Гальмівні системи ПТМ

Мета дисципліни:
забезпечити розвиток спеціальних компетентностей майбутніх магістрів, розвити здатність використовувати отримані теоретичні знання з гальмівних систем, а також зокрема розуміння впливу гальм на процес гальмування машини й на її динамічні навантаження,  проектування та застосування різних типів гальм ПТМ, що базуються на сучасних методах та методиках.
 
Завдання дисципліни:
визначення основних положень процесу гальмування машини та її механізмів;
характеризувати процес гальмування за допомогою різних типів гальм;
розвити навички розрахунку динамічних навантажень при гальмуванні;
сформувати навички вибору типів гальм;
навчити розраховувати й покращувати гальмівні пристрої, що використовуються для ПТМ. 

Основні результати навчання

Вміти виконувати конструкторські розрахунки об’єктів галузевого машинобудування, використовуючи нормативну та довідникову інформацію на основі знань про конструкцію, принцип роботи, технічні характеристики, правила безпечної експлуатації.
Знати методи проведення досліджень та вміти аналізувати складність технічних систем, розуміти складність задач оптимізації цих систем та їх елементів, та вдосконалювати методики їх проведення.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.

Тематика та види навчальних занять

1 тиждень
Л1. Загальні відомості про процес гальмування та пристрої, що його забезпечують.
СРЗ. К.

2 тиждень
Л2. Гальмування механізму підйому вантажу та стріли.
ПЗ1. Складання динамічної схеми при гальмуванні крана
СРЗ. К.

3 тиждень
Л3. Динамічні навантаження при гальмуванні механізму підйому.
СРЗ. К.

4 тиждень
Л4. Гальмування механізму пересування ВПМ.
ПЗ2. Розрахунок динамічних навантажень при гальмуванні
СРЗ. К.

5 тиждень
Л5. Динамічні навантаження при гальмуванні механізму пересування.
СРЗ. К.

6 тиждень
Л6. Гальмування механізму повороту ВПМ.
ПЗ3. Визначення кількості енергії, що виділяється при гальмуванні
СРЗ. К.

7 тиждень
Л7. Процес гальмування в МБТ. Гальмування в ліфтах.    
СРЗ. К.

8 тиждень
Л8. Стрічкові гальма.
ПЗ4. Визначення величини гальмівного моменту стрічкових гальм
МКР1. СРЗ. К.

9 тиждень
Л9. Колодкові гальма. Розрахунок й проектування колодкових гальм    
СРЗ. К.

10 тиждень
Л10. Дискові та дисково-колодкові гальма. Розрахунок й проектування дискових гальм.
ПЗ5. Визначення величини гальмівного моменту колодкових гальм
СРЗ. К.

11 тиждень
Л11. Технічні вимоги до фрикційних вузлів, особливості конструкції, режими навантаження пар тертя.    
СРЗ. К.

12 тиждень
Л12. Енергонавантаженість фрикційних вузлів гальм
ПЗ6. Визначення величини гальмівного моменту дисково-колодкових гальм
СРЗ. К.

13 тиждень
Л13. Засоби охолодження фрикційних пар гальм.    
СРЗ. К.

14 тиждень
Л14. Альтернативні типи гальмівних систем. Безфрикційне гальмування ПТМ
ПЗ7. Визначення енергонавантаженості дисково-колодкового гальма
СРЗ. К.

15 тиждень
Л15. Пружинно-гідравлічне гальмо.
МКР2.
СРЗ. К.

Самостійна робота

Самостійна робота складає 89 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 30 годин;
2) підготовка до практичних занять– разом 29 годин;
3) підготовка до екзамену – 30 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи.
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (10 тестових питань). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 3 балами.
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:

Семестровий модуль № 1
ПЗ. Практичні заняття – 20 балів. 
МК1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2
ПЗ. Практичні заняття– 20 балів. 
МК2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень).

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.

Підсумковим контролем з дисципліни є екзамен, який проводиться після закінчення її вивчення Максимальна оцінка становить 100 балів. 
Екзаменаційний білет з дисципліни складається з двох частин: теоретичної та практичної.
Бали розподіляються наступним чином: 60 балів – теоретична частина та 40 балів – практична.
Теоретична частина містить 10 тестових питань рівної складності, практична – 1 задачу.
Мінімальна кількість балів, що зараховується як позитивний результат, дорівнює 60.

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзаменаційного контрою з дисципліни допускаються ті здобувачі, що за сумарними результатами поточного контролю набрали не менш ніж  60 % від максимальної оцінки.

Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

Складання/перескладання екзаменів здійснюється за встановленим розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.

Під час розв’язання задач на МКР та екзамені дозволяється користуватися відповідними довідниками.