Вимірювальні прилади для проведення енергоаудиту

Мета дисципліни:

Придбання здобувачем вищої освіти необхідного обсягу знань, щодо вивчення методів та вимірювальних приладів щодо збору інформації під час проведення енергоаудиту, опанування бази вимірювальних приладів та оцінки похибок вимірювання.

Завдання дисципліни:
 
формування знань щодо розробки повного алгоритму контролю основних параметрів щодо визначення показників енергетичної ефективності об’єктів енергоаудиту;

вміння використовувати та обирати вимірювальні прилади щодо збору інформації про показники та режими роботі об’єктів енергоаудиту;

вміння вибрати технічні засоби щодо збору інформації, розраховувати метрологічні характеристики вимірювальних приладів;

вміння визначати точки вимірювання, міру, точність та метод вимірювання, тривалість та періодичність вимірювань, оптимальне місце їх проведення.

 Основні результати навчання
 
Уміти використовувати знання методів обробки інформації та комунікаційних технологій при вирішенні професійних завдань (управління інформацією). 

Уміти використовувати результати проведеного аналізу для синтезування отриманої інформації. 

Уміти враховувати знання процесів соціально-політичної історії України, правових засад та етичних норм у соціальній діяльності.
Систематично читати літературу за фахом (у тому числі закордонну), уміння складати реферати, анотації, аналітичні огляди тощо.

Здатність пристосовуватись до обставин, що постійно змінюються в сфері професійної діяльності.

Вміти  застосовувати  на  практиці  базові  знання  щодо  проектування  та експлуатації теплоенергетичних систем. 

Вміти  організовувати  діяльність  команди  спеціалістів,  набувати  та використовувати  міжособистісні  навички  та  вміння,  працювати  злагоджено  та результативно.

Вміти  здійснювати  організацію  проектування,  розробляти  архітектуру, методи проектування. 

 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
Л – лекційні заняття; ЛЗ – практичні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.

Тематика та види навчальних занять

1 тиждень
 
Л1. Роль та значення вимірювальних приладів щодо процесу збору інформації під час проведення енергоаудиту.
ЛЗ1 Визначення точок вимірювання щодо показників ефективності об’єкту енергоаудиту.
СРЗ. К.
 
2 тиждень
 
Л2. Наявні на об’єкті енергоаудиту системи обліку та контролю ПЕР, стаціонарні та переносні засоби контрольно-вимірювальної техніки.
СРЗ. К.
 
3 тиждень
 
Л3. Постановка цілей енергоаудиту. Визначення показників ефективності об’єкту енергоаудиту. Визначення точок вимірювання. 
ЛЗ2. Визначення місця та обсягу проведення вимірювань на об’єкті енергоаудиту.
СРЗ. К.
 
4 тиждень
 
Л4. Основні кроки щодо планування вимірювань на об’єкті енергоаудиту.
СРЗ. К.
 
5 тиждень
 
Л5 Параметри, що необхідно вимірювати. Міра, точність та метод вимірювання, обрання вимірювального засобу. 
ЛЗ3. Обстеження об’єкту енергоаудиту з використанням тепловізорної зйомки.
СРЗ. К. 
 
6 тиждень
Л6. Визначення тривалості та періодичності вимірювань. Оптимальне місце проведення вимірювання.
СРЗ. К.
 
7 тиждень
 
Л7. Комплект засобів вимірювального обладнання щодо проведення енергетичного аудиту промислових підприємств.
ЛЗ4. Визначення складу газів у пробі щодо налаштовування теплогенеруючого обладнання, технічного та екологічного моніторингу.
СРЗ. К.
 
8 тиждень
 
Л8. Отримання візуального відображення у вигляді термограми розподілу температур на поверхні об’єкту засобами тепловізорної зйомки.
МКР1. СРЗ. К.

9 тиждень
 
Л9. Інфрачервоні термометри для безконтактного вимірювання температури.
ЛЗ5. Вимірювання температури поверхонь інфрачервоним термометром.
СРЗ. К.
 
тиждень
 
Л10. Цифрові, накладні, контактні термометри для вимірювання температури контактним способом.
СРЗ. К.

11 тиждень
 
Л11. Аналізатори та/або реєстратори даних електроспоживання щодо отримання графіків електричних навантажень технологічного устаткування.
ЛЗ6. Вимірювання температури поверхонь контактним способом.
СРЗ. К.
 
12 тиждень

Л12.Ультразвукові витратоміри для неруйнівного вимірювання витрати рідини.
СРЗ. К.

13 тиждень

Л13. Особливості вимірювання складу газів. Газоаналізатори термокондуктометричні, термомагнітні, оптико-акустичні та інші. Хроматографічний метод аналізу складу газів. 
ЛЗ7. Вимірювання швидкості потоку анемометром.
СРЗ. К.

14 тиждень
 
Л14. Вимірювання вологості повітря.
СРЗ. К.
 
15 тиждень
 
Л15. Класифікація похибок вимірювання залежно від умов вимірювального процесу.
МКР2. СРЗ. К.

Індивідуальна робота: Відсутня 
 
Самостійна робота
Самостійна робота складає 46 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять –32 години;
2) підготовка до лабораторних занять - 14 годин;
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та лабораторних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи.
 
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (4 запитання) та практичної частини (1 задача). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 5 балами. Правильне розв’язання задачі оцінюється в 10 балів.
 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:
 
Накопичувана частина дисципліни  складається з виконання та захисту лабораторних занять, контрольних опитувань. Контрольні опитування за семестр оцінюються в 10 балів.  Кількість виконаних лабораторних занять (ЛЗ) у семестрі – 7. 
 
Семестровий модуль № 1

КО1 – 4 балa.
 
ЛЗ1 – 1 тиждень – 4 балa
ЛЗ2 – 3 тиждень – 4 балa
ЛЗ3 – 5 тиждень – 4 балa
ЛЗ4 – 7 тиждень – 4 балa
МК1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень).
Перескладання можливе протягом 9-10 тижня за розкладом консультацій.
 
Семестровий модуль №2
 
КО2 – 5 балів.
 
ЛЗ5 – 9 тиждень – 5 балів
ЛЗ6 – 11 тиждень – 5 балів
ЛЗ7 – 13 тиждень – 5 балів
МК2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень). 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
Підсумковим контролем з дисципліни є залік, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання) та практичної частини (1 задача). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання білету становить 100 балів. 
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.

Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

Складання/перескладання заліку організується за встановленим деканатом розкладом.
 
 
Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю, з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача.
Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
Відсутність здобувача на заліку або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
Складання/перескладання заліку – за встановленим деканатом розкладом.
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.