Етнополітологія

Метою навчальної дисципліни «Етнополітологія» є вивчення стану і тенденцій розвитку етнополітичної сфери людського буття; з’ясування закономірностей взаємовідносин етнонаціональних спільнот (етносів, націй, етнічних та національних меншин) між собою та з державою; аналіз сучасних етнічних та етнополітичних процесів;
засвоєння політико-ідеологічних та правових засад державної та партійної етнополітики; формування теоретичних засад аналізу національної свідомості та самосвідомості, різновидів націоналізму; вироблення основ демократичної етнополітичної культури; формування вміння застосовувати етнополітичні знання в професійній та громадській діяльності.

Завданням вивчення  навчальної дисципліни є:  
Сформувати в майбутніх політологів цілісну систему знань, умінь та навичок щодо генези, функціонування та динаміки етнополітичних відносин на засадах демократії та публічної політики.
Озброїти науковою методологію аналізу етнополітичної сфери національної спільноти, яка не допускає висновків та рекомендацій, які детермінуються вузько класовими та вузько етнічними інтересами.
Виробити здатність орієнтуватися в основних теоріях, концепціях і напрямах розвитку етнополітололгії, які відповідають національним інтересам української держави.
Сформувати міцні патріотичні переконання щодо необхідності розбудови та зміцнення української національної державності, її обороноздатності та безпеки в складних геополітичних умовах українського буття.
Надати громадянину, молодому фахівцю та політичному активісту достатніх навиків для реалізації своїх конституційних прав і свобод, ідейних переконань, національних та цивілізаційних цінностей

Основні результати навчання:

Уміти аналізувати етнополітичні процеси, що відбуваються у зарубіжних країнах та Україні, робити відповідні висновки та узагальнення.

Уміти визначати роль національного чинника та зростання національної свідомості етнічних груп у суспільно-політичному житті країн.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача.

Тематика та види навчальних занять:

1 тиждень
Л1. Етапи становлення етнополітології (розвиток етнополітичної думки в Давній Греції, Римі,; періоди Відродження та Просвітництва; етнополітичні концепції ХІХ-ХХ ст.).
ПЗ №1.  Етнополітологічні явища і процеси як об’єкти «Етнополітології». Предмет її дослідження.
СРЗ, К

2 тиждень 
Л2. Етнополітологія як наукова дисципліна (предмет, функції, структура та актуальні проблеми дослідження).
СРЗ, К

3 тиждень
Л3. Генеза етнополітичної думки та формування етнополітології 
ПЗ №2.  Етнічність та її носії. Етапи етнонаціонального розвитку людства.
СРЗ, К

4 тиждень
Л4.  Етнічність та її носії. Етапи етнонаціонального розвитку людства.
СРЗ, К

5 тиждень
Л5. Теорія нації (націологія). 
ПЗ №3. Теорія нації (основи націології).
СРЗ, К

6 тиждень
Л6. Нація і держава (основи етно державознавства).
СРЗ, К

7 тиждень
Л7. Національно-культурна та національно-територіальна автономія.
ПЗ №4. Нація і держава (основи етно державознавства).
СРЗ,  К, МКР1

8 тиждень
Л8. Процеси етнічного розмежування та згуртування.
СРЗ, К 

9 тиждень
Л9. Політизація етнічності: причини і наслідки. Етнополітичний ренесанс.
ПЗ №5. Етнонаціональний ренесанс в Україні та світі.
СРЗ, К

10 тиждень
Л10. Суб’єкти, об’єкти, принципи етнополітики, її правові основи.
СРЗ, К

11 тиждень
Л11. Національна свідомість і самосвідомість..
ПЗ №6.  Процеси етнічного розмежування та згуртування. Політичні комунікації між етнонаціональними групами та спільнотами. 
СРЗ,  К

12 тиждень
Л12. Націоналізм як ідеологія і практика.
СРЗ, К

13 тиждень
Л13. Мовна та етнокультурна складові державної політики.
ПЗ №7.  Суб’єкти, об’єкти та принципи етнополітики, її правові основи. 
СРЗ, К 

14 тиждень
Л14. Етнополітична культура населення України.
СРЗ, К

15 тиждень
Л15. Етнополітичні орієнтації українських партій та їх реалізація в політичній діяльності.
ПЗ №8.  Національна свідомість і самосвідомість. Націоналізм як ідеологія та практика.
СРЗ, К, МКР2

Індивідуальна робота
 
Не передбачена
 

Самостійна робота    

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального
матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять.

Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій та підготовки до практичних занять.

Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.
Самостійна робота складає 89 годин.
 
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу - 30 годин
2) підготовка до практичних занять - 59 годин

Процедура оцінювання:

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти, дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі вищої освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи 
 
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.
Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
 
Накопичення  балів  в  кожному  модулі - максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів.
 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів, а саме:
Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-4. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
МКР № 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (7 тиждень).                                                                               
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 5-8. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ –20 балів.
МКР № 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень). 
                                                                                                         
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. 
Підсумкова форма контролю з дисципліни -  залік.
 

Умови допуску до підсумкового контролю

До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Залік є результатом роботи за двома модулями (сума балів). Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. 

За бажанням здобувач може підвищити заліковий бал. 

Складання / перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу. 

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіку консультацій.

Робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».
 
Відсутність здобувача під час складання заліку або на МКР відповідає оцінці «0».
 
Складання / перескладання заліку,  МКР  відбувається  за  встановленим  деканатом розкладом.  
 
Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання заліку користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів або заліку з дисципліни.