Економіко-математичне моделювання інноваційних процесів

Мета дисципліни: підготовка здобувачів до розв’язання теоретичних та прикладних завдань  побудови та дослідження економіко-математичних моделей інноваційних процесів.
Завдання дисципліни:
продемонструвати визначальну роль інноваційної діяльності у розвитку сучасної економіки;
опанувати методи побудови і аналізу математичних моделей інноваційних процесів на мікроекономічному рівні;
опанувати методи побудови і аналізу економіко-математичних моделей інноваційних процесів мезорівня;
- опанувати методи побудови і аналізу математичних моделей інноваційних процесів макроекономічних об’єктів.
 
 
Основні результати навчання

Уміння застосовувати знання і розуміння для розв’язання задач, які характерні обраній спеціальності.
Вміти використовувати методи та методики проведення наукових та прикладних досліджень.
Знати методи проведення досліджень та вміти аналізувати складність технічних систем, розуміти складність задач оптимізації цих систем та їх елементів, та вдосконалювати методики їх проведення.
Вміти розробляти нові та модифікувати існуючі математичні методи і інформаційні технології та застосовувати в реальних умовах.
Вміти встановлювати зв'язок між фізичними процесами та описувати його математично.
Вміти дискретизувати непереривні процеси.
Вміти формалізувати інноваційні економічні і технічні процеси.
 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;  МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
 
Л1. Інновації та їх роль в сучасній економіці.
СРЗ. К.
 
2 тиждень
 
ПЗ1. Аналіз математичних моделей розвитку виробничого підприємства з урахуванням впливу інноваційних процесів
СРЗ. К.
 
3 тиждень
 
Л2. Математичні моделі інноваційної діяльності підприємства в сфері продуктних інновацій.
СРЗ. К.
 
4 тиждень
 
ПЗ2. Математичне моделювання впровадження підприємствами продуктних інновацій.
СРЗ. К.
 
5 тиждень
 
Л3. Економіко-математичне моделювання інноваційного розвитку виробничого підприємства.
СРЗ. К.
 
6 тиждень
 
ПЗ3. Оцінка і аналіз ефективності впровадження інновацій в системі взаємопов'язаних виробників.
СРЗ. К.
 
7 тиждень
 
Л4. Математичне моделювання впровадження інновацій в системі технологічно взаємопов'язаних виробників.
СРЗ. К.
 

8 тиждень
 
ПЗ4. Оцінка і аналіз економічних ефектів впровадження інновацій в системі взаємопов'язаних виробників.
МКР1. СРЗ. К.
 
9 тиждень
 
Л5. Оцінка і аналіз ефективності інноваційних процесів в системі виробничих підприємств.
СРЗ. К.
 
10 тиждень
 
ПЗ5. Аналіз економіко-математичних моделей раціональної організації інноваційних процесів в системі виробників.
СРЗ. К.
 
11 тиждень
 
Л6. Оптимізаційні моделі організації інноваційної діяльності в системі виробників.
СРЗ. К.
 
12 тиждень
 
ПЗ6. Дослідження моделей економічного зростання з урахуванням НТП.
СРЗ. К.
 
13 тиждень
 
Л7. Математичні моделі економічного зростання з урахуванням автономного та індукованого НТП.
СРЗ. К.
 
14 тиждень
 
ПЗ7. Дослідження моделей оптимального економічного зростання з урахуванням НТП.
СРЗ. К.
 
15 тиждень
 
Л8. Моделі оптимального економічного зростання з урахуванням автономного та індукованого НТП  .
МКР2. СРЗ. К.
 
 
Самостійна робота
 
Самостійна робота складає 60 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 10 годин;
2) підготовка до практичних занять – 20 годин;
3) підготовка до екзамену – 30 годин.
 
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи та 7 практичних завдань.
Модульні контрольні роботи виконуються у письмовій формі. Максимальні оцінки за бездоганне виконання модульних контрольних становить 30 балів. Модульні контрольні роботи включають 2 теоретичних запитання та задачу. Кожна правильна відповідь на запитання оцінюється в 10 балів, вірно розв'язана задача – 10 балів. 
 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:
 
Семестровий модуль № 1
 
ПЗ1. Оцінка за виконання – 6 балів. 
ПЗ2. Оцінка за виконання – 6 балів.
ПЗ3. Оцінка за виконання – 8 балів. 
МК1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2
 
ПЗ4. Оцінка за виконання – 5 балів. 
ПЗ5. Оцінка за виконання – 5 балів.
ПЗ6. Оцінка за виконання – 5 балів
ПЗ7. Оцінка за виконання – 5 балів
МК2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень).
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
 
Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (1 задача). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. 
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.

Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.
 
 
Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.