Глобалізація у світовій політиці

Мета навчальної дисципліни – розширення теоретико-методологічної і професійної підготовки здобувачів вищої освіти, які повинні визначати особливості, напрямки і параметри розвитку інтеграційних процесів у контексті глобалізації, засвоїти досвід формування та реалізації загальної стратегії розвитку світової політики. 

Завдання навчальної дисципліни: 
засвоєння здобувачами вищої освіти базових знань про світову політику, теоретичні школи і теорії світової політики та формування сучасної системи світової політики;
на основі аналізу відповідних концепцій з’ясувати природу й зміст розвитку інтеграційних процесів у контексті глобалізації; 
розкрити зміст розвитку інтеграційних процесів як рушійної сили основних тенденцій сучасної глобалізації; 
визначити шляхи формування державно-політичного курсу України в контексті розвитку сучасних інтеграційних та глобалізаційних процесів.
 
 
Основні результати навчання
 
Знати природу міжнародного співробітництва, характер взаємодії між міжнародними акторами, співвідношення державних, недержавних акторів у світовій політиці.
 
Знати природу та характер взаємодій окремих країн та регіонів на глобальному, регіональному та локальному рівнях.
 
Здійснювати аналіз світової політики, вміти визначати місце та роль України в міжнародних політичних процесах.
 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; РР – реферативна робота; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача.
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
Л 1. Світова політика: поняття, риси, особливості.
ПЗ №1. Основні поняття у світовій політиці.
СРЗ, К
 
2 тиждень
Л2. Міжнародна інтеграція та глобалізація у світовій політиці: поняття, сутність та особливості.
СРЗ, К, РР початок етапу 1
 
3 тиждень
Л3. Категорія інтеграції у сучасних міжнародних відносинах. Передумови розвитку і етапи становлення інтеграційних процесів.
ПЗ №2. Основні поняття міжнародної інтеграції та глобалізації у світовій політиці.
 Основні напрями  та види  теорій світової політиці.
СРЗ, К
 
4 тиждень
Л4. Роль та місце інтеграції в сучасних міжнародних відносинах
СРЗ, К, РР початок етапу 2
 
5 тиждень
Л5. Інтеграційні об’єднання в сучасному світі.
ПЗ №3. Становлення інтеграційних процесів у сучасних міжнародних відносинах.
 Визначення та розгляд найбільших інтеграційних об’єднань в світі.
СРЗ, К
 
6 тиждень
Л6. Розвиток інтеграційних процесів у Європі та на пострадянському просторі.
СРЗ, К
 
7 тиждень
Л7. Україна в європейських інтеграційних процесах.
ПЗ №4. Європа та інтеграційні процеси. Участь України в інтеграційних процесах. 
СРЗ, К, МКР1
 
8 тиждень
Л8. Глобалізація як процес всесвітньої інтеграції.
СРЗ, К
 
9 тиждень
Л9. Глобалізація та криза модернізму.
ПЗ №5. Процес глобалізації у 19-20 ст. 
СРЗ,  К
 
10 тиждень
Л10. Глобалізація та світова цивілізація.
СРЗ, К, РР початок етапу 3

11 тиждень
Л11. Глобалізація та антиглобалістський рух.
ПЗ №6. Сучасні світові цивілізації. Наукова концептуалізація  проблеми антиглобалізму.
СРЗ, К
 
12 тиждень
Л12. Вплив глобалізації на країни Латино-Карибської Америки.
СРЗ, К, РР початок етап 4
 
13 тиждень
Л13. Сучасні тенденції та актуальні процеси міжнародних відносин та їх вплив на країни Африки.
ПЗ №7. Карибо-Латинська Америка як географічне і політичне поняття. Динаміка економічного і політичного розвитку африканських країн.
СРЗ, К
 
14 тиждень
Л14. Сучасні тенденції та актуальні процеси міжнародних відносин та їх вплив на країни Східній та Південно-Східній Азії та  Близького і Середнього  Сходу.
СРЗ, К, МКР 2
 
15 тиждень
Л15. Місце і роль України в процесі глобалізації.
ПЗ№8. Історичні передумови та етнокультурні чинники процесів в Східній та Південно-Східній Азії та на Близькому Сході. Образ України у сучасному світі, що глобалізується.
СРЗ, К
 
 
Індивідуальна робота
 
Виконується РР. 
 
Мета РР – сприяння поглибленому вивченню здобувачем вищої освіти теоретичного матеріалу, закріпленню і узагальненню отриманих знань, формуванню вмінь використання знань для комплексного вирішення відповідних професійних завдань.

Завдання РР – навчити здобувачів вищої освіти самостійно відбирати, аналізувати і систематизувати потрібну літературу та джерела; застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки  з предмета дослідження.

