Міжкультурні комунікації

Мета  навчальної  дисципліни: – вивчення дисципліни спрямоване на формування і систематизацію знань, що дозволяють розширити уявлення здобувачів вищої освіти про сутність явищ міжкультурної комунікації, на формування історико-культурної свідомості молоді, в якій поєднуються знання, погляди, уявлення про суспільний, духовний і політичний розвиток, усвідомлення нею нерозривного зв'язку між надбанням минулого і сучасного, традиціями і досвідом різних поколінь українців, виховання громадянського патріотизму, відповідальності за долю своєї Батьківщини; сприяння виробленню навичок теоретичного осмислення соціокультурної та міжкультурної взаємодії, здатності до аналізу та узагальнення інформації; виховання у здобувачів вищої освіти усвідомлення особливостей рідної культури та неповторності інших культур, формування особистості, здатної ефективно спілкуватися з представниками інших культур, успішно долати бар'єри і конфлікти спілкування.

Завдання навчальної дисципліни: 
- сформувати уявлення здобувачів вищої освіти про особливості та проблеми міжкультурної комунікації; 
- сприяти набуттю у здобувачів вищої освіти умінь виконувати функції посередників в сфері міжкультурної комунікації; розвинути вміння міжкультурного спілкування у різних сферах людської діяльності: загальнокультурної, професійної, побутової, медійної; 
- допомогти здобувачу вищої освіти зрозуміти сучасність у взаємозв’язку культури та влади на основі методики аналізу минулого, оволодіти основами методики історичного дослідження, зокрема, ретроспективного, порівняльного, діалектичного методу, історичної хронології; 
- спираючись на загальнолюдські цінності, творчо опрацьовувати і критично переосмислювати багатство світового історичного досвіду та засвоювати його уроки, формувати на цій основі власні переконання, громадянську позицію, здобувати навички і вміння, соціально-гуманітарні компетенції, що необхідні для практичної діяльності. 
- виробити навички наукової роботи з історико-культурними першоджерелами, різноманітною навчальною літературою.

Основні результати навчання:

Знати природу міжнародного співробітництва, характер взаємодії між міжнародними акторами, співвідношення державних, недержавних акторів у світовій політиці. 

Знати природу та механізми міжнародних комунікацій. 

Знати природу та характер взаємодій окремих країн та регіонів на глобальному, регіональному та локальному рівнях. 

Вільно спілкуватися державною та іноземними мовами на професійному рівні, необхідному для ведення професійної дискусії, підготовки аналітичних та дослідницьких документів. 

Вести фахову дискусію із проблем міжнародних відносин, міжнародних комунікацій, регіональних студій, зовнішньої політичної діяльності, аргументувати свою позицію, поважати опонентів і їхню точки зору. 

Знати особливості політичної та кроскультурної комунікації у міжнародних відносинах. 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять:

Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; КР – курсова робота; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача.

 
Тематика та види навчальних занять:

1 тиждень
Л 1. Сутність дисципліни «Міжкультурні комунікації: культура і влада». Її об’єкт, предмет, завдання.
ПЗ № 1. Сутність дисципліни «Міжкультурні комунікації: культура і влада». Її об’єкт, предмет, завдання.
СРЗ, К, КР початок етапу 1

2 тиждень
Л 2. Форми політичної діяльності в історії людства: виникнення та розвиток культурного аспекту.
ПЗ № 2. Форми політичної діяльності в історії людства: виникнення та розвиток культурного аспекту. 
СРЗ, К

3 тиждень
Л 3. Форми культурно-політичної діяльності в історії українських земель. Культурна функція держави.
ПЗ № 3. Форми культурно-політичної діяльності в історії українських земель. Культурна функція держави.
СРЗ, К, КР початок етапу 2

4 тиждень
Л 4. Культурологічний погляд на етнонаціональні відносини в політичному житті суспільства. 
ПЗ № 4. Культурологічний погляд на етнонаціональні відносини в політичному житті суспільства.
СРЗ, К

5 тиждень
Л 5. Культура та політична етика. 
ПЗ № 5. Культура та політична етика.
СРЗ, К

6 тиждень
Л 6. Виникнення і розвиток міжкультурної комунікації. Наслідки міжкультурних контактів. Типи взаємодій культур (геноцид, асиміляція, сегрегація, інтеграція і т. п.).
ПЗ № 6. Виникнення і розвиток міжкультурної комунікації. Наслідки міжкультурних контактів. Типи взаємодій культур (геноцид, асиміляція, сегрегація, інтеграція і т. п.).
СРЗ, К

7 тиждень
Л 7. Влада та теоретичні основи міжкультурної комунікації. 
ПЗ № 7. Влада та теоретичні основи міжкультурної комунікації.
СРЗ, К

