Безпека професійної діяльності журналіста

Мета навчальної дисципліни:

ознайомити здобувачів із нормативно-правовими підґрунтям та практичними аспектами забезпечення безпеки професійної діяльності журналіста у сучасному світі, зокрема цифрової безпеки.

Завдання навчальної дисципліни:

формування у здобувачів системи принципів інтерпретації поняття «безпека професійної діяльності журналіста» та визначення його ключових характеристик у контексті цифровізації суспільства; 

визначення загроз професійній діяльності журналістів та засвоєння системи знань щодо їх видів, типів та класифікаційних ознак; 

ознайомлення майбутніх фахівців із нормативно-правовим підґрунтям забезпечення безпеки професійної діяльності журналіста у сучасному світі; 

вироблення практичних навичок забезпечення безпеки професійної діяльності журналіста, зокрема й цифрової безпеки у контексті актуальних ризиків та загроз.
 
 
Основні результати навчання
 
Планувати свою діяльність та діяльність колективу з урахуванням цілей, обмежень та передбачуваних ризиків.

Оцінювати діяльність колег з точки зору зберігання та примноження суспільних і культурних цінностей і досягнень.

Використовувати необхідні знання й технології для виходу з кризових комунікаційних ситуацій на засадах толерантності, діалогу й співробітництва.
 
 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; К – консультація викладача.
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
Л1. Концептуальні засади курсу «Безпека професійної діяльності журналіста». Актуальні аспекти дослідження проблеми журналістської безпеки в Україні.
ПЗ1. Безпека журналіста в сучасному світі: актуальні загрози.
СРЗ. К. 
 
2 тиждень
Л2. Нормативно-правове підґрунтя захисту прав журналістів: міжнародна та вітчизняна практика.
СРЗ. К.
 
3 тиждень
Л3. Проблема безпеки журналістів в Україні в умовах сьогодення. 
ПЗ2. Юридичні особливості роботи журналіста в Україні та за її межами.
СРЗ. К. 
 
4 тиждень 
Л4. Ґендерні аспекти журналістської безпеки.
СРЗ. К.
 
5 тиждень 
Л5. Планування роботи журналіста в небезпечних умовах. 
ПЗ3. Підготовка журналіста до роботи в небезпечних умовах.
СРЗ. К.
 
6 тиждень 
Л6. Проблема безпеки журналіста в умовах пост правди і мізоправди.
СРЗ. К.
 
7 тиждень 
Л7. Безпека журналіста в цифровому середовищі.
ПЗ4. Загрози роботи журналіста у соціальних мережах.
СРЗ. К.
 
8 тиждень 
Л8. Цифровий інструментарій захисту журналіста. 
МКР1. СРЗ. К. 

9 тиждень 
Л9. Системний характер журналістської безпеки під час проведення розслідування.
ПЗ5. Цифровий інструментарій захисту журналіста.
СРЗ. К.
 
10 тиждень 
Л10. Безпека учасників журналістського розслідування та журналістів-розслідувачів. 
СРЗ. К.
 
11 тиждень 
Л11. Цифровий інструментарій журналістського розслідування та цифрова безпека. 
ПЗ6. Безпека журналістського розслідування.
СРЗ. К.
 
12 тиждень 
Л12. Журналістика екстремальних ситуацій та проблема безпеки. 
СРЗ. К.
 
13 тиждень 
Л13. Безпека журналіста в місцях масових заворушень та зонах стихійного лиха. 
ПЗ7. Безпека журналіста в екстремальних ситуаціях: суспільний контекст.
СРЗ. К. 
 
14 тиждень 
Л14. Особливості роботи журналіста в гарячих точках. Журналісти-заручники.
СРЗ. К.
 
15 тиждень 
Л15. Проблема психологічного здоров’я та психологічного вигорання журналіста.
ПЗ8. Безпека роботи журналіста в умовах військового конфлікту.
МКР2. СРЗ. К.
 
 
Індивідуальна робота 
 
Не передбачена
 
 
Самостійна робота
 
Самостійна робота складає 44 години. 
Розподіл самостійної роботи за видами навчальної діяльності: 
1) підготовка до лекційних занять – 16 годин; 
2) підготовка до практичних занять – разом 28 годин. 
 
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. Сумарна кількість балів за виконання лабораторних завдань налічує максимум 25 балів за кожний семестровий модуль. Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 25 балів.
 
Семестровий модуль 1
ПЗ1. Оцінка за виконання – 6 балів. 
ПЗ2. Оцінка за виконання – 6 балів. 
ПЗ3. Оцінка за виконання – 6 балів. 
ПЗ4. Оцінка за виконання – 7 балів. 
(Термін надання виконаних робіт – до 8 тижня).
МКР1. Оцінка за виконання – 25 балів (8 тиждень, перескладання можливе протягом 8-10 тижнів).

Семестровий модуль 2
ПЗ5. Оцінка за виконання – 6 балів. 
ПЗ6. Оцінка за виконання – 6 балів. 
ПЗ7. Оцінка за виконання – 7 балів. 
ПЗ8. Оцінка за виконання – 6 балів. 
(Термін надання виконаних робіт – до 14 тижня включно).
МКР2. Оцінка за виконання – 25 балів (15 тиждень).
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. 
 
Підсумковим контролем з дисципліни є залік. 
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю

Залік виставляється як сумарна оцінка за всі види навчальних елементів навчальної дисципліни виконані не менше, ніж на 60 %. 
 
 
Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.
 
Виконаний здобувачем не свій варіант завдання МКР не оцінюється.
 
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
 
Відсутність здобувача на модульній контрольній роботі відповідає оцінці «0».
 
Перескладання заліку здійснюється в термін встановлений деканатом.

Під час лекції здійснювати і приймати телефонні дзвінки заборонено.

Під час проходження модульного контролю заборонено використовувати будь-які підручники, посібники, конспекти лекцій, шпаргалки, мобільні телефони.