Етика медіадіяльності

Мета навчальної дисципліни:
сформувати професійну моральну свідомість та культуру майбутнього журналіста, враховуючи світові традиції регулювання ЗМІ, а також здатність до самостійного морального вибору у складних творчо-виробничих ситуаціях.

Завдання навчальної дисципліни: 
сформувати знання специфіки професійної етики у медіасфері; 
визначити норми правового регулювання професійної етики медіа в Україні та за кордоном; 
розвивати навички засвоєння основних принципів і факторів професійної етики, які сприяють формуванню моральної культури фахівця; 
навчити самостійного стилю мислення, власної етичної позиції, вміння робити власний моральний вибір; 
застосовувати набуті знання у сфері професійної життєдіяльності і особистого самовдосконалення.
 
 
Основні результати навчання
 
Пояснювати свої виробничі дії та операції на основі отриманих знань.

Оцінювати діяльність колег як носіїв прав і обов’язків членів суспільства, представників громадянського суспільства.

Оцінювати діяльність колег з точки зору зберігання та примноження суспільних і культурних цінностей і досягнень.

Використовувати необхідні знання й технології для виходу з кризових комунікаційних ситуацій на засадах толерантності, діалогу й співробітництва.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
Л1.Етика в системі наукових знань.
ПЗ1. Ґенеза етики: етапи становлення та розвитку у суспільстві. Етичні вчення Давнього світу. Антична етика: особливості становлення, представники та їхні теоретичні погляди. Представники етики Нового часу: теоретичні підходи та ключові ідеї. Сучасні етичні концепції.
СРЗ. К.
 
2 тиждень
Л2. Мораль як об’єкт етики. Професійна мораль та моральність журналіста.
ПЗ2. Моральна свідомість журналіста та його позиція. Поняття про мораль. Нормативний, ціннісний та імперативний характер моралі. Етичні дилеми в роботі журналіста.
СРЗ. К.
 
3 тиждень
Л3. Професійні принципи та норми медіадіяльності.
ПЗ3. Матеріали з ознакою замовності. Комерційна джинса. Рroduct placement. Політична джинса. 
СРЗ. К. 
 
4 тиждень
Л4. Етичні засади діяльності журналіста в нормативно-правовій документації.
ПЗ4. Нормативно-правові засади діяльності журналістів. Нормативно-правові засади міжнародної діяльності журналістів. Правове регулювання професійної етики українських журналістів. Корпоративні документи з журналістської етики та їх вимоги.
СРЗ. К.
 
5 тиждень
Л5. Дискримінаційні практики в українській журналістиці.
ПЗ5. (Не)дискримінація у медіа. Етика висвітлення журналістами теми ромського населення, ЛГБТІ-спільноти, ВПО, мігрантів та біженців.
СРЗ. К.
 
6 тиждень
Л6. Етичні проблеми в медіадіяльності.
ПЗ6. Права і обов’язки фахівців медіадіяльності в контексті норм етики. Конфлікт інтересів. Потенційний конфлікт інтересів. Реальний конфлікт інтересів. Етична проблема компілятивності, заангажованості, плагіату в медіадіяльності. 
СРЗ. К.
 
7 тиждень
Л7. Фейк як форма поширення інформації: загрози та маркери розпізнавання.
ПЗ7. Етико-моральні критерії медіадіяльності. Фахівець масових комунікацій і джерела інформації. Етичні вимоги в процесі роботи з фактами і джерелами інформації. Переваги дотримання етичних норм.
МКР1. СРЗ. К.
 
8 тиждень
Л8. Професійна діяльність журналіста й приватне життя людини.
ПЗ8. Втручання журналіста у приватне життя людини. Доцільність аудіо-, відеозапису журналістом приватного життя людини. Практики розкриття персональних даних в матеріалах ЗМІ в умовах пандемії.
СРЗ. К.
 
9 тиждень. 
Л9. Робота журналіста в надзвичайних ситуаціях.
ПЗ9. Робота журналіста в небезпечних умовах. Матеріально-технічна підготовка до відрядження в небезпечну зону. Висвітлення журналістом терактів, надзвичайних подій.
СРЗ. К.
 
