Зовнішня політика країн СНД

Мета  навчальної  дисципліни  –  формування у здобувачів вищої освіти уяви про сучасні пріоритетні напрями зовнішньої політики країн СНД, міжнародні, міжетнічні, міжрелігійні, регіональні проблеми, що існують у відносинах цих держав; вивчення концептуальних засад зовнішньої політики країн СНД, їх зовнішньополітичної діяльності, спрямованої на реалізацію їх національних інтересів у міжнародних відносинах, а також  висвітлення основних тенденцій і особливостей взаємодії країн, що входять до Співдружності Незалежних Держав, між собою та з третіми державами, зокрема Україною. 

Завдання навчальної дисципліни: спрямовані на вивчення основних тенденцій сучасних міжнародних відносин та геополітичних процесів на просторі СНД, особливостей формування та реалізації зовнішньополітичних концепцій країн СНД та покликані сприяти розвитку аналітичного та синтетичного мислення завдяки порівняльному аналізу різних підходів до розробки зовнішньої політики та застосуванні теоретичних знань при розгляді закономірностей реалізації зовнішньополітичних стратегій. В рамках курсу розглянути основні елементи зовнішньої політики держав, структури міждержавних відносин на пострадянському просторі. Особливу увагу приділити виявленню зв’язку між державотворчими процесами в країнах, що входять до СНД, та реалізацією їх зовнішньополітичних курсів, інтеграційним та відцентровим процесам на пострадянському просторі. На матеріалі міжнародних відносин на пострадянському просторі здобувачам вищої освіти надається висвітлення понять та концепцій зовнішньої політики країн, регіональних систем та раціоналізації, інтеграції та фрагментації. 

Основні результати навчання

Знати принципи, механізми та процеси забезпечення зовнішньої політики держав, взаємодії між зовнішньою та внутрішньою політикою, визначення та реалізації на міжнародній арені національних інтересів держав, процесу формування та реалізації зовнішньополітичних рішень.
Знати природу міжнародного співробітництва, характер взаємодії між міжнародним акторами, співвідношення державних, недержавних акторів у світовій політиці.

Збирати, обробляти та аналізувати великі обсяги інформації про стан міжнародних відносин, зовнішньої політики України та інших держав, регіональних систем, міжнародних комунікацій.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять:

Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; РР – реферативна робота; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача.

 
Тематика та види навчальних занять:

1 тиждень
Л 1. Міжнародні наслідки розпаду СРСР і виникнення нових незалежних держав.
СРЗ, К
ПЗ №1. Міжнародні наслідки розпаду СРСР і виникнення нових незалежних держав.  
СРЗ, К, РР початок етапу 1

2 тиждень
Л 2. Україна у структурах СНД. 
СРЗ, К

3 тиждень
Л 3. Проблеми економічного та безпекового співробітництва країн СНД. Діяльність регіональних та субрегіональних організацій на пострадянському просторі.  
СРЗ, К
ПЗ №2. Україна у структурах СНД. Проблеми економічного та безпекового співробітництва країн СНД. Діяльність регіональних та субрегіональних організацій на пострадянському просторі.  
СРЗ, К, РР початок етапу 2

4 тиждень
Л 4. Формування, нормативно-концептуальна база та механізми реалізації зовнішньої політики Російської Федерації. Основні проблеми міждержавних відносин РФ з країнами СНД.
СРЗ, К

5 тиждень
Л 5. Західний, східний та південно-східний вектор зовнішньої політики РФ. Зовнішня політика РФ щодо країн, що розвиваються. РФ у міжнародних організаціях. 
СРЗ, К
ПЗ №3. Формування, нормативно-концептуальна база та механізми реалізації зовнішньої політики Російської Федерації. Зовнішня політика РФ щодо країн СНД та країн, що розвиваються.
СРЗ, К

6 тиждень
Л 6. Зовнішня політика Республіки Білорусь.
СРЗ, К

7 тиждень
Л 7. Зовнішня політика Республіки Молдова.
СРЗ, К
ПЗ №4. Зовнішня політика Республіки Білорусь. Зовнішня політика Республіки Молдова.
СРЗ, К, МКР1

