Спеціальні крани

Мета дисципліни:

забезпечити розвиток загальних та спеціальних компетентностей майбутніх магістрів, розвити вміння творчого підходу до вирішенні задач, що виникають при розробці спеціальних кранів.

Завдання дисципліни:

вивчення конструкції, параметрів, принципу роботи, призначення спеціальних кранів та приводів що в них застосовують;

оволодіти навиками об’єктивної оцінки переваг та недоліків використання спеціальних кранів в залежності від умов їхньої передбачаємої експлуатації та характеристики вантажів;

вміти обрати оптимальний тип крану при вирішенні відповідних задач пов’язаних з перевантаженням вантажів, з урахуванням при цьому характеристик останніх, та умов роботи. 
 
 
Основні результати навчання
 
Знання та розуміння механіки і машинобудування та перспектив їхнього розвитку.

Аналізувати інженерні розрахунки для вирішення складних задач і практичних проблем у галузевому машинобудуванні.

Розв’язувати складні задачі і проблеми, що пов’язані з проектуванням, конструюванням, виробництвом, ремонтом та експлуатацією спеціальних кранів.
  
 
 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття; СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти; КР – курсова робота; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
Л1. Типи кранів.
ПЗ1. Вивчення стрілових пристроїв і механізмів зміни їх вильоту.
СРЗ. К.

2 тиждень
Л2. Параметри вантажопідіймальних кранів.
ПЗ2. Розрахунок поліспастного механізму зміни вильоту неврівноваженої стріли.
СРЗ. К.

3 тиждень
Л3. Визначення та особливості портальних кранів.
ПЗ3. Розрахунок геометричних розмірів і параметрів врівноважених прямих стріл з зрівняльним поліспастом.
СРЗ. К.

4 тиждень
Л4. Механізми портальних кранів.
ПЗ4. Визначення геометричних розмірів шарнірно-зчленованих укосин (частина 1). 
СРЗ. К.

5 тиждень
Л5. Визначення та особливості баштових кранів.
ПЗ5. Визначення геометричних розмірів шарнірно-зчленованих укосин (частина 2).
СРЗ. К.

6 тиждень
Л6. Основні механізми баштових кранів.
ПЗ6. Визначення геометричних розмірів шарнірно-зчленованих укосин (частина 3).
СРС. К.

7 тиждень
Л7. Спеціальні механізми баштових кранів.    
ПЗ7. Визначення розмірів стріли і хобота плавучого крана.
СРЗ. К.

8 тиждень
Л8. Способи горизонтального переміщення вантажу на кранах з підйомною стрілою.
ПЗ8. Дослідження розподілу тисків на опори баштового крана (частина 1).
МКР1. СРЗ. К.

9 тиждень
Л9. Класифікація стрілових самохідних кранів.    
ПЗ9. Дослідження розподілу тисків на опори баштового крана (частина 2).
СРЗ. К.

10 тиждень
Л10. Автомобільні крани.
ПЗ10. Побудова вантажних характеристик стрілових кранів (частина 1).    
СРЗ. К.

11 тиждень
Л11. Пневмоколісні  крани.    
ПЗ11. Побудова вантажних характеристик стрілових кранів (частина 2).
СРЗ. К.

12 тиждень
Л12. Крани на спец шасі.
ПЗ12. Вивчення конструкцій телескопічних стріл самохідних кранів (частина 1).
СРЗ. К.

13 тиждень
Л13. Гусеничні крани.    
ПЗ13. Вивчення конструкцій телескопічних стріл самохідних кранів (частина 2).
СРЗ. К.

14 тиждень
Л14. Стрілові системи стрілових самохідних кранів.
ПЗ14. Вивчення конструкції грейферних кранів (частина 1).
СРЗ. К.

15 тиждень
Л15. Спеціальні плавучі та залізничні крани.
МКР2.
ПЗ15. Вивчення конструкції грейферних кранів (частина 2).
СРЗ. К.

 
 
Індивідуальна робота
 
Виконується КР. 

Мета КР:

набуття загальних та спеціальних компетентностей майбутніх магістрів, поглиблення теоретичних знань з тем «Стрілові системи стрілових самохідних кранів»; «Вивчення конструкції грейферних кранів» стосовно до придбання практичних навичок проектування та розрахунку компонент обладнання. 

1–8 тижні
Отримання завдання. Розрахунок основних елементів конструкції, відповідно з варіантом завдання. 

9–14 тижні
Проектування конструкції елементів кранів. Розробка креслень складальних вузлів та деталей.

15 тиждень
Захист роботи.

Самостійна робота
 
Самостійна робота складає 120 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 30 годин;
2) підготовка до практичних занять 30 годин;
3) виконання КР – 30 годин;
4) підготовка до екзамену – 30 годин.

Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи.

Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (4 запитання) та практичної частини (1 задача). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 3 балами. Правильне розв’язання задачі оцінюється в 8 балів. Правильне виконання кожного практичного завдання оцінюється в 5-10 балів. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:
Семестровий модуль № 1
ПЗ1. Оцінка за виконання – 5 балів (1 тиждень).
ПЗ2. Оцінка за виконання – 5 балів (2 тиждень).
ПЗ3. Оцінка за виконання – 5 балів (3 тиждень).
ПЗ4, ПЗ5, ПЗ6. Оцінка за виконання – 10 балів (6 тиждень).
ПЗ7. Оцінка за виконання – 5 балів (7 тиждень).
МК1. Модульна контрольна робота – 20 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–10 тижнів за розкладом консультацій.
Семестровий модуль № 2
ПЗ8, ПЗ9. Оцінка за виконання – 7 балів (9 тиждень).
ПЗ10, ПЗ11. Оцінка за виконання – 7 балів (11 тиждень).
ПЗ12, ПЗ13. Оцінка за виконання – 8 балів (13 тиждень).
ПЗ14, ПЗ15. Оцінка за виконання – 8 балів (15 тиждень).
МК2. Модульна контрольна робота – 20 балів (15 тиждень).
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
Курсова робота оцінюється за такими критеріями: відповідність оформлення до вимог, ґрунтовність розкриття як теоретичної, так і практично-прикладної складових, застосування під час аналізу та розробки рекомендацій творчого підходу та використання хоча б одного з математичних методів та методів програмування. Ґрунтовність відповідей на поставлені запитання під час захисту роботи. Максимальна оцінка становить 100 балів. Термін надання та захист – 14–15 тижні.
Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (4 запитання) та практичної частини (1 задача). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.  

Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. 

Складання/перескладання екзаменів здійснюється за встановленим розкладом.
  
 
Політика освітнього процесу
  
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.
 
Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
 
Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
 
Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.
 
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.
 
Заборонено використання будь-яких підручників, посібників, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та складання екзамену з дисципліни.