10 тиждень
Л10. Журналістська етика у процесі роботи з інформацією.
ПЗ10. Загальні етичні вимоги до роботи з інформацією. Етика творчої обробки й викладу матеріалу. Основні професійно-моральні принципи роботи з джерелами інформації. 
СРЗ. К. 
 
11 тиждень
Л11. Особливості висвітлення дітей та підлітків в медіа.
ПЗ11. Стандарти журналістської етики щодо особливого ставлення журналістів до дітей.  Міжнародні та українські стандарти журналістської етики щодо особливого ставлення журналістів до дітей. Редакційні принципи щодо дітей в Редакційних настановах BBC. Рекомендації Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики щодо особливостей роботи ЗМІ з дітьми.
СРЗ. К.
 
12 тиждень
Л12. Представлення в ЗМІ людей з інвалідністю.
ПЗ12. Проблема людей з інвалідністю у мас-медіа: між жалем та надмірною героїзацією. Законодавство України щодо прав осіб з інвалідністю. Роль медіа у формуванні громадської думки щодо людей з інвалідністю. Образ людей з інвалідністю в медіа: дискримінація, маніпуляції, стереотипи. Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальних гарантій для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю» № 1664-ІХ.
СРЗ. К.
 
13 тиждень
Л13. Специфіка висвітлення в ЗМІ інших вразливих груп населення.
ПЗ13. Висвітлення вразливих груп населення: наркозалежних, секс-працівниць/ків. Стигматизація та дискримінація. Гендерна дискримінація. Вікова дискримінація. Сексизм.
СРЗ. К. 
 
14 тиждень
Л14. Діловий етикет в медіадіяльності. 
ПЗ14. Особливості ділового етикету журналіста. Етикет бесіди, інтерв’ю, пресконференції. 
Мовленнєвий етикет і його формули.
МКР2. К. СРЗ.
 
15 тиждень
Л15. Мережева етика: нові вимоги до професійно-етичних стандартів.
ПЗ15. Мережева етика: нові вимоги до професійно-етичних стандартів. Мережева журналістика: становлення та розвиток в умовах постмодерної культури. Поняття комп’ютерної етики та мережевої етики спеціаліста в медіадіяльності. Поняття нетикету.
СРЗ. К.
 
 
Самостійна робота
 
Самостійна робота складає 75 годин. 
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 15 години;
2) підготовка до практичних занять – 30 годин;
3) підготовка до екзамену – 30 годин.
 
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівняна вчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. Сумарна кількість балів за виконання практичних завдань налічує максимум 20 балів за кожен семестровий модуль. Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.

Семестровий модуль 1

ПЗ 1. Оцінка за виконання – 2 бали. 
ПЗ 2. Оцінка за виконання – 2 бали. 
ПЗ 3. Оцінка за виконання – 2 бали. 
ПЗ 4. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ПЗ 5. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ПЗ 6. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ПЗ 7. Оцінка за виконання – 5 балів. 
(Термін надання виконаних робіт – до 8 тижня)
МКР1. Оцінка за виконання – 30 балів (8 тиждень, перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій).

Семестровий модуль 2

ПЗ 8. Оцінка за виконання –  2 бали.
ПЗ 9. Оцінка за виконання  –  2 бали. 
ПЗ 10. Оцінка за виконання – 2 бали. 
ПЗ 11. Оцінка за виконання – 2 бали.
ПЗ 12. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ПЗ 13. Оцінка за виконання – 3 бали.
ПЗ 14. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ПЗ 15. Оцінка за виконання – 3 бали.
(Термін надання виконаних робіт – до 15 тижня)
МКР2. Оцінка за виконання –30 балів (15 тиждень).
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
 
Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (2 запитання – 20 балів кожне) та практичної частини (1 завдання – 60 балів). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. 
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніжна 60%. 

Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. 

Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.
 
 
Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Виконаний не свій варіант завдання МКР, екзаменаційного білета здобувача не оцінюється.

Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів вважається «не зарахованою» та оцінюється, відповідно, на оцінку «0».
 
Відсутність здобувача на МКР відповідає оцінці «0». 
 
Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом. 
 
Під час Л, МКР, Е користуватися телефоном заборонено.

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену з дисципліни.