8 тиждень 
Л 8. Міжнародно-політична роль Грузії на теренах  пострадянського простору. 
СРЗ, К

9 тиждень
Л 9. Зовнішня політика Республіки Вірменія. 
СРЗ, К
ПЗ №5. Міжнародно-політична роль Грузії на теренах  пострадянського простору. Зовнішня політика Республіки Вірменія. 
СРЗ, К, РР початок етапу 3

10 тиждень 
Л 10. Зовнішня політика Республіки Азербайджан.
СРЗ, К

11 тиждень
Л 11. Зовнішня політика Республіки Казахстан. 
СРЗ, К
ПЗ №6. Зовнішня політика Республік Азербайджан та Казахстан.
СРЗ, К, РР початок етапу 4

12 тиждень
Л 12. Зовнішня політика Республіки Узбекистан.
СРЗ, К

13 тиждень
Л 13. Зовнішня політика Республіки Туркменістан. 
СРЗ, К
ПЗ №7. Зовнішня політика Республік Узбекистан та Туркменістан.
СРЗ, К

14 тиждень
Л 14. Зовнішня політика Республіки Таджикистан та Республіки Киргизстан.
СРЗ, К
15 тиждень
Л 15. Проблеми врегулювання конфліктів на теренах СНД. 
СРЗ, К
ПЗ №8. Зовнішня політика Республік Таджикистан та Киргизстан. Проблеми врегулювання конфліктів на теренах СНД. 
СРЗ, К, МКР2

 
Індивідуальна робота
 
Виконується РР.
 
Мета РР – розвиток самостійності у набутті практичних навичок та володіння здатністю самостійно визначати орієнтири зовнішньої політики України та країн СНД, сформулювати основні позиції політики України щодо країн СНД, визначати характерні риси та тенденції економічної взаємодії країн СНД, а також визначати характерні риси та тенденції участі країн СНД в інтеграційних процесах; формувати вміння самостійно вивчати складні питання, які не можуть бути адекватно вирішені в форматі практичного заняття і вимагають додаткової самостійної роботи з бібліотечним фондом і електронними інформаційними ресурсами.

Завдання РР – навчити здобувачів вищої освіти самостійно відбирати, аналізувати і систематизувати потрібну літературу та джерела; застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки  з предмета дослідження.
 
Виконання реферативної роботи складається з 4 етапів: 
1-2 тиждень – етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 
3-8 тиждень – етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту реферативної роботи. 
9-10 тиждень – етап 3 – отримання відгуку від наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
11-14 тиждень – етап 4 –  публічний захист.
 
