Історія української журналістики

Мета навчальної дисципліни:
дослідити джерела виникнення та шляхи розвитку засобів масової інформації в Україні та в різних країнах світу; систематизувати знання про історичні закономірності становлення журналістики.
 
Завдання навчальної дисципліни: 
вивчити основні етапи зародження і розвитку української та зарубіжної журналістики; сформувати систему понятійного апарату; виявити спільне й відмінне в розвитку преси і журналістики в різних країнах світу; ознайомити з наявною джерельною та історіографічною базою.
 
 
Основні результати навчання
 
Пояснювати свої виробничі дії та операції на основі отриманих знань.

Виконувати пошук, оброблення та аналіз інформації з різних джерел.

Генерувати інформаційний контент за заданою темою з використанням доступних, а також обов’язкових джерел інформації.

 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; РР – реферативна робота; К – консультації.
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
Л1. Історія журналістики як наука та предмет наукового зацікавлення ПЗ1. Пражурналістика доби Середньовіччя і Відродження.
СРЗ. К. РР (початок етапу 1).
 
2 тиждень
Л2. Передумови виникнення і становлення журналістики.
СРЗ. К.
 
3 тиждень
Л3. Зародження української журналістики: перші періодичні видання Наддніпрянської України 
ПЗ2. Перші періодичні видання в Наддніпрянській Україні.
СРЗ. К. РР (початок етапу 2).

4 тиждень
Л4. Східноукраїнська журналістика 1820-1850-х років
СРЗ. К.

5 тиждень
Л5. Західноукраїнська журналістика кінця XVIII ст. – 1850-х років
ПЗ3. Цензурні обмеження на українське слово та періодику.
СРЗ. К.
 
6 тиждень
Л.6. Журналістика Наддніпрянщини 1860-1890-х років в умовах репресій українського друкованого слова.
СРЗ. К.

7 тиждень
Л7. Західноукраїнська преса другої половини ХІХ ст.
ПЗ4. Видавничий рух доби визвольних змагань.
МКР1.СРЗ. К. 

8 тиждень 
Л8. Преса у роки української державності (1917-1921)
СРЗ. К. МКР1
 
9 тиждень 
Л9. Українська радянська преса 1920-1930-х років.
ПЗ5. Становлення та розвиток преси української діаспори міжвоєнного періоду.
СРЗ. К.
 
10 тиждень
Л10. Преса української діаспори міжвоєнного періоду.
СРЗ. К. РР (початок етапу 3).
 
11 тиждень
Л11. Преса України часів Другої світової війни.
ПЗ6. Журналістика України в радянську добу.
СРЗ. К.
 
12 тиждень
Л12. Журналістика України в добу «хрущовської відлиги»
СРЗ. К.
 
13 тиждень
Л13. Українська журналістика кінця 1980-1990-х років: на шляху до демократії і свободи слова.
ПЗ7. Українська журналістика в перші роки незалежності.
СРЗ. К. РР (етап 4).
 
14 тиждень
Л14. Українські ЗМК у боротьбі за державність України.
МКР 2. К. СРЗ. 
 
15 тиждень
Л15. Українські ЗМК у добу незалежності України.
ПЗ8. Сучасна українська періодика: загальна характеристика.
СРЗ. К. МКР2
 
 
Індивідуальна робота

Виконується реферативна робота.

Мета РР – розвиток самостійності в розв’язанні науково-дослідних завдань та практичних навичок при дослідженні української та зарубіжної періодики та аналізі регіональних онлайн ЗМІ Одещини.

Тематика реферативних робіт:
Розглянути історичні передумови виникнення журналістики.
Розкрити пражурналістські явища.
Описати історію винайдення друкарського верстата та розповсюдження друкарства у світі.
Розкрити систему наук про журналістику.
Пояснити основні тенденції розвитку журналістики в Україні.
Розкрити етапи ґенези преси та її типологічні ознаки.
Прокоментувати інформацію – її види і сутність.
Дослідити зародження періодичних видань, сучасний стан видавництв як у світі, так і в Україні.
Описати основні й визначальні ідейно-концептуальні засади преси.
Розглянути творчість найвідоміших публіцистів та їх внесок у розвиток української журналістики.
Розкрити проблемно-тематичний репертуар книговидання, що найбільше був витребуваним серед читачів у різні історичні епохи.
Описати фундаментальні дослідження з історії видавничої справи зарубіжних та українських дослідників.
 
 
Самостійна робота
 
Самостійна робота складає 89 годин. 
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 22 годин;
2) підготовка до практичних занять – разом 29 годин;
3) виконання РР – 8 годин;
4) підготовка до екзамену – 30 годин.
 
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. Максимальна сума накопичувальних балів у 1 модульному контролі 35 балів, у другому – 31: РР (5 балів), активна робота на практичних заняттях, семестровий модуль 1 – 19 балів, семестровий модуль 2 – 16 балів. Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.

Індивідуальна робота. Бездоганне та своєчасне виконання та захист РР оцінюється у 5 балів (3 бали в семестровому модулі 1 та 2 бали в семестровому модулі 2), які складаються зі змістовного розкриття теми, наочного аналізу наукової думки з проблематичного питання відповідно до тематики РР та публічного захисту роботи. Робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етапи 1-2 РР оцінюється максимум у 3,5 бали, етап 3 та 4 – 1,5 бали за представлення результатів роботи через доповідь та відповідь на додаткові запитання під час захисту.

Семестровий модуль 1
ПЗ 1. Оцінка за виконання – 4 бали. 
ПЗ 2. Оцінка за виконання – 4 бали.
ПЗ 3. Оцінка за виконання – 4 бали.
ПЗ 4. Оцінка за виконання – 5 балів. 
(Термін надання виконаних робіт – до 8 тижня)
РР - Оцінка за виконання – 3 бали.
МКР1. Оцінка за виконання – 30 балів (8 тиждень, перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладомконсультацій).

Семестровий модуль 2
ПЗ 5. Оцінка за виконання  –  3 бали.
ПЗ 6. Оцінка за виконання – 4 бали. 
ПЗ 7. Оцінка за виконання – 4 бали. 
ПЗ 8. Оцінка за виконання – 4 балів. 
(Термін надання виконаних робіт – до 15 тижня)
РР - Оцінка за виконання – 5 бали.
МКР2. Оцінка за виконання –30 балів (15 тиждень).
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
 
Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (2 запитання – 20 балів кожне) та практичної частини (1 завдання – 60 балів). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. 
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж 60 %. 

Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. 

Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.
 
 
Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.
 
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
 
Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
 
Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.

Заборонено використання будь-яких підручників, посібників, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та складання екзамену з дисципліни.