Техніко-економічні основи енергозбереження

Elective discipline
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Обсяг освітнього компонента: 
• у кредитах ЄКТС — 3.0.
Кількість аудиторних занять: 
22 годин лекційних занять, 22 годин практичних занять.
Індивідуальна робота: 
• очна форма — розрахунково-графічна робота.
Семестровий контроль: 
Test.
Освітню компоненту забезпечує: 
Анотація: 

Мета дисципліни:

придбання здобувачами теоретичних та практичних знань в основних напрямках енергозбереження, якими є тепло та електроенергетика з об'єктами дослідження: системи електропостачання, теплові мережі, теплогенеруючи установки. Формування у здобувачів комплексного уявлення у вивченні нормативно-правової бази, організації робіт щодо раціонального використання та збереження енергоресурсів і основ державного регулювання і контролю енергозбереження.

Завдання дисципліни:

надати  теоретичні та практичні знання у сфері  енергозбереження;

сформувати у здобувачів стійке уявлення о сучасних і перспективних технологіях енергозбереження, контролю і підвищення якості енергії;

сформувати у здобувача правильний підходу до постановки та вирішення проблеми ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів на основі державної політики в галузі енергозбереження;

сформувати у здобувачів стійке уявлення о техніко-економічних заходах, спрямованих на використання енергії та ресурсів; 

навчити здобувачів основам енергозбереження, а також плануванню економічних та організаційних заходів з енергозбереження;

навчити здобувачів методики енергетичного обстеження об’єктів теплоенергетики;

навчити здобувачів виконувати основні розрахунки по енергозбереженню. 

Основні результати навчання

Виявляти,  формулювати і  вирішувати інженерні  завдання у  теплоенергетиці; розуміти важливість нетехнічних (суспільство, здоров'я і безпека, навколишнє середовище, економіка і промисловість) обмежень.
Розуміння міждисциплінарного контексту спеціальності «Теплоенергетика». 
Розробляти і проектувати енергозберігаючи заходи для енергетичних систем та  обладнання.
Знати і розуміти принципи техніко-економічного обґрунтування застосування теплоенергетичного обладнання.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л - лекційні заняття; ПЗ - практичні заняття; РГР – розрахунково-графічна робота; СРЗ - самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР - модульна контрольна робота; К – консультації.

Тематика та види навчальних занять

1 тиждень

Л1. Економічний і фізичний зміст енергозбереження
ПЗ1. Розрахунок економічного ефекту та строку окупності від впровадження енергозберігаючих заходів.
СРЗ. К. 

2 тиждень

Л2. Державна політика в сфері підвищення ефективності використання енергії. 
ПЗ2. Провести оцінку річної економії від впровадження заходу в натуральному і грошовому вираженні: монтаж нізькоемісійних плівок на вікна та теплоотражающих конструкцій за радіаторами опалення
СРЗ. К.

3 тиждень

Л3. Энергетическая оценка технологических процессов и производимой продукции
ПЗ3. Розрахувати доцільність автоматизації освітлення в місцях загального користування
СРЗ. К.

4 тиждень

Л4. Основы энергетического аудита и менеджмента энергоресурсов  
ПЗ4. Розрахувати енергетичний і економічний ефекти від поліпшення теплозахисних властивостей огороджувальних конструкцій будівлі (покрівля)
СРЗ. К. 

5 тиждень

Л5. Экологические аспекты энергосбережения. 
ПЗ5. Розрахувати економію палива (природного газу) за рахунок підвищення ефективності його згоряння, шляхом заміни пальників.
СРЗ. К.

6 тиждень

Л6.  Транспортирование и потребление тепловой  и электрической энергии.
ПЗ6. Розрахувати ефективності заходи в натуральному і грошовому вираженні для будівлі з річним споживання теплової енергії на цілі опалення.
СРЗ. К.

7 тиждень

Л7. Основы управления системами энергоснабжения  и энергопотребления.
ПЗ7. Розрахувати економію теплової енергії приміщення шляхом утеплення внутрішніх перегородок
СРЗ. К.

8 тиждень

Л8.  Бытовое энергосбережение
ПЗ8. Розрахувати економію палива (мазуту) за рахунок підвищення ефективності його згоряння
СРЗ. К.

9 тиждень

Л9. Обследование объектов для проведения энергосберегающих мероприятий.
ПЗ9. Розрахувати передачу тепла від гарячого теплоносія в навколишнє середовище для неізольованого трубопроводу. Теплоізоляція (відновлення теплоізоляції) внутрішніх трубопроводів систем опалення та гарячого водопостачання (ГВП).
СРЗ. К. 

10 тиждень

Л10. Себестоимость энергии. Тарифы.
ПЗ10. Розрахувати втрати енергії при дроселюванні пара.
СРЗ. К.

11 тиждень

Л11. Економічна оцінка енергозберігаючих заходів.
ПЗ11. Порівняння альтернативних варіантів енергозберігаючих заходів
МКР. СРЗ. К.

Індивідуальна робота: Виконується РГР

Мета РГР:

набуття загальних та спеціальних компетентностей у здобувачів, формування необхідних знань в процесі проведення енергозберігаючих заходів та методи підвищення економічності систем енергопостачання   на тему «Розробка і оцінка ефективності енергозберігаючих заходів»

1 - 3 тижні
Отримання завдання. Дати оцінку об’єкту в цілому, враховуючи всі особливості. 

4 - 6 тижні
Охарактеризувати енергозберігаючі заходів, які плануються проводити. Провести попередню оцінку затрат.

7 – 9  тижні 
Провести порівняння альтернативних варіантів технічних рішень з точки зору їх економічної доцільності. Розрахувати економічний ефекту та строк окупності від впровадження енергозберігаючих заходів.  

10 - 11 тижні
Надати техніко-економічне обґрунтування прийнятих рішень.

11 тиждень

Захист  роботи.

Самостійна робота

Самостійна робота складає 46 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 22 годин;
2) підготовка до практичних занять – 9 годин.
3) виконання РГР – 15 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконується модульна контрольна робота.
Модульна контрольна робота виконується у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (3 запитання) та практичної частини (1 задача). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 10 балами (3 питання = 30 балів). Правильне розв’язання задачі оцінюється в 30 балів.

Модульна контрольна робота оцінюється у максимально можливі 60 балів.

Накопичувана частина дисципліни  складається з виконання практичних завдань.  Кількість виконаних завдань у семестрі – 11. 

ПЗ1 – 1 тиждень – 3 бала
ПЗ2 – 2 тиждень – 3 бала
ПЗ3 – 3 тиждень – 3 бала
ПЗ4 – 4 тиждень – 3 бала
ПЗ5 – 5 тиждень – 4 бала
ПЗ6 – 6 тиждень – 4 бала
ПЗ7 – 7 тиждень – 4 бала 
ПЗ8 – 8 тиждень – 4 бала 
ПЗ9 – 9 тиждень – 4  бала
ПЗ10 – 10 тиждень – 4 бала
ПЗ11 – 11 тиждень – 4  бала
Всього 40 балів
МК. Модульна контрольна робота – 60 балів (11 тиждень). 

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
Підсумковим контролем з дисципліни є залік, який виставляється як сумарна оцінка за виконання елементів навчальної дисципліна не менш ніж 60%.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на модульній контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання модульних контрольних робіт – за встановленим деканатом графіком.

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.
 

2020