. Що таке кіно?
  • Підготувати добірку та презентацію на тему: Феномен кіно в світовій історії 
  • Обговорення книги Лотман Ю. Семіотика кіно і проблеми кіноестетики.
  • Підготувати презентацію на тему: «Авангардне кіно» 
  • Зібрати матеріали для дослідження феномену серіалу 
  • Відвідати  Одеський кіностудію. Підготувати свої пропозиції щодо запровадження нових принципів спілкування з аудиторією та пошук відповідних технологій.
  • Переглянути відеоматеріал українського кінематографу. Підготувати матеріали для дискусії на тему: «Кінематограф в Україні».
• перекладі матеріалів з тематичних інформаційних ресурсів з іноземних мов;
• вивченні тем, винесених на самостійне опрацювання;
• вивченні теоретичного матеріалу до лекційних та практичних занять.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом 5 семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі, які виконуються на 7 та 14 тижнях відповідно. Кожний модуль оцінюється у 50 балів. Перескладання можливе протягом 9-11 тижнів за розкладом консультацій.

Білет до МКР №1 та 2 складається з теоретичної частини, яка оцінюється в 10 балів та практично-теоретичної частини, яка оцінюється в 20 балів. Відповідь на теоретичне питання вважається бездоганною, якщо здобувач вищої освіти повністю розкрив суть питання, послідовно і логічно його доповів. За кожне питання знімається 1 бал, якщо здобувач  дає  неповні,  поверхові,  необґрунтовані  відповіді  на поставлені питання, допускає помилки у визначенні ключових понять, наводить невірне визначення. Практично-теоретична частина оцінюється у 20 балів, якщо проведено  свідомо  та  обґрунтовано  аналіз  проблеми, визначені основні поняття, наявні критичні зіставлення та узагальнення, надані авторські коментарі щодо результатів аналізу; у 15-10  балів, якщо  основні  поняття  здебільшого  визначені,  але  не  завжди  наявні  критичні зіставлення та узагальнення, проведений  аналіз  відповідає  в  цілому  вирішенню  поставлених  завдань, дозволяє  провести  необхідну  діагностику  досліджуваної  проблеми, використовується  адекватний  інструментарій,  є  окремі  недоліки  в  опрацюванні отриманих результатів, некоректності чи помилки у представленому аналізі; у 10-5  балів, якщо  інформацію оброблено частково, методи культурологічного аналізу застосовані без усвідомлення здобувачем їх призначення та результатів; критичні зіставлення наявні, але узагальнення відсутні або некоректні; якщо здобувач дає простий переказ відомостей, інформацію щодо стану проблеми подає хаотично, без будь-якого оброблення та упорядкування; критичні зіставлення та узагальнення в роботі відсутні, поняття не визначені, а позиція автора не зазначена, то робота оцінюється «0».

Накопичувальна частина дисципліни складається з виконання та захисту творчих робіт (у формі есе або художньо-критичних оглядів) та виконанні поточних завдань. Оцінка за виконання творчого завдання – 5 балів. Бали знімаються за недостатню обґрунтованість, недотримання рамок, невизначеність предмету та об’єкту огляду. Поточні завдання виконуються у формі докладів, обговорення статей, аналізу фільмів. Кожне повністю виконане завдання оцінюється кожному з учасників в 5 балів. Бали знімаються за недостатню, але передбачену теоретичну підготовленість до практичного заняття: не опрацювання учбової та теоретичної літератури, не переглянуті відеоматеріали тощо. За високий рівень виконання всіх творчих робіт та поточних завдань здобувач вищої освіти може отримати додаткові бали. Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.

Підсумковий контроль виконується у формі екзамену. 

Екзаменаційний білет з дисципліни складається з двох частин: теоретичної та практично-теоретичної. Мінімальна кількість балів, що зараховується як позитивний результат, дорівнює 60 (за 100-бальною шкалою).

Білет до екзамену складається з теоретичних питань та практичної частини. Теоретичних питань – 2, кожне оцінюється по 30 б. Практичне частина оцінюється 40 б. – потрібно виконати науково-творчу роботу. 

Відповідь на теоретичне питання вважається бездоганною, якщо здобувач раціонально обґрунтував завдання, навів докладні пояснення та вірний висновок. 

Якщо відповідь відсутня – вона не зараховується.

Завдання практичної частини екзамену вважається виконаним бездоганно, якщо при його тлумаченні наведена правильна відповідь, послідовно і логічно викладено обґрунтування або аналіз, зроблено висновки.

Оцінка за завдання може бути знижена на

• 1 бал – за кожен недолік;
• 2 бали – за кожну не грубу помилку;
• 3 бали – за кожну грубу помилку.

Відповідь не зараховується, якщо вона відсутня чи здобувач відмовляється від відповіді на питання. 

Умови допуску до підсумкового контролю

Здобувач вищої освіти допускається до підсумкового контролю за умови наявності 30 балів

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.