Зовнішня політика країн Близького Сходу та Південно-Східної Азії

Мета навчальної дисципліни – формування у здобувачів вищої освіти уявлення про процес становлення й основний зміст зовнішньої політики країн Близького Сходу та Південно-Східної Азії в історичній ретроспективі та на сучасному етапі; розуміння концептуальних засад зовнішньополітичної діяльності провідних країн Близького Сходу та Південно-Східної Азії по забезпеченню своїх національних інтересів у міжнародних відносинах; надання знань із головних тенденцій зовнішньої політики країн Близького Сходу та Південно-Східної Азії; визначення концептуальної проблематики та основних векторів міжнародних відносин в країнах Близького Сходу та Південно-Східної Азії, їх характерних рис та зовнішньополітичних пріоритетів у ключових тенденціях сучасних міжнародних відносин; розуміння характеру впливу країн Близького Сходу та Південно-Східної Азії на систему міжнародних відносин, перебіг та наслідки локальних та регіональних конфліктів, інтеграційних процесів та місця країн Близького Сходу та Південно-Східної Азії у сучасному світі. 

Завдання вивчення навчальної дисципліни: 
- формування у майбутніх фахівців об’єктивного уявлення про місце країн Близького Сходу та Південно-Східної Азії в системі міжнародних відносин; 
засвоїти сутність та принципи зовнішньої політики країн Близького Сходу та Південно-Східної Азії; 
опанувати основні напрями зовнішньополітичної діяльності держав Близького Сходу та Південно-Східної Азії;
визначити особливості розвитку сучасних геополітичних та геоекономічних процесів на Близькому Сході та Південно-Східної Азії у контексті забезпечення національних інтересів України. 

Основні результати навчання

Знати та розуміти природу та динаміку міжнародної безпеки, розуміти особливості її забезпечення на глобальному, регіональному та національному рівні, знати природу та підходи до вирішення міжнародних та інтернаціоналізованих конфліктів. 

Знати природу та механізми міжнародних комунікацій. 

Знати природу та характер взаємодій окремих країн та регіонів на глобальному, регіональному та локальному рівнях. 

Здійснювати діяльність у дипломатичній та інших суміжних до міжнародного співробітництва сферах.

Знати особливості політичної та кроскультурної комунікації у міжнародних відносинах. 

Знати особливості, основні напрямки, глобальні та регіональні пріоритети зовнішньої політики держав.

Уміти визначати зовнішньополітичні орієнтири світових та регіональних геополітичних центрів.  

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача.

Тематика та види навчальних занять:

1 тиждень
Л1. Формування сучасної політичної карти Близькосхідного регіону. Близький Схід як регіональна підсистема міжнародних відносин і виникнення палестинської проблеми 
ПЗ № 1. Формування сучасної політичної карти Близькосхідного регіону. Близький Схід як регіональна підсистема міжнародних відносин і виникнення палестинської проблеми 
СРЗ, К

2 тиждень
Л2. Пріоритети та аспекти зовнішньої політики країн-лідерів Близького Сходу. 
СРЗ, К

3 тиждень
Л3. Зовнішньополітичні цілі та пріоритети Йорданії та Лівану. 
ПЗ № 2. Пріоритети та аспекти зовнішньої політики країн-лідерів Близького Сходу. Зовнішньополітичні цілі та пріоритети Йорданії та Лівану. 
СРЗ, К

4 тиждень
Л4. Регіональна та безпекова політика АРЄ на сучасному етапі. Зовнішня політика Ізраїлю в контексті еволюції близькосхідного конфлікту. Конфлікт на Синайському півострові. Політика АРЄ щодо Сектору Газа та Хамасу.
СРЗ, К

5 тиждень
Л5. Роль ісламського фактору в країнах Сходу. Ірак та Сирія на перетині геополітичних інтересів.
ПЗ № 3. Ірак та Сирія на перетині геополітичних інтересів. Роль ісламського фактору в країнах Сходу Результати Шестиденної війни та їх вплив на сучасний стан арабо-ізраїльського врегулювання: Синайський півострів, Сектор Газа, західний берег ріки Йордан, Голанські висоти та Східний Єрусалим.
СРЗ, К

6 тиждень
Л6. Зовнішньополітичні інтереси та аспекти зовнішньої політики Туреччини як нового впливового актора на Близькому Сході. Основні доктрини зовнішньої політики Туреччини: «баланс між свободою і безпекою», «нуль проблем з сусідами», «превентивна мирна дипломатія». Активна участь Туреччини в міжнародних організаціях. Внутрішньополітична і зовнішньополітична стратегія Ердогана. Посилення міжнародного впливу Туреччини.
СРЗ, К

7 тиждень
Л7. Близькосхідний напрям зовнішньої політики Ізраїлю на початку ХХІ ст. Аспекти зовнішньополітичного протистояння й співробітництва Ізраїлю та Палестини. Їх зовнішньополітичні цілі та пріоритети.
ПЗ № 4. Зовнішньополітичні інтереси та аспекти зовнішньої політики Туреччини як нового впливового актора на Близькому Сході. Складна багатовекторність у зовнішній політиці Туреччини. Внутрішньополітична і зовнішньополітична стратегія Ердогана. Близькосхідний напрям зовнішньої політики Ізраїлю на початку ХХІ ст. Аспекти зовнішньополітичного протистояння й співробітництва Ізраїлю та Палестини. 
СРЗ, К

8 тиждень
Л8. Регіональна політика Ірану на сучасному етапі. Іранська ядерна та ракетна програми як чинник регіональної та світової безпеки. Ірано-ізраїльське протистояння як чинник поширення іранського впливу в регіоні Леванту. Політика Ірану щодо Ізраїлю, США та КНР. Протистояння між Іраном та сунітськими арабськими монархіями Перської затоки в контексті американської зовнішньої політики. Участь іранських проксі у війні в САР.
СРЗ, К

9 тиждень
Л9. Сирійська Арабська Республіка на перехресті інтересів великих та регіональних держав. Зовнішня політика країн Аравійського півострову. 
ПЗ № 5. Сирійська Арабська Республіка на перехресті інтересів великих та регіональних держав. Вплив Єгипту на перебіг арабо-ізраїльського конфлікту. Політика Ірану щодо Ізраїлю, США та КНР. Протистояння між Іраном та сунітськими арабськими монархіями Перської затоки в контексті американської зовнішньої політики. Участь іранських проксі у війні в САР.
СРЗ, К

10 тиждень
Л10. Регіональна та безпекова політика Індії на сучасному етапі. Індо-пакистанський конфлікт у Кашмірі: історія та перспективи розв’язання.
ПЗ № 14. Регіональна та безпекова політика Індії на сучасному етапі. Ракетні та ядерні програми Індії та Пакистану в контексті регіональної та світової безпеки. Афганський вектор зовнішньої політики Пакистану. Талібан.
СРЗ, К

11 тиждень
Л11. Концептуальні засади зовнішньої політики Саудівської Аравії. Економічний та військовий потенціал Королівства Саудівська Аравія. Лідерство Саудівської Аравії в ОПЕК та її вплив на світові економічні та політичні процеси. «М’яка сила» Королівства Саудівська Аравія. Саудівська Аравія, ОАЕ та Катар як нові економічні та політичні лідери регіону
ПЗ № 6. Концептуальні засади зовнішньої політики Саудівської Аравії. Регіональна та безпекова політика Саудівської Аравії на сучасному етапі. Лідерство Саудівської Аравії в ОПЕК та її вплив на світові економічні та політичні процеси. Саудівська Аравія, ОАЕ та Катар як нові економічні та політичні лідери регіону. Близький Схід в зовнішній політиці України.
СРЗ, К, МКР

Індивідуальна робота
 
Не передбачена
 

Самостійна робота

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

Основними складовими самостійної роботи є: самостійне опрацювання теоретичного матеріалу та підготовка до практичних занять. 

Самостійна робота складає 56 години. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу – 22 години;
2) підготовка до практичних занять – 34 години.

Процедура оцінювання:

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень, здобувачі вищої освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують модульну контрольну роботу.

Модульна контрольна робота виконується у письмовій формі. 
Максимальна оцінка за модульну контрольну роботу складає – 50 балів.
 
Накопичення  балів  в  модулі - максимальна сума накопичувальних балів в модульному контролі складає 50 балів. 
 
Взагалі модуль оцінюється у максимально можливі 100 балів, а саме: 

Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-6. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 50 балів.
МКР. Модульна контрольна робота – 50 балів (11 тиждень). 
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. Підсумкова форма контролю з дисципліни – залік. 
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю:
 
До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Залік є результатом роботи за двома модулями (сума балів). Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. 
 
За бажанням здобувач може підвищити заліковий бал. 
 
Складання / перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.
 

Політика освітнього процесу:

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 
 
Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».

Виконаний не свій варіант завдання МКР здобувачеві не оцінюється.

Відсутність здобувача під час складання заліку або на МКР відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання  МКР  відбувається  за  встановленим  деканатом розкладом.  

Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання заліку користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та заліку з дисципліни.