Методи та засоби вимірювань 1

Мета дисципліни:

забезпечення розвитку загальних та спеціальних компетентностей майбутніх бакалаврів, опанування сучасними методами та засобами вимірювань електричних та магнітних величин, з урахуванням системного метрологічного підходу до вимірювальних операцій, а також використання   для подальшого їх практичного застосування, показати взаємний зв’язок між методами  і засобами вимірювання та якістю продукції, що виробляється.

Завдання дисципліни:

полягають у тому, щоб підвищити загальноосвітній рівень студентів та їх метрологічну підготовку; розкрити особливості методів та засобів вимірювань, показати закономірності їх застосування; визначити метрологічні параметри засобів вимірювань; показати необхідність застосування методів та засобів вимірювань на виробництві та в інших сферах; стимулювати інтерес до проведення досліджень у галузі вимірювальної техніки.  Дисципліна має націлити майбутніх бакалаврів на творче застосування отриманих знань у їх практичній діяльності

Основні результати навчання
 
Вміти вибирати, виходячи з технічної задачі, стандартизований метод оцінювання та вимірювального контролю характерних властивостей продукції та параметрів технологічних процесів.
Вміти організовувати та проводити вимірювання, технічний контроль і випробування.
Вміти встановлювати раціональну номенклатуру метрологічних характеристик засобів вимірювання для отримання результатів вимірювання з заданою точністю.
Знати та розуміти предметну область, її історію та місце в сталому розвитку техніки і технологій. 
Вільно володіти термінологічною базою спеціальності. 
Розуміти науково-технічну документацію за спеціальністю.

 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
Л – лекційні заняття; 
ПЗ – практичні заняття; 
ЛЗ– лабораторні заняття; 
СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
МКР – модульна контрольна робота;
К – консультації викладача.
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
Л1. Системи електровимірювальних приладів
ПЗ 1. Системи електровимірювальних приладів 
СРЗ. К.

2 тиждень
Л2. Умовні позначення та параметри електровимірювальних приладів.Шунти і додаткові опори.
ПЗ 1. Системи та особливості маркування електровимірювальних приладів 
ЛЗ 1. Дослідження методів та засобів вимірювання постійних напруги та сили струму
СРЗ. К.

3 тиждень
Л 3. Методи та засоби вимірювання постійного струму, напруги та заряду.  
ПЗ 2. Вимірювання  струмів, напруг та опорів  в колі постійного струму 
СРЗ. К.

4 тиждень
Л 4. Методи та засоби вимірювання однофазного змінного струму та напуги. 
ПЗ3. Вимірювання струмів та напруг  в багатоконтурному електричному колі
ЛЗ1. Дослідження методів та засобів вимірювання постійних напруги та сили струму
СРЗ. К.

5 тиждень
Л 5.  Методи та засоби вимірювання змінного струму і напруги у трифазних колах
ПЗ 3. Вимірювання струмів та напруг  в багатоконтурному електричному колі 
СРЗ. К.

6 тиждень
Л 6. Методи та засоби вимірювання потужності постійного та змінного струму
ПЗ 4. Вимірювання потужності в колах постійного струму 
ЛЗ2. Дослідження методів розширення діапазону вимірювань 
СРЗ. К.
7 тиждень
Л 7. Вимірювання енергії та показників якості електроенергії
ПЗ 5. Дослідження вимірювання потужності споживачів в однофазних колах змінного струму
СРЗ. К.
МКР 1

8 тиждень
Л 8. Вимірювання частоти струму та електричного опору
ПЗ 6. Методи та засобів вимірювань опорів в колах постійного струму
ЛЗ 3. Дослідження методики вимірювань частотних характеристик чотириполюсників
СРЗ. К.

9 тиждень
Л 9. Особливості вимірювання опору цифровими приладами.
ПЗ 7. Методи та засоби  вимірювання параметрів ємностей та індуктивностей в колах постійного та змінного струму
СРЗ. К.

10 тиждень
Л10.  Особливості вимірювань ємності, індуктивності та взаємної індуктивності.
ПЗ 7. Методи та засобів  вимірювання параметрів ємностей та індуктивностей в колах постійного та змінного струму
ЛЗ 4. Дослідження методів та засобів вимірювання потужності в колах постійного струму
СРЗ. К.

11 тиждень
Л 11. Магнітометричні прилади
ПЗ 8. Вимірювання  магнітних величин 
СРЗ. К.

12 тиждень
Л 12.  Флюксметри та ферометри
ПЗ 8. Методи вимірювання  магнітних величин
ЛЗ 5. Віртуальні вимірювання магнітної індукції на основі ефекту Холла в середовищі Electronics Workbench 
СРЗ. К.

13 тиждень
Л 13.  Методи вимірювання параметрів магнітного поля.
ПЗ 9. Метрологічні характеристики  засобів вимірювань. 
СРЗ. К.

14 тиждень
Л 14. Інформаційно-вимірювальні системи  
ПЗ10. Метрологічна обробка результатів вимірювань 
ЛЗ5. Віртуальні вимірювання магнітної індукції на основі ефекту Холла в середовищі Electronics Workbench
СРЗ. К.

15 тиждень
Л15.  Інтелектуальні засоби вимірювань
ПЗ 11.Розрахунок точності вимірювальних засобів
СРЗ. К.
МКР 2.
 
Індивідуальна робота (не передбачена)

Самостійна робота
 
Самостійна робота складає 106 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт: 
1) підготовка до лекційних занять  – 15 годин; 
2) підготовка до практичних занять – 15 годин; 
3)підготовка до лабораторних занять – 16 годин; 
4) підготовка до МКР – 30 годин; 
5) підготовка до екзамену – 30 год.
 
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. 
Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних, практичних та лабораторних занять, виконують  2 модульні контрольні роботи. 
Модульні контрольні роботи №1, №2 виконуються у письмовій формі. (у формі тестових запитань та практичного завдання).
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів.
Семестровий модуль № 1
 Оцінка за виконання лабораторних занять - максимально 10 балів, практичних занять – максимально 20 балів. 
Термін надання виконаних робіт – до 7 тижня.
МКР1 – максимально 20 балів (7 тиждень)
 Перескладання можливе протягом 8–10 тижнів за розкладом консультацій.
Семестровий модуль № 2
 Оцінка за виконання лабораторних занять - максимально 10 балів, практичних занять – максимально 20 балів. 
Термін надання виконаних робіт – до 14 тижня.
МКР2 – максимально 20 балів (15 тиждень).
 
Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен. Оцінювання відбувається за 100-бальною системою. Іспит оцінюється за системою: «відмінно» – А (90-100 балів), «добре» – В, С (75-89 балів), «задовільно» – D, Е (60-74 балів), «незадовільно» – FX (30–59 балів). Оцінка «задовільно» виставляється за умови, якщо кількість помилок перебільшує норму, при якій може бути виставлена позитивна оцінка, або якщо виконано менше двох третин загального обсягу завдань білету. День і час іспиту / перескладання іспиту встановлює деканат.

Умови допуску до підсумкового контролю
 
До іспиту допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. 
 
 
Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 
Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
Відсутність здобувача на іспиті відповідає оцінці «0».
Складання/перескладання іспиту  – за встановленим деканатом розкладом.
Під час іспиту, практичних та лабораторних занять здійснювати телефонні дзвінки забороняється.
Заборонено використання будь-яких підручників, посібників, шпаргалок під час проходження модульних контролів та складання іспиту з дисципліни (дозволено використання тільки довідників.