Супутникові та радіорелейні системи

Мета дисципліни: 
вивчення принципів організації і роботи радіоліній на основі супутникових і радіорелейних систем. 

Завдання дисципліни:
оволодіння знаннями з організації радіоліній на основі супутникових і радіорелейних систем передачі, побудови прийомної-передавальної апаратури та конструкції антенно-фідерних трактів і антен, застосовуваних на лініях супутникового та радіорелейного зв'язку, теорії поширення радіохвиль діапазонів НВЧ, проектування радіоліній на основі супутникових і радіорелейних систем передачі. 
 
Основні результати навчання
*
Уміння проектувати системи передачі, зокрема радіорелейні та супутникові та тропосферні.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
*
Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття; ЛЗ – лабораторні заняття; СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.
*
Тематика та види навчальних занять
*
1 тиждень
Л 1. Основні принципи побудови радіорелейних ліній. 
Л 2. Методи розрахунку систем РРЛ.
ЛЗ 1. Дослідження видів зовнішнього обладнання та антено-фідерних вузлів радіорелейних систем різного призначення і земних супутникових станцій.
СРС. К.
*
2 тиждень
Л 3. Види станцій на РРЛ. 
Л 4. Структура сучасних РРЛ.
ЛЗ 2. Дослідження видів зовнішнього обладнання та антено-фідерних вузлів радіорелейних систем різного призначення і земних супутникових станцій.
СРС. К.
*
3 тиждень
Л 5. Поширення хвиль.
Л 6. Вплив завад та розташування антен на поширення хвиль.
ЛЗ 3.  Дослідження методів прийому та обробці сигналів вид супутників.
СРС. К.
*
4 тиждень
Л 7. Вплив атмосфери на поширення хвиль.
Л 8. Вплив неприродних завад на прийом сигналів.
ЛЗ 4. Дослідження методів прийому та обробці сигналів вид супутників.
СРС. К.
*
5 тиждень
Л 9. Параметри антени. 
Л 10. Основні характеристики антен.
ЛЗ 5. Дослідження та визначення параметрів вузлів антенно-фідерних систем НВЧ.
СРС. К.
С
6 тиждень
Л 11. Типи антен. Визначення їх характеристик.
Л 12. Умови застосування антен.
ЛЗ 6. Дослідження та визначення параметрів вузлів антенно-фідерних систем НВЧ.
СРС. К.
*
7 тиждень
Л 13. Системи зв'язку через ШСЗ.
Л 14. Види супутникових систем залежно від їх орбіт.
ЛЗ 7. Дослідження умов роботи навігаційних систем.
СРС. К.
*
8 тиждень
Л 15. Міжнародна координація функціонування супутникових систем.
Л 16. Архітектура й основні принципи роботи супутникових систем зв'язку.
ЛЗ 8. Дослідження умов роботи навігаційних систем.
СРС. К. МКР 1.
*
9 тиждень
Л 17. Загальні відомості із супутникових систем глобального позиціонування.
Л 18. Супутникових систем зондування землі та їх параметри.
ЛЗ 9. Дослідження умов роботі супутникових систем зв'язку.
СРС. К.
*
10 тиждень
Л 19. Методи обміну даними у супутникових системах.
Л 20. Перспективи розвитку радіорелейних і супутникові систем передачі.
ЛЗ 10. Дослідження умов роботі супутникових систем зв'язку.
СРС. К.
*
11 тиждень
Л 21. Методи визначення параметрів супутникових систем зв'язку та навігації.
Л 22. Існуючи методі обґрунтування та визначення параметрів радіорелейних станції.
ЛЗ 11. Дослідження складу сучасної радіорелейної станції, її складових частин та визначення відповідності параметрів умовам застосування.
СРС. К.
*
12 тиждень
Л 23. Структура сучасної радіорелейної станції.
Л 24. Існуючи методики обґрунтування параметрів радіорелейної станції.
ЛЗ 12. Дослідження складу сучасної радіорелейної станції, її складових частин та визначення відповідності параметрів умовам застосування.
СРС. К.
*
13 тиждень
Л 25. Структура сучасної наземної системі зв’язку та роль РРЛ у неї.
Л 26. Міжнародні та національні стандарти наземних системі зв’язку.
ЛЗ 13. Розрахунки РРЛ різного призначення із використання різних методик розрахунку, які визначенні міжнародними та національними стандартами.
СРС. К.
*
14 тиждень
Л 27. Міжнародні та національні стандарти наземних системі зв’язку які застосовуються для розрубку параметрів мережі.
Л 28. Порівняння супутникових систем глобального позиціонування.
ЛЗ 14.  Розрахунки РРЛ різного призначення із використання різних методик розрахунку, які визначенні міжнародними та національними стандартами.
СРС. К.
*
15 тиждень
Л 29.  Супутникові системи міжпланетного зв’язку.
Л 30. Протоколи обмину даними у гетерогенних системах зв’язку у яких є РРЛ та супутникові систем передачі.
ЛЗ 15. Розрахунки РРЛ різного призначення із використання різних методик розрахунку, які визначенні міжнародними та національними стандартами.
СРС. К. МКР 2.
*
 
 
 
Самостійна робота
*
Самостійна робота складає 90 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 60 година;
2) підготовка до лабораторних занять – 20 годин;
3) підготовка до екзамену – 10 годин;
4)*
*
Процедура оцінювання
*
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних, практичних та лабораторних занять, виконують РГР та 2 модульні контрольні роботи.
Модульні контрольні роботи №1, №2 виконуються у формі письмової роботи з використанням контрольних або тестових запитань.  Максимальна оцінка за її бездоганне виконання становить 25 балів. Кількість контрольних запитань – 3, кожна правильна відповідь оцінюється в 8-9 балів. Кількість тестових запитань 10, кожна правильна відповідь оцінюється в 2,5 бали.
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів.
Семестровий модуль № 1
Лабораторні завдання ЛЗ 1 – ЛЗ 4. Оцінка за виконання – 25 балів (по 5  бали за кожне завдання). 
МК1. Модульна контрольна робота – 25 балів (8 тиждень). 
Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
Семестровий модуль № 2
Лабораторні завдання ЛЗ 5 – ЛЗ 7. Оцінка за виконання – 25 балів (по 8,3  бала за кожне завдання). 
МК1. Модульна контрольна робота – 25 балів (15 тиждень).
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. Підсумковим контролем з дисципліни є екзамен. 
*
*
Умови допуску до підсумкового контролю
*
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни за перший модуль та всі види навчальних елементів накопичувальної частини за другий модуль на не менш, ніж на 60%.
*
*
Політика освітнього процесу
*
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається. Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0». Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.
Заборонено використання будь-яких підручників, посібників, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та складання екзамену з дисципліни.*