8 тиждень 
Л 8. Сприйняття, сформовані культурою та його перешкоди в міжкультурній комунікації: особисті сприйняття в рамках культури.
ПЗ № 8. Сприйняття, сформовані культурою та його перешкоди в міжкультурній комунікації: особисті сприйняття в рамках культури.
СРЗ, К, МКР1

9 тиждень
Л 9. Парадокси міжкультурного спілкування.
ПЗ № 9. Парадокси міжкультурного спілкування. 
СРЗ, К, КР початок етапу 3

10 тиждень 
Л 10. Міжкультурна взаємодія в призмі ділової комунікації. 
ПЗ № 10. Міжкультурна взаємодія в призмі ділової комунікації.
СРЗ, К

11 тиждень
Л 11. Комунікативна асиметрія. Подолання культурних стереотипів та міжкультурних перешкод. 
ПЗ № 11. Комунікативна асиметрія. Подолання культурних стереотипів та міжкультурних перешкод. 
СРЗ, К, КР початок етапу 4

12 тиждень
Л 12. Вербальна комунікація та невербальна комунікація, її перешкоди в міжкультурному середовищі. Категорії невербального спілкування. 
ПЗ № 12. Вербальна комунікація та невербальна комунікація, її перешкоди в міжкультурному середовищі. Категорії невербального спілкування. 
СРЗ, К

13 тиждень
Л 13. Культурні засади політичної поведінки та політичної участі. Політико-культурні аспекти соціального конфлікту.
ПЗ № 13. Культурні засади політичної поведінки та політичної участі. Політико-культурні аспекти соціального конфлікту.
СРЗ, К

14 тиждень
Л 14. Політичне рішення. Культура прийняття. Культурно-політична соціалізація особистості.
ПЗ № 14. Політичне рішення. Культура прийняття. Культурно-політична соціалізація особистості.
СРЗ, К

15 тиждень
Л 15. Політика і релігія. Мистецтво в політичному житті суспільства. Нетрадиційні форми політичної діяльності. 
ПЗ № 15. Політика і релігія. Мистецтво в політичному житті суспільства. Нетрадиційні форми політичної діяльності. 
СРЗ, К, МКР2

Індивідуальна робота
 
Виконується КР.
 
Курсова робота є одним зі складників навчальної діяльності здобувачів вищої освіти в процесі оволодіння знаннями дисципліни «Міжкультурні комунікації» і є проміжною формою контролю знань. У процесі виконання курсової роботи здобувач повинен показати достатній рівень теоретичної підготовки, провести дослідження і вирішити практичні завдання. 
 
Основною вимогою під час підготовки курсової роботи є уміння обробляти й аналізувати інформацію, робити самостійні висновки, обґрунтовувати доцільність і ефективність запропонованих рекомендацій щодо управління комунікаціями, чітко й логічно викладати свої думки.
 
Мета КР – розгляд та аналіз міжкультурної комунікації, розвиток самостійності у набутті практичних навичок при проведенні аналізу досліджень міжкультурної комунікації. 
 
Основними завданнями КР, які випливають з мети роботи, є: -    розглянути сутність міжкультурної комунікації; - навчити здобувачів вищої освіти самостійно відбирати, аналізувати і систематизувати потрібну літературу та джерела; застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки з предмету дослідження.
 
Курсова робота ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. У ході написання роботи використовувалися метод порівняння, системного підходу й аналізу. Інформаційна база дослідження - наукові публікації з обраної тематики, публікації в мережі Інтернет та у пресі, матеріали науково-практичних конференцій, власні спостереження. 
 
Етапи виконання КР:
1−2 тиждень  - етап 1 - вибір теми та наукових джерел, складання плану дослідження, визначення методики та розробка інструментарію дослідження.
3–8 тиждень -  етап 2 - написання першого теоретичного розділу КР (вступ, аналіз історіографії, законодавчої бази тощо).
9–12 тиждень - етап 3 - написання другого (аналітичного) та третього  (практичного) розділу КР. Перевірка на спеціальній програмі щодо доброчесності, редагування тексту та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
13−14 тиждень - етап 4 –  публічний захист роботи.
 
Тематика курсових робіт:
Міжкультурна комунікація як галузь наукового знання. Роль міжкультурної комунікації в ефективній бізнес-взаємодії.
Аспектний аналіз міжкультурної комунікації.
Комунікаційні технології і їх використання для укріплення організаційної культури. 
Міжкультурна комунікація як галузь наукового знання.
Роль міжкультурної комунікації в ефективній бізнес-взаємодії.
Комунікаційні технології і їх використання для укріплення організаційної культури. 
Методи формування і підтримання організаційної культури. 
Врахування національних традиції у виробленні механізмів взаємодії суспільства, культури та влади. 
Економічні чинники забезпечення взаємодії суспільства, культури та влади.
Забезпечення системності у взаємодії суспільства, культури та влади.
Організаційна культура та імідж організації та держави.  
Критерії ефективності управління міжкультурними конфліктами.
Емпатія і толерантність. Міжкультурна толерантність у бізнесі. 
Формування міжкультурної комунікації. Сутність та форми міжкультурної комунікації
Діловий етикет в міжкультурному спілкуванні.

