Теорія масових комунікацій 2

Мета навчальної дисципліни:
теоретична підготовка студентів у сфері масової комунікації, що включає знання її природи і структури, тенденцій розвитку, сучасного стану, а також формування здатності застосовувати засвоєне у фахових практиках.

Завдання навчальної дисципліни:
формування цілісного уявлення про масові комунікації і роль в них журналістів;
ознайомлення з історією і тенденціями розвитку масових комунікацій;
ознайомлення з ґенезою теорії про масові комунікації;
вивчення основних понять і моделей масових комунікацій;
отримання комплексу знань про ЗМІ як соціальну інституцію; розуміння функцій масової комунікації, ролі в ній професійних комунікаторів;
орієнтація в засобах масової комунікації та їх впливу на масову свідомість;
демонстрація вміння аналізувати масову аудиторію, її мотиви, сегментацію;
ознайомлення зі станом масових комунікацій в Україні та у світі;
удосконалення навичок аналізу медіаконтенту;
підвищення рівня медіаграмотності.

Основні результати навчання

Пояснювати свої виробничі дії та операції на основі отриманих знань. 

Оцінювати свій або чужий інформаційний продукт, інформаційну акцію, що організована й проведена самостійно або  з колегами. 

Оцінювати діяльність колег як носіїв прав і обов’язків  членів суспільства, представників громадянського суспільства. 

Оцінювати діяльність колег з точки зору зберігання та примноження суспільних і культурних цінностей і досягнень. 

Передбачати реакцію аудиторії на інформаційний продукт або на інформаційні акції, зважаючи на положення й методи соціально-комунікаційних наук.

Використовувати необхідні знання й технології для виходу з кризових комунікаційних ситуацій на засадах толерантності, діалогу й співробітництва.   

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; КР – курсова робота; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача.

Тематика та види навчальних занять

1 тиждень
Л 16. Специфічна тематика та її медіа представлення. 
СРЗ. К.

2 тиждень
ПЗ 16 Специфічна тематика та її медіа представлення. 
СРЗ. К. КР початок етапу 1.

3 тиждень
Л 17. Теоретичні засади впливу на маси.
СРЗ. К.

4 тиждень
ПЗ 17. Теоретичні засади впливу на маси. 
СРЗ. К. КР початок етапу 2.

5 тиждень
Л 18. Поняття про технології впливу на аудиторію 
СРЗ, К

6 тиждень
ПЗ 18. Поняття про технології впливу на аудиторію.
СРЗ. К.

7 тиждень
Л 19. Засоби та методи масовокомунікаційного впливу.
СРЗ. К.

8 тиждень
ПЗ 19. Засоби та методи масовокомунікаційного впливу.
СРЗ. К. КР початок етапу 3. МКР1.

9 тиждень
Л 20. Ефективність та ефекти впливу масової комунікації.
СРЗ. К.

10 тиждень
ПЗ 20. Ефективність та ефекти впливу масової комунікації.
СРЗ. К. КР етап 4.

11 тиждень
Л 21. Мовна ситуація і мовна політика.
СРЗ. К.

12 тиждень
ПЗ 21. Мовна ситуація і мовна політика.
СРЗ. К.

13 тиждень
Л 22. Нові медіа та їх види.
СРЗ. К.

14 тиждень
ПЗ 22. Нові медіа та їх види.
СРЗ. К.

15 тиждень
Л 23. Глобалізація та медіа.
СРЗ. К. МКР 2.

Індивідуальна робота

Виконується курсова робота.

Метою КР є формування здатності самостійно вирішувати проблеми, що пов’язані з масовими комунікаціями як галузі знань та сфери практичної діяльності, вивченням світового досвіду цієї галузі та історією її становлення в Україні.

Завдання КР:
закріплення, поглиблення, узагальнення знань, одержаних здобувачами вищої освіти за час вивчення дисципліни; підтвердження оволодіння здобувачем вищої освіти методиками пошуку, відбору, аналізу джерел, понятійним апаратом; розвинути навички аналізу і систематизації інформації, вміння формулювати власні висновки та пропозиції на основі знань, отриманих під час вивчення дисципліни.

