Радіопередавальні пристрої

Мета дисципліни: формування комплексу знань і здобуття навичок з методів аналізу та синтезу пристроїв генерування та формування радіосигналів радіопередавальних пристроїв зв'язку, радіомовлення, телебачення, радіолокації та радіонавігації.
Задачі дисципліни: 
- оволодіння знаннями фізичних процесів, що відбуваються в різноманітних вузлах радіопередавальних пристроїв (РПдП);
- оволодіння знаннями з методів генерації та посилення високочастотних коливань;
- вивчення засобів керування високочастотними коливаннями в радіо передавачах різноманітних діапазонів частоти;
- здобуття вмінь розрахунку основних електричних та енергетичних характеристик вузлів РПдП з використанням сучасних методів проектування за допомогою ЕОМ.
 

Основні результати навчання

Знати та уміти обґрунтувати і розрахувати структурні та функціональні схеми передавача враховуючи вимоги по потужності в антені, виду модуляції або маніпуляції; провести енергетичний розрахунок вихідного і проміжного каскадів, обґрунтувати вибір узгоджуючих і фільтруючих кіл, що забезпечить фільтрацію гармонік та інших побічних коливань в відповідності до вимог ЕМС.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; ЛЗ – лабораторні заняття; СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.

Тематика та види навчальних занять

1 тиждень
Л 1. Вступ. Історія розвитку та класифікація радіопередавальних пристроїв
ЛЗ 1. Настройка радіопередавача та дослідження режимів роботи вихідного каскаду
СРС. К.

2 тиждень
Л 2. Структурні схеми РПдП різноманітного призначення
ЛЗ 2. Настройка радіопередавача та дослідження режимів роботи вихідного каскаду
СРС. К.

3 тиждень
Л 3. Генератори із зовнішнім збудженням (ГЗЗ). Функціональна та структурна схеми
ЛЗ 3. Настройка радіопередавача та дослідження режимів роботи вихідного каскаду
СРС. К.

4 тиждень
Л 4. Режими роботи ГЗЗ. Енергетичний розрахунок.
ЛЗ 4. Дослідження моделі ГЗЗ
СРС. К.

5 тиждень
Л 5. Вихідні коливальні системи ГЗЗ. Додавання потужностей активних елементів
ЛЗ 5. Дослідження моделі ГЗЗ
СРС. К.

6 тиждень
Л 6. Класифікація видів модуляції і радіосигналів
ЛЗ 6. Дослідження моделі ГЗЗ
СРС. К.

7 тиждень
Л 7. Амплітудна модуляція. Односмугова модуляція
ЛЗ 7. Дослідження модуляційних характеристик лабораторного радіопередавача
СРС. К.

8 тиждень
Л 8. Кутова модуляція. Імпульсна модуляція
ЛЗ 8. Дослідження фільтрового формувача односмугового сигналу
МКР1. СРС. К.

9 тиждень
Л 9. Імпульсна модуляція. Цифрові види модуляції
ЛЗ 9. Дослідження фільтрового формувача односмугового сигналу
СРС. К.

10 тиждень
Л 10. Трьохточкові автогенератори
ЛЗ 10. Дослідження фільтрового формувача односмугового сигналу
СРС. К.

11 тиждень
Л 11. Автогенератори з параметричною стабілізацією частоти
ЛЗ 11. Дослідження кварцових автогенераторів
СРС. К.

12 тиждень
Л 12. Кварцова стабілізація частоти автогенераторів
ЛЗ 12. Дослідження кварцових автогенераторів
СРС. К.

13 тиждень
Л 13. Методи синтезу частот
ЛЗ 13. Дослідження методів цифрової модуляції
СРС. К.

14 тиждень
Л 14. Прямий цифровий синтез частоти
ЛЗ 14. Дослідження методів цифрової модуляції
СРС. К.

15 тиждень
Л 15. Позасмугові коливання РПдП
ЛЗ 15. Дослідження методів цифрової модуляції
МКР2. СРС. К.

Самостійна робота

Самостійна робота складає 75 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 22 години;
2) підготовка до лабораторних занять – 23 години;
3) підготовка до екзамену – 30 годин;
 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та лабораторних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. 
Модульні контрольні роботи №1, №2 виконуються у формі письмової роботи з використанням контрольних запитань.  Максимальна оцінка за її бездоганне виконання становить 24 бали. Кількість контрольних запитань – 3, кожна правильна відповідь оцінюється у 8 балів. 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів.
Семестровий модуль № 1
Лабораторні заняття ЛЗ 1 – ЛЗ 8. Оцінка за виконання – 26 балів (по 3,25 бали за кожне заняття). 
МКР1. Модульна контрольна робота – 24 бали (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
Семестровий модуль № 2
Лабораторні заняття ЛЗ 9 – ЛЗ 15. Оцінка за виконання – 26 балів (по 3,7 балів за кожне заняття). 
МКР2. Модульна контрольна робота – 24 бали (15 тиждень).
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання) та практичної частини (1 задача). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. 
 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів дисципліни за перший модуль та всі види навчальних елементів накопичувальної частини дисципліни за другий модуль на не менш, ніж на 45 балів.
 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.

Виконання не свого варіанту завдання здобувачу не зараховується.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.