Конфлікт в процесі міжкультурної комунікації
 «Дистанція влади» та визначення цінностей.
Складові міжкультурної компетенції. Міжкультурна толерантність у бізнесі.
Мовчання як форма комунікації.
Міжкультурні відмінності невербальних кодів комунікації.
Типи культур за контекстуальною спрямованістю.
Типи культур за дистанцією влади.
Типи культур за ставленням до невизначеності.
Типи культур за гендерною ознакою.
Типи культур і міжкультурні стилі комунікації
Невербальна комунікація та її сутність. Невербальне вираження національних особливостей
Спілкування як основний вид комунікації.
Буденне і наукове розуміння комунікації.
Співпраця та конфлікти в комунікаційній діяльності.
Встановлення і розвиток електронної комунікації.
Вплив мультимедійних електронних засобів на документну комунікацію.
Общинна комунікаційна система як перша комунікаційна система.
Ігри та псевдо ігри в системі соціальних комунікацій.
Природні і штучні комунікаційні канали.
Історичні фактори і обставини виникнення міжкультурної комунікації.
Етапи розвитку міжкультурної комунікації в США.
Утвердження міжкультурної комунікації в Європі.
Спілкування і комунікація: спільне і відмінне.
Структура міжкультурної комунікації: причини, форми, види, типи і результати комунікації.
Детермінанти міжкультурної комунікації.
Аккультурація в міжкультурній комунікації.
Поняття інкультурації в міжкультурній комунікації.
“Культурний шок” та його місце у засвоєнні “чужої” культури.
Форми, стилі  та контексти вербальної комунікації.
Кінесика як вид невербальної комунікації.
Проксеміка як вид невербальної комунікації.
Хронеміка як вид невербальної комунікації.
Окулістика, такесика та сенсоріка як види невербальної комунікації.
Сутність і засоби паравербальної комунікації.
Проблема розуміння в міжкультурній комунікації.
Процес сприйняття та його основні детермінанти.
Атрибуція та її роль у міжкультурній комунікації.
Природа міжкультурних конфліктів. Причини їх виникнення та способи подолання.
Ефективна комунікація та її елементи. Результати міжкультурної комунікації.
Поняття і сутність толерантності. Толерантність в міжкультурній комунікації.

Самостійна робота:

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти  навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 
 
Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій, підготовки до практичних занять, виконання індивідуальних контрольних завдань та курсової роботи.
Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.

Самостійна робота складає 120 годин. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу – 15 годин;
2) підготовка до практичних занять – 45 години;
3) підготовка до екзамену – 30 годин;
4) виконання КР – 30 годин.

Процедура оцінювання:

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи та курсову роботу. 
 
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій. Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 25 балів.
 
Накопичення  балів  в  кожному  модулі - максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 25 балів 
 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів, а саме: 
Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-8. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 25 балів.
МКР № 1. Модульна контрольна робота – 25 балів (8 тиждень). 
КР (етап 1). Оцінка за виконання – 20 балів. Термін надання – 2 тиждень.
КР (етап 2). Оцінка за виконання – 30 балів. Термін надання – 8 тиждень.
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 9-15. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 25 балів.
МКР № 2. Модульна контрольна робота – 25 балів (15 тиждень). 
 
КР (етапи 3-4). Оцінка за виконання – 50 балів (25 балів представлення результатів роботи через доповідь та презентацію, 25 балів – відповідь на додаткові запитання під час захисту). Термін надання та захист – 13-14 тиждень. 

Індивідуальне завдання. Бездоганне та своєчасне виконання та захист КР оцінюється у 100 балів, які складаються зі змістовного розкриття теми, наочного аналізу наукової думки з проблематичного питання відповідно до тематики КР та публічного захисту роботи. Курсова робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етап 1 КР оцінюється максимум у 20 балів, етап 2 – 30 балів, етап 3-4 – оцінюється максимум у 50 балів (25 балів представлення результатів роботи через доповідь та презентацію, 25 балів – відповідь на додаткові запитання під час захисту).
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. 
Підсумковою формою контролю з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання по 20 балів максимум) та практичної частини (1 завдання - 40 балів максимум). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Екзамен є результатом роботи за двома модулями (сума балів). Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. 
Екзамен враховується не складеним, якщо здобувач вищої освіти отримав незадовільну оцінку. 

Складання / перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.
 
 
Політика освітнього процесу:

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіку консультацій.

Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».

Виконаний не свій варіант завдання здобувачеві не оцінюється.

Відсутність здобувача під час складання екзамену або на МКР відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання екзамену, МКР відбувається за встановленим деканатом розкладом.