Тематика КР:
Становлення науки про масову комунікацію і мас-медіа
Комунікаційні особливості концепції культивації Дж. Гербнера
Теорія розвитку і демократичної участі ДенісаМаккуейла
Огляд праці М. Маклюена «Розуміння медіа: зовнішнє розширення людини»
Концепція інформаційного суспільства Даніела Белла
Концепція "поля журналістики" П'єраБурдьє.
Роль сучасних ЗМІ в концепції Г.М.Маклюена
Еволюція теорії комунікації під впливом четвертої промислової революції і пандемії коронавірусу
Політичні системи і чотири теорії преси
Українські ЗМІ з погляду «чотирьох теорій преси»
Місце і роль масової комунікації в інформаційному суспільстві
Функції ЗМІ (на прикладі телебачення)
Функції ЗМІ (на прикладі радіо)
Функції ЗМІ (на прикладі друкованих видань)
Функції ЗМІ (на прикладі Інтернет)
Рекреаційна функція ЗМІ
Одеські ЗМІ в Україі (преса, радіо, телебачення, інтернет-видання, інформаційні агентства, нові медіа тощо) як чинник формування громадської думки
Традиційні і нові ЗМІ Одеси та Одеської області
Соціальні мережі як вид нових медіа
Професійні комунікатори в системі масового спілкування
Відповідальність за зловживання свободою масової інформації
Поєднання творчого і виробничого в професійній діяльності журналіста
Особливості іміджу журналіста як суб'єкта масової комунікації
Толерантність як професійно значуща якість журналіста
Вплив ведучого на імідж телеканалу
Культура мови журналіста та її вплив на формування української мови.
Журналіст як мовна особистість (на прикладі конкретного медіатора) 
Емоційність та способи її посилення в журналістських публікаціях як характеристика індивідуального стилю журналіста (на прикладі конкретних матеріалів журналістів)
Роль невербальної комунікації в діяльності журналіста на сучасному вітчизняному телебаченні
Кіберспортивна журналістика як новий формат спортивної журналістики
Підготовка журналістів в Україні та форми підвищення кваліфікації
Світовий досвід підготовки журналістів 
Теорія впливу на масові аудиторії
Основні методи масовокомунікаційного впливу
Методи та прийоми медіавпливу в інформаційних програмах
Роль засобів масової комунікації в масифікації свідомості
Вплив глянцевих журналів на формування естетичного смаку аудиторією
Сформований ЗМІ порядок денний і світогляд сучасної людини
Пропаганда в медіакомунікаціях
Демонстрація насилля на телебаченні та її наслідки
Конфлікт як основа телевізійних ток-шоу (на прикладі конкретного ток-шоу)
Ефекти масової комунікації на індивідуальному та суспільному рівнях
Роль медіа у створенні і поширенні міфів
Роль мас-медіа в процесі формування політичної культури населення.
Фальшиві новини (fakenews) як елемент політичного регулювання
Маніпулятивні технології в системах масової комунікації
Медіаграмотність як профілактика маніпулятивного впливу
Медіаграмотність аудиторії як необхідна передумова демократії
Досвід впровадження медіаграмотності в Україні
Досвід впровадження медіаграмотності за кордоном
Специфіка медіаспоживання в сучасному суспільстві
Бар’єри сприйняття інформації 
Специфіка цільової аудиторії та принципи її дослідження
Особливості створення та поширення інформації в умовах новітніх медіа
Мережеві комунікації та їх типологія
Соціальні мережі як молодіжне комунікаційне середовище
Блог як жанр інтернет-комунікації
Мережева журналістика і блогерство: свобода слова і її правові рамки
Історія Интернет і його специфіка в ролі ЗМІ
Етика мережевого спілкування
Сучасна журналістика як протестна (викривальна) журналістика
Сучасна журналістика як журналістика рішень    
Обличчя української протестної журналістики (на прикладі конкретних журналістів)
Журналістика рішень в сучасній Україні (на прикладі конкретнихматеріаліви журналістів)
Дражливі теми в контенті ЗМІ (на прикладі конкретного ЗМІ)
Етнографічна тематика в одеській пресі 
Проблеми екології в одеських ЗМІ 
Проблеми незалежності ЗМІ в сучасній Україні.
Формування глобального інформаційного суспільства
Роль мас-медіа та масової комунікації в глобалізаційних процесах сьогодення
Соціальні мережі як засіб глобалізації
Українська модель медіасистеми в глобальному контексті
 
Етапи виконання КР
2-3 тиждень  – етап 1 –Вибір теми та наукових джерел, складання плану дослідження, визначення методики та розробка інструментарію дослідження.
4-7 тиждень  – етап 2 –Написанняпершого теоретичного розділуКР (вступ, аналізісторіографії, законодавчоїбазитощо).
8-9 тиждень – етап 3 –Написання другого (аналітичного, практичного) розділу КР. Перевірка на спеціальнійпрограміщододоброчесності, редагування тексту та підготовка до захисту (презентація+доповідь).
10-12 тиждень – етап 4 –Публічнийзахистроботи.

Самостійна робота
Самостійна робота складає 105 годин. 
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
підготовка до лекційних занять – 15 годин;
підготовка до практичних занять та до виконання індивідуальних завдань – разом 30 годин;
виконання КР – 30 годин;
підготовка до екзамену – 30 годин.

Процедура оцінювання
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожен модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 20 балів.

Семестровий модуль 1
ПЗ1. Оцінка за виконання практичних завдань 8 балів.
ПЗ2. Оцінка за виконання практичних завдань 8 балів.
ПЗ3. Оцінка за виконання практичних завдань 7 балів.
ПЗ4. Оцінка за виконання практичних завдань 7 балів.
(Термін надання виконаних робіт – до 8 тижня)
МКР1 – 20 балів (8 тиждень)
ВиконанняКР – 1 етап – 20 балів
ВиконанняКР –  2 етап – 30 балів 
(Термін надання виконаних робіт – до 7 тижня)
 
Семестровий модуль 2
ПЗ5. Оцінка за виконанняпрактичнихзавдань 10 балів.
ПЗ6. Оцінка за виконання практичних завдань 10 балів.
ПЗ7. Оцінка за виконання практичних завдань 10 балів.
(Терміннаданнявиконанихробіт – до 14 тижня)
МКР2 – 20 балів (14 тиждень)
Виконання КР  –  3 етап – 20 балів
Виконання КР – 4 етап – 30 балів
(Термін надання виконаних робіт – до 12 тижня)
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. 
Максимальнаоцінка за повний обсяг виконаної курсової роботи – 100 балів. 
 
Підсумковим контролем з дисципліни є екзамен, білет до якогоскладається з теоретичноїчастини (3 запитання по 20 балів) та практичноїчастини (1 завдання 40 балів). Максимальнаоцінка за правильнівідповіді на всіпитанняекзаменаційногобілету становить 100 балів.

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.
Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватися принципів академічної культури та академічної доброчесності.

Виконаний здобувачем не свій варіант завдання МКР, екзаменаційного білета не оцінюється.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на модульній контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання екзамену здійснюється у встановлений деканатом термін.

Під час лекції здійснювати і приймати телефонні дзвінки заборонено.

Під час проходження модульного контролю і складання екзамену заборонено використовувати будь-які підручники, посібники, конспекти лекцій, шпаргалки, мобільні телефони.