Будівельна механіка самохідних транспортних засобів

Мета дисципліни:
Вивчення методів розрахунку напружено–деформівного стану та критичних навантажень елементів та вузлів транспортних конструкцій, що включають в себе стержневі, пластинчаті та оболонкові системи.. 

Завдання дисципліни:
Формування наукового мислення, вміння застосовувати на практиці здобуті теоретичні знання;
Оволодіння сучасними методами розрахунку напружено–деформівного стану та критичних навантажень елементів і вузлів транспортних конструкцій;
Навчити основам створення математичних моделей розрахунків на статичне, динамічне навантаження і стійкість транспортних конструкцій.

 Основні результати навчання
 Знати основні методи дослідження напружено–деформівного стану конструктивних елементів і вузлів транспортних конструкцій при статичних і динамічних навантаженнях.
Вміти вибирати раціональні загальні схеми і динамічні моделі транспортних конструкцій, виявляти небезпечний переріз і небезпечні точки в небезпечному перерізу.
Вміти записати відповідну розрахункову формулу, умову міцності, жорсткості, вибрати допустиме напруження, прогин, знаходити оптимальні рішення при розрахунках на динамічну міцність.
Вміти працювати з програмним забезпеченням для вирішення практичних завдань розрахунку
внутрішніх зусиль, напружень, деформацій і переміщень елементів і вузлів транспортних конструкцій.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; ЛЗ – лабораторні заняття;  СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти; РГР – розрахунково–графічна робота; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.

Тематика та види навчальних занять
2 семестр

1 тиждень

Л1. Функція Дирака. 
СРС. К.

2 тиждень

Л2. Функція Хевісайда.
ЛЗ1. Визначення НДС статично визначеної балки.
СРС. К.

 3 тиждень

Л3. Інтенсивність зовнішнього навантаження.
СРС. К.

4 тиждень

Л4. Інтенсивність навантаження на прямокутну та круглу пластини.
ЛЗ2. Визначення НДС статично невизначеної балки.
СРС. К.

5 тиждень

Л5.Рішення задачі Коші в матричної формі.
СРС. К.

6 тиждень

Л6. Алгоритм будування функції Гріна.
ЛЗ3. Визначення спектру частот і форм власних коливань нерозрізної балки.
СРС. К.

7 тиждень

Л7. Метод розв’язання крайових задач стрижневих систем.
МКР1. СРС. К.
 
8 тиждень
Л8. Крутіння тонкостінних стрижнів.
ЛЗ4. Визначення НДС нерозрізної балки при вимушених коливаннях.
СРС. К.

9 тиждень

Л9. Розрахунок статично визначених і невизначених ферм.
СРС. К.

10 тиждень

Л10. Крутіння тонкостінних нерозрізних балок і рам.
ЛЗ5. Рішення задачі стійкості нерозрізної балки.
СРС. К.

11 тиждень

Л11. Статика стрижневих систем.
СРС. К.

12 тиждень

Л12. Розрахунок просторових рам.
ЛЗ6. Визначення НДС стрижневих рам.
СРС. К.

13 тиждень

Л13. Розрахунок арок.
СРС. К.

14 тиждень

Л14. Інтегрування диференційного рівняння кругової арки.
ЛЗ7.  Визначення частот і власних форм коливань рам
МКР2. СРС. К.

15 тиждень

Л15. Розрахунок арочних систем.
СРС. К.

Індивідуальна робота

Виконується розрахунково–графічна робота

Мета РГР:
Оволодіння студентами методикою розрахунків та програмування алгоритмів метода граничних елементів для визначення НДС транспортних конструкцій при статичному, динамічному навантаженнях та стійкості.

1–7 тижні
Отримання завдання. Виконання розрахунків стрижневих конструкцій на міцність, жорсткість, динаміку та стійкість.

8–13 тижні
Виконання розрахунків плоских рам на міцність, жорсткість, динаміку та стійкість. Розрахунок балки на пружній основі. Оформлення пояснювальної записки розрахунково–графічної роботи.

14 тиждень
Захист РГР роботи в комісії.

Самостійна робота

Самостійна робота складає 46 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 15 годин;
2) підготовка до лабораторних занять – 7 годин;
3) виконання РГР – 15 годин;
4) підготовка до заліку – 9 години.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна  у 2 семестрі поділяється на два семестрових модуля. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та лабораторних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи і працюють над розрахунково–графічною роботою.

Модульні контрольні роботи №1 і №2 виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (1 задача). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум  у 5 балів. Правильне розв’язання задачі оцінюється в 20 балів.

Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:

Семестровий модуль № 1

МКР1. Модульна контрольна робота – 30 балів (7 тиждень). Виконання РГР –20 балів. Перескладання можливе протягом 8–11 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2

МКР2. Модульна контрольна робота – 30 балів (14 тиждень). Виконання РГР–20 балів. Перескладання можливе протягом 15 тижня за розкладом консультацій.

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.

Підсумковим контролем з дисципліни в 2 семестрі є залік

Умови допуску до підсумкового контролю

До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.

Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

Складання/перескладання заліку організується за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної  роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Виконаний не свій варіант  завдання на лабораторному занятті здобувачем не оцінюється.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на заліку або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання заліку – за встановленим деканатом розкладом.

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.

Під час розв’язання задач на МКР  дозволяється користуватися  довідниками.