Виконання реферативної роботи складається з 4 етапів: 
2-3 тиждень – етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 
4-9 тиждень – етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту реферативної роботи. 
10-11 тиждень – етап 3 – перевірка на спеціальній програмі щодо доброчесності, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
12-14 тиждень – етап 4 – публічний захист.
 
Тематика реферативних робіт:

1. Еволюція регіонального співробітництва між країнами Середземномор’я.
2. Регіон Північної Америки як один з ключових центрів формування нової політичної та економічної системи світу.
3. Геоекономічні процеси в країнах Південно-Східної Азії в сучасних світових умовах.
4. Ідея «тихоокеанського співтовариства» в зовнішній політиці Японії.
5. Передумови й чинники формування інтеграційних процесів у АТР.
6. Історичні передумови та етнокультурні чинники регіональної інтеграції в Східній та Південно-Східній Азії.
7. Формування політичних федерацій Центральної Америки. Латиноамериканські асоціації вільної торгівлі (ЛАВТ, ЛАІ, ЦАСР, КАРІФТА, КАРІКОМ).
8. Політичні аспекти розвитку інтеграційних процесів в Східній та Південно-Східній Азії.
9. Латинська Америка як географічне і політичне поняття.
10. Латиноамериканські держави у питанні створення загально-континентальної зони вільної торгівлі.
11. Зовнішньополітична активність провідних держав та організацій регіону Латино-Карибської Америки.
12. Безпекові питання в контексті реалізації регіонального співробітництва ЄС.
13. Демографічна криза у країнах Африки як фактор міжнародної політики.
14. Політика ЄС з регіональної взаємодії з країнами та організаціями Південно-Східної Азії.
15. Порівняльний аналіз регіональних ініціатив ЄС щодо балканського та східноєвропейського регіонів
16. Перспективи політизації та сек’юрітизації середземноморського вектору політики ЄС
17. Енергетичний чинник політики ЄС з регіональної взаємодії
18. Співробітництво України з країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону.
19. Діалог ЄС з МЕРКОСУР та НАФТА
20. Європейський Союз та НАТО у сучасній системі міжнародних відносин
21. Основні напрямки зовнішньої політики Китаю та Японії.
22. Особливості процесів глобалізації, інтеграції та регіоналізації в сучасних міжнародних відносинах.
23. Регіональні та субрегіональні організації: причини створення та особливості функціонування.
24. Регіоналізм та Європейський Союз в сучасній системі міжнародних відносин.
25. Політика регіональної та міжрегіональної взаємодії в політиці Європейського Союзу.
26. Інтереси та пріоритети політики ЄС щодо посилення (між-) регіонального співробітництва.
27. Інструменти та механізми ЄС у реалізації (між-)регіональної взаємодії. 
 
 
Самостійна робота
 
Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 
 
Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій, підготовки до практичних занять, виконання індивідуальних контрольних завдань та реферативної роботи, підготовка до екзамену.
 
Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.
 
Самостійна робота складає 89 годин. 
 
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 15 годин;
2) підготовка до практичних занять та виконання індивідуальних контрольних завдань – разом 36 годин;
3) виконання РР – 8 годин;
4) підготовка до екзамену – 30 годин.
 
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи та реферативну роботу.  

Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.

Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів, а саме:
Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-4. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів.
Етапи 1-2 РР - 5 балів. Срок здачі – 8 тиждень.
МКР № 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (7 тиждень).
 
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 5-8. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів.
Етапи 3-4 РР - 5 балів. Срок здачі – 14 тиждень.
МКР № 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень). 

Індивідуальна робота. Бездоганне та своєчасне виконання та захист РР оцінюється у 10 балів (5 балів в семестровому модулі № 1 та 5 балів в семестровому модулі № 2), які складаються зі: змістовного розкриття теми; аналізу стану розробки обраної проблематики в літературі та публікаціях; логічного, аргументованого викладу матеріалу та публічного захисту роботи. Робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етапи 1-2 РР оцінюються максимум у 5 балів, етап 3 та 4 – 5 балів за представлення результатів роботи у вигляді доповіді та відповіді на додаткові запитання під час захисту.

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. 
Підсумковою формою контролю з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (2 запитання по 30 балів максимум) та практичної частини (1 завдання - 40 балів максимум). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.

Умови допуску до підсумкового контролю
 
Допуском до здачі екзамену є результат роботи за двома модулями (сума балів). Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. 

Екзамен враховується не складеним, якщо здобувач вищої освіти отримав незадовільну оцінку. 

Складання / перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів вважається «не зарахованою» та оцінюється, відповідно, на оцінку «0».
 
Виконаний не свій варіант завдання здобувачеві не оцінюється.

Відсутність здобувача під час складання екзамену або на МКР відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання екзамену, МКР відбувається за встановленим деканатом розкладом.  

Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання екзамену користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену з дисципліни.