Вступ до фаху

Мета дисципліни:
сформувати уявлення про сучасну журналістику, її професійні засади; умови роботи журналістів; специфіку професії журналіста серед інших соціономічних професій.
 
Завдання дисципліни: 
сформувати уявлення про основні напрямки діяльності всіх видів ЗМК; 
навчити характеризувати особливості інформаційного виробництва та внутрішньо редакційних комунікацій;
навчити аналізувати аспекти діяльності ЗМК через врахування інтересів аудиторії.
 
 
Основні результати навчання

Застосовувати знання зі сфери предметної спеціалізації для створення інформаційного продукту чи для проведення інформаційної акції: знати основні українські та міжнародні нормативно-правові акти.

Виокремлювати у виробничих ситуаціях факти, події, відомості, процеси, про які бракує знань, і розкривати способи та джерела здобування тих знань: використовувати доступну та відкриту документальну інформацію офіційного характеру у відкритих джерелах мережі Інтернет; перевіряти на достовірність новини та факти за допомогою різних онлайн-інструментів.

Наводити аргументи щодо донесення необхідної інформації, просування ідей, технологічних рішень у різних сферах соціальних комунікацій.
 
 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; К – консультації; МКР – модульна контрольна робота.
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
Л1. Журналістика як наука та предмет вивчення.
ПЗ1. Вступ до навчального предмету.
СРЗ. К.
 
2 тиждень
Л2. Академічна доброчесність здобувача вищої освіти.
ПЗ2. Журналіст як суб’єкт інформаційної діяльності.
СРЗ. К.
 
3 тиждень
Л3. Національна та державна ідеологія у ЗМІ.
ПЗ3. Відображення національної ідеології у ЗМІ.
СРЗ. К.
 
4 тиждень
Л4. Свобода слова та діяльність журналіста.
ПЗ4. Види діяльності журналіста.
СРЗ. К.
 
5 тиждень
Л5. Функції журналістики.
ПЗ5. Основні та спеціальні функції журналістики.
СРЗ. К.
 
6 тиждень
Л6. Принципи журналістики.
ПЗ6. Принципи діяльності журналіста.
СРЗ. К.
 
7 тиждень
Л7. Інформаційні джерела в журналістиці.
ПЗ7. Джерела та методи збору суспільнозначущої інформації у журналістиці.
СРЗ. К., МКР1
 
8 тиждень
Л8. Види та функції ЗМІ.
ПЗ8. Види ЗМІ за способом поширення інформації. 
СРЗ. К.
 
9 тиждень
Л9. Зародження та розвиток друкованих ЗМІ.
ПЗ9. Газетно-журнальна періодика.
СРЗ. К.
 
10 тиждень
Л10. Специфіка радіомовлення в умовах сьогодення.
ПЗ10. Радіомовлення у системі сучасних засобів комунікації.
СРЗ. К.
 
11 тиждень
Л11. Особливості сучасного телебачення. 
ПЗ11. Сучасне телебачення: досвід, проблеми, стратегії.
СРЗ. К.
 
12 тиждень
Л12. Інтернет-журналістика як галузь сучасних ЗМІ.
ПЗ12. Інтернет-журналістика: специфіка та форми подачі інформації.
СРЗ. К.
 
13 тиждень
Л13. Суть і специфіка роботи власного кореспондента.
ПЗ13. Робота власкорів.
СРЗ. К.
 
14 тиждень
Л14. Становлення та розвиток світових та українських інформаційних агенств.
ПЗ14. Агенційна журналістика
К, СРЗ, МКР 2
 
15 тиждень
Л15. Віддалена робота журналіста як вільна форма організації трудового процесу.
ПЗ15. Фрилансер – сам собі журналіст.
СРЗ. К.
 
 
Самостійна робота

Самостійна робота складає 75 годин. 
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт: 
1) підготовка до лекційних занять – 27 години; 
2) підготовка до практичних занять та виконання індивідуальних контрольних завдань – разом 48 годин.
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та лабораторних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. Сумарна кількість балів за виконання практичних завдань налічує максимум 20 балів за кожні семестрові модулі. Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.
 
Семестровий модуль 1

ПЗ 1. Оцінка за виконання – 2 бал. 
ПЗ 2. Оцінка за виконання – 2 бал.
ПЗ 3. Оцінка за виконання – 2 бали. 
ПЗ 4. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ПЗ 5. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ПЗ 6. Оцінка за виконання – 4 бали. 
ПЗ 7. Оцінка за виконання – 4 бали. 
(Термін надання виконаних робіт – до 8 тижня)
МКР1. Оцінка за виконання – 30 балів (8 тиждень, перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій).

Семестровий модуль 2

ПЗ 8. Оцінка за виконання – 2 бал. 
ПЗ 9. Оцінка за виконання – 2 бал.
ПЗ 10. Оцінка за виконання – 2 бали. 
ПЗ 11. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ПЗ 12. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ПЗ 13. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ПЗ 14. Оцінка за виконання – 2,5 бали. 
ПЗ 15. Оцінка за виконання – 2,5 балів. 
(Термін надання виконаних робіт – до 15 тижня)
МКР2. Оцінка за виконання – 30 балів (15 тиждень).
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.

Умови допуску до підсумкового контролю

Підсумковим контролем із дисципліни є залік. 
Залік виставляється, якщо здобувачі вищої освіти виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж 60 %.
 
 
Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.
 
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
 
Відсутність здобувача на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.

Заборонено використання будь-яких підручників, посібників, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів із дисципліни.