Тематика реферативних робіт:
Передумови та наслідки розпаду СРСР. Розпад СРСР та утворення СНД.
Цілі створення і мета діяльності СНД.
Формування і розвиток Співдружності Незалежних Держав. Проекти в межах СНД. Українські ініціативи: ГУАМ.
Країни СНД в політиці України. Охарактеризуйте сучасний стан відносин Україна – СНД.
Формування зовнішньої політики провідних країн СНД. Відносини Росії з європейськими державами
Країни СНД у системі світової безпеки. Країни СНД у міжнародних організаціях.
Відносини країн СНД з США. Зовнішня політика провідних країн СНД на Близькому Сході.
Ринок енергоносіїв на теренах СНД.
Політичне життя на теренах провідних країн СНД.
Перші роки існування РФ. Доба Б.Н. Єльцина.
Гарячі точки та військові конфлікти на теренах СНД. Участь Росії.
Питання власності колишнього СРСР у відносинах країн СНД.
Військове співробітництво держав СНД та проблема безпеки на пострадянському просторі.
Економічне співробітництво пострадянських держав.
Новий етап геополітичного життя РФ. Доба В.В. Путіна.
Держави Кавказу на міжнародній арені.
Держави СНД у міжнародних відносинах у Центральній Азії.
Республіки Середньої Азії в сучасних міжнародних відносинах.
Зовнішня політика Республіки Білорусь. Зовнішня політика Молдови.
Зовнішня політика Казахстану
Україна в структурах пострадянського простору.
Особливості відносин країн СНД зі стратегічними партнерами (США, КНР, ЄС).
Перспективи розвитку ЄАЕС.
Еволюція зовнішньої політики Республіки Білорусь. Політика Республіки Білорусь по відношенню до СНД, НАТО та ЄС. 
Основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку Республіки Молдова. Зовнішня політика Республіки Молдова на сучасному етапі.
Основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку Республіки Грузія. Зовнішня політика Республіки Грузія на сучасному етапі.
Основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку Республіки Казахстан. Зовнішньополітична діяльність Республіки Казахстан на сучасному етапі.
Основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку Азербайджанської республіки. Зовнішньополітична діяльність Азербайджанської Республіки на сучасному етапі.
Основні тенденції політичного та соціально-економічного розвитку Республіки Вірменія. Зовнішньополітична діяльність Республіки Вірменія на сучасному етапі.
Основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку Киргизької Республіки. Зовнішня політика Киргизії на сучасному етапі.
Основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку Республіки Узбекистан. Основні тенденції зовнішньої політики Республіки Узбекистан.
Основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку Республіки Туркменістан. Зовнішньополітична діяльність Республіки Туркменістан. 
Основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку Республіки Таджикистан. Зовнішня політика Республіки Таджикистан на сучасному етапі.
Основні проблеми та тенденції у відносинах країн Середньої Азії.
Загальна характеристика соціально-економічного та політичного розвитку країн Кавказу.

Самостійна робота:

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 

Основними складовими самостійної роботи є: самостійне опрацювання теоретичного матеріалу, підготовка до практичних занять, виконання індивідуальних контрольних завдань та реферативної роботи, підготовки до екзамену та набуття необхідних професійних навичок.

Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.

Самостійна робота складає 89 годин. 
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 15 годин;
2) підготовка до практичних занять та виконання індивідуальних контрольних завдань – разом 36 годин;
3) виконання РР – 8 годин;
4) підготовка до екзамену – 30 годин.

Процедура оцінювання:

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти, дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі вищої освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи та реферативну роботу.

Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. 
Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
 
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 25 балів. 
Накопичення  балів  в  кожному  модулі - максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 25 балів, а саме: 

Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-3. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів.
Етапи 1-2 РР. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 8 тиждень.
ПЗ № 4. МКР № 1. Модульна контрольна робота – 25 балів (7 тиждень). 
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 5-7. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів.
Етапи 3-4 РР. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 14 тиждень.
ПЗ № 8. МКР № 2. Модульна контрольна робота – 25 балів (15 тиждень). 
 
 
Індивідуальна робота. Бездоганне та своєчасне виконання та захист РР оцінюється у 20 балів (10 балів у семестровому модулі № 1 та 10 балів у семестровому модулі № 2), які складаються зі: змістовного розкриття теми; аналізу стану розробки обраної проблематики в літературі та публікаціях; логічного, аргументованого викладу матеріалу та публічного захисту роботи. Робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етапи 1-2 РР оцінюються максимум у 10 балів, етапи 3 та 4 – 10 балів за представлення результатів роботи у вигляді презентації, доповіді та відповіді на додаткові запитання під час захисту.
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. 

Підсумковою формою контролю з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання по 20 балів максимум) та практичної частини (1 завдання - 40 балів максимум). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.
 
Умови допуску до підсумкового контролю:
 
Допуском до здачі екзамену є результат роботи за двома модулями (сума балів). Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. 

Екзамен враховується не складеним, якщо здобувач вищої освіти отримав незадовільну оцінку. 

Складання / перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу:

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.
Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 
 
Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».

Виконаний не свій варіант завдання МКР, індивідуальної роботи, екзаменаційного білету  здобувачеві не оцінюється.

Відсутність здобувача під час складання екзамену або на МКР відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання  екзамену,  МКР  відбувається  за  встановленим  деканатом розкладом.  

Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання екзамену користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену.