Країнознавство

Мета навчальної дисципліни – навчити здобувачів вищої освіти розуміти географічні, політичні, соціальні, демографічні реалії, сутність і наслідки складних процесів, що проходять у сучасному світі, передбачає пізнання і використання знань про основні закономірності виникнення і розвитку світових політичних і економічних систем, прогнозування їх подальшої еволюції; формування у здобувачів системи знань з основних політичних, економічних, соціокультурних характеристик країн світу, усвідомлення структурованої інформації про закономірності, традиції і тенденції розвитку народів світу; підготовка висококваліфікованих конкурентоспроможних фахівців, здатних проводити комплексні дослідження в галузі міжнародних відносин та країнознавства, здійснювати аналітичні, консультативні, експертні функції щодо особливостей розвитку країн та регіонів, розв’язувати складні задачі та проблеми у цій сфері.

Завданням вивчення  навчальної дисципліни є формування у здобувачів вищої освіти: 
-    знань теоретичних основ країнознавства як науки та розкриття змісту його основних категорій і понять; 
-    засвоїти політичні та соціокультурні характеристики країн світу;
-    вмінь добирати, систематизувати й аналізувати країнознавчу інформацію, будувати загальну схему країнознавчої характеристики, а також визначати місце держави у міжнародних відносинах регіону й частини світу;
-    навичок орієнтування в політичних, соціальних та гуманітарних проблемах сучасного світу; 
-    формулювати припущення, передбачення та прогнози у міжнародних відносинах;
-    проаналізувати особливості економічного розвитку та порівняти політичний устрій держав;
-   засвоїти знання з основних теоретичних питань країнознавства: сутність комплексного країнознавства як міждисциплінарної наукової дисципліни.

Основні результати навчання

Знати та розуміти природу міжнародних відносин та регіонального розвитку, еволюцію, стан теоретичних досліджень міжнародних відносин та світової політики, а також природу та джерела політики держав на міжнародній арені і діяльності інших учасників міжнародних відносин. 
Знати принципи, механізми та процеси забезпечення зовнішньої політики держав, взаємодії між зовнішньою та внутрішньою політикою, визначення та реалізації на міжнародній арені національних інтересів держав, процесу формування та реалізації зовнішньополітичних рішень. 
Знати природу та характер взаємодій окремих країн та регіонів на глобальному, регіональному та локальному рівнях.

Досліджувати проблеми міжнародних відносин, регіонального розвитку, зовнішньої політики, міжнародних комунікацій, із використанням сучасних політичних, економічних і правових теорій та концепцій, наукових методів та міждисциплінарних підходів, презентувати результати досліджень, надавати відповідні рекомендації. 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача.

Тематика та види навчальних занять:

1 тиждень
Л1 Вступ. Предмет, метод, завдання країнознавства. Роль країнознавства в галузі зовнішніх економічних та політичних зв'язків. 
СРЗ, К

2 тиждень
Л2  Західна  Європа: особливості економічного розвитку, загальні соціальні та політичні характеристики. 
СРЗ, К
ПЗ №1. Порівняння і типологія в країнознавстві. Поділ світу на регіони, політична карта світу. Країни Європи та їх особливості. Німеччина. Франція. Велика Британія.
СРЗ, К

3 тиждень
Л3. Південна Європа: загальна характеристика регіону. Європейські країни: Італія. Іспанія. Португалія. Країни Бенілюксу.
СРЗ, К

4 тиждень
Л4. Карликові держави Європи.
СРЗ, К
ПЗ №2. Малі країни Європи: Мальта. Ватикан. Андорра. Ліхтенштейн. Сучасність і країни Скандинавії. 
СРЗ,  К

5 тиждень
Л5. Північна Європа, характеристика регіону. Швеція, Норвегія, Фінляндія, Ісландія, Данія.
СРЗ, К 

6 тиждень
Л6. Східна Європа: загальна характеристика регіону. Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина.
СРЗ, К 
ПЗ №3. Східна Європа. Північні європейські країни: Данія, Ісландія, Фінляндія. Характеристика країн балканського регіону.
СРЗ, К 

7 тиждень
Л7. Пострадянські країни Балтії. Прибалтика, Литва, Латвія, Естонія. Країни СНД. Соціально-економічна й політична характеристика союзу.
СРЗ, К, МКР1

8 тиждень
Л8. Країни Закавказзя – особливості регіону в сучасному світі. Центральна (Середня) Азія: Казахстан, Таджикистан, Киргизстан.
СРЗ, К
ПЗ №4. Країни СНД та пострадянського простору.
СРЗ, К 

9 тиждень
Л9. Країни Південно-Західної Азії: Індія, Пакистан, Шрі-Ланка, Непал
СРЗ,  К

10 тиждень
Л10. Країни Східної Азії. КНР. Японія. Тайвань.
СРЗ, К
ПЗ №5.  Характеристика країн Південно-Західної, Південної та Східної Азії. Індія, Пакистан, Шрі-Ланка, Непал. КНР, Японія, Тайвань.
СРЗ,  К

11 тиждень
Л11. Країни Південно-Східної Азії: спільне й відмінне в розвитку. 
СРЗ, К 

12 тиждень
Л12. Австралія. Океанія. Специфіка розвитку регіону. Країни Тихоокеанського простору.
СРЗ, К 
ПЗ №6. Країни Південно-Східної Азії: спільне й відмінне в розвитку. Австралія. Океанія. Специфіка розвитку регіону. Країни Тихоокеанського простору. 
СРЗ, К 

13 тиждень
Л13. Країни Північної Америки. Сполучені Штати Америки. Канада. Мексика. 
СРЗ, К 

14 тиждень
Л14. Країни Центральної Америки. Специфіка розвитку регіону. Країни Південної Америки.
СРЗ, К
ПЗ №7. Країни Північної Америки. Сполучені Штати Америки. Канада. Мексика. Країни Центральної Америки. Специфіка розвитку регіону. Країни Південної Америки. 
СРЗ, К, МКР2

15 тиждень 
Л15. Країни Північної, Північно-західної, Центральної та Південної Африки. 
СРЗ, К 

Індивідуальна робота
 
Не передбачена
 

Самостійна робота    

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального
матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять.

Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій, підготовки до практичних занять та виконання контрольних завдань.

Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.
Самостійна робота складає 46 годин.
 
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу - 15 годин
2) підготовка до практичних занять - 31 година

Процедура оцінювання:

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти, дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі вищої освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи 
 
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.
Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
 
Накопичення  балів  в  кожному  модулі - максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів.
 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. 
Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-4. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів
МКР № 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (7 тиждень).                                                                               
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 5-7. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів
МКР № 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (14 тиждень). 
                                                                                                              
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. Підсумкова форма контролю з дисципліни: залік.
 

Умови допуску до підсумкового контролю

До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Залік є результатом роботи за двома модулями (сума балів). Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів.   

За бажанням здобувач може підвищити заліковий бал. 

Складання / перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу. 

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіку консультацій.

Робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».
 
Відсутність здобувача під час складання заліку або на МКР відповідає оцінці «0».
 
Складання / перескладання заліку,  МКР  відбувається  за  встановленим  деканатом розкладом.  
 
Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання заліку користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів або заліку